Промисловість України дає понад 3 млн робочих місць та забезпечує створення не менше 20% ВВП. Водночас промислове виробництво в Україні знижується з серпня 2012 року. Загалом за 2012 р. —10 міс. 2014 р. спад у промисловості становив 15,2%, і зниження продовжується
Через падіння обсягів виробництва кількість працюючих в промисловості за цей період знизилася на 175 тис. чол., у т.ч. в машинобудуванні — на 80 тис. чол., насамперед в східних областях. Стан сектору є незадовільним через низку системних проблем, таких як відсутність дієвих економічних стимулів суб’єктів господарської діяльності здійснювати переоснащення виробничих потужностей, вкладати кошти у розробку нових видів продукції та освоювати виробництво високотехнологічних товарів, докладати зусиль для просування продукції на зовнішні ринки; несприятливий інвестиційний клімат та недостатні обсяги іноземних інвестицій; високі відсоткові ставки за кредитами і нерозвинений ринок капіталу; недостатній захист інтелектуальної власності в Україні; слабкий розвиток інфраструктури.
В середньостроковій перспективі можливо зупинити спад і забезпечити стале зростання промислового виробництва не менше 7% в рік шляхом підвищення конкурентоздатності продукції вітчизняних компаній та їх інтеграції в глобальні ланцюги вартості, а також створити нові робочі місця.
Металургія, машинобудування та гірничодобування — це три кити, на яких стоїть промисловість Запорізької області. Разом вони становлять 1500 підприємств, 250 — великих, і 30 — промислових гігантів. В Україні Запоріжжя займає 3тє місце за обсягом реалізації промислової продукції.
Продукція запорізьких промислових підприємств користується попитом у ста тридцяти країнах світу. В першу чергу, це країни СНД, Азії та Євросоюзу. Проте аби масово постачати свою промислову продукцію на європейські ринки, потрібно зробити декілька вагомих кроків, серед них правильна сертифікація та відповідна якість товару. Роман Писарєв, заступник директора департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької облдержадміністрації, зазначає:
— Запоріжжя відоме своїми промисловими металургійними гігантами — «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», Запорізький завод феросплавів, «Титаномагнієвий комбінат». Також наші світові бренди — моторобудівний завод, трансформаторний завод, автомобілебудівний завод. Незважаючи на кризу в країні, наші підприємства продовжують випуск нових видів продукції. Так, «Запоріжсталь» побудувала лінію кислотного травлення, яка дасть змогу значно скоротити викиди шкідливих речовин у Дніпро. «Дніпроспецсталь» освоює та оновлює кисневе виробництво, «Мотор Січ» освоює випуск легких вертольотів, «Прогрес» працює в якості позитивного прикладу з ЄС з випуску двигунів для малої авіації.
Головні правила гри на євроринку — висока якість продукції та надійність поставок. Наразі цим похвалитися можуть лише одиниці. Головна проблема на сьогодні (як і раніше), — сертифікація продукції, яка потребує додаткових інвестицій.
Давид Стулік, пресаташе Представництва ЄС в Україні, зауважує:
— Потрібно інвестувати у ці сектори, щоб досягти європейських стандартів. Якщо вам вдасться це в Запоріжжі, то ви будете конкурентоспроможними, бо у вас, в Україні, є багато складових успіху, таких як оплата робочої сили, доступ до сировини. Вони є набагато дешевшими, ніж в Європі, тому можна бути конкурентоспроможними. Запоріжжю, та і всій Україні, можна взяти чеський приклад, де теж були побоювання, як у вас в Україні, як у вас в місті, що люди залишаться без роботи, що нема перспективи для українського автопрому, є приклади, які це заперечують і показують, що є інші можливості.
В Чехії, ще в радянські часи, були підприємства, які виготовляли автомобілі. Коли їх почали приватизовувати та продавати іноземним інвесторам, було багато побоювань, що ці фабрики не будуть працювати і замість цих автівок прийде така навала машин із Західної Європи. А сталось навпаки — ці виробники почали інвестувати виробництво у нас, бо тут дешевша робоча сила і ресурси. Зараз Чехія є країною, яка виробляє найбільшу кількість авто на душу населення, і це ті автівки, які відповідають міжнародним стандартам безпеки.
В Запорізькій області вже зараз є позитивні приклади співпраці промислових підприємств з європейськими партнерами. Наприклад, компанія «Метпромсервіс» постачає свою продукцію на європейський ринок протягом 15 років — з 2003 року.
Порівняно з промисловими гігантами це невелике підприємство, на якому працює 144 особи, але саме це підприємство виробляє феронікель та феротитан, якістю якого задоволена сама Європа. Імпортувати свою продукцію компанія «Метпромсервіс» почала ще в 2003 році, задовго до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Директор компанії Фелікс Кусаєв зазначає: «Вихід на європейський ринок був непростим. Ми пройшли цей шлях ще 10 років тому. Ця процедура зайняла немало часу та сил, була велика тяганина з документами». Але зараз компанія вийшла на ринки Німеччини, Англії та Голландії, компанія виробляє близько 6% феронікелю світового ринку. Весь процес виготовлення відповідає європейським стандартам, адже без цього ніякої співпраці не було б. І тепер навіть європейці приїжджають до України, щоб перейняти досвід у цієї компанії.
Ростислав Шурма, генеральний директор металургійного комбінату «Запоріжсталь», у токшоу «Запоріжжя. Територія можливостей» на телеканалі «ТВ5» прокоментував:
— Навіть на сьогодні не існує жодних принципових перешкод для входу європейських постачальників на український ринок. Він і сьогодні відкритий. Європейський ринок хоч і не росте зараз, але це дуже великий ринок об’ємом 450 млн платоспроможних громадян. Не потрібно розраховувати на допомогу зі сторони. Нам потрібно змінити себе, змінити підхід і тоді, я впевнений, можна повторити і досвід Словаччини, і досвід Китаю. Безумовно, кожен з нас повинен хотіти змінюватися і рухатись. А на державному рівні, я скажу коротко, потрібна професійна влада, яка справді хоче щось змінити.
Як вітчизняні, так і європейські експерти стверджують, що протягом найближчих 12 років Україні та українським підприємствам необхідно інтенсифікувати інвестиційні процеси модернізації та розвитку інфраструктури і виробничих фондів, які створять попит на продукцію вітчизняних промислових підприємств. Це дасть змогу компенсувати втрати обсягів експорту в Росію, зупинити спад промислового виробництва, зберегти робочі місця та знизити соціальну напругу, особливо в східних областях.
