Георгий Шаповалов: наш герб — спадкоємець державного знака київського князя Святого Володимира

1725
0

25 лютого виповнюється 100 років нашому гербу. У 1918 році тризуб був ухвалений як символ тодішньої Української народної республіки  (УНР). Скажемо відразу: ухвалений не безперечно і не в тому вигляді, яким він мав бути. Про це сьогодні  поговоримо з професором української історії, доктором історичних наук Георгієм Шаповаловим.

Хочу розповісти вашим читачам про наше з Олександром Бєловим нове наукове відкриття з історії Державного Герба України,  ­ без довгих дебатів почав Георгій Шаповалов. ­ У чому його суть? Зараз поясню, вірніше нагадаю, що 10 років тому у запорізькому видавництві «Дике Поле» ми видали книгу «Український тризуб. Історія дослідження та історичний реконструкт». Вона є у відкритому доступі в Інтернеті. Основна ідея цієї книги полягає у тому, що тризуб із хрестом на центральному зубі є християнським символом, що поєднує зображення хреста і якоря та уособлює Віру і Надію на спасіння.

Що сьогодні є нашим Державним Гербом? І хоча це питання з тестів Міносвіти і науки, усі відповідають по­різному. А відповідь давно відома! Князь Володимир, який хрестив Русь, використав як свій герб (його ще називають знак) ­ тризуб. Він і став нашим гербом. Що й фіксує 20 стаття Конституції України.

Як він виглядає, ми усі знаємо ­ звичайний тризуб.  А як говорять багато його критиків, особливо в умовах «гібрідної війни» ­ це, у кращому разі, жезл Посейдона, а у гіршому ­ навіть знаряддя диявола. Князь Володимир дійсно спочатку використовував ­ і про це знає історична наука ­ тризуб без хреста. Але ось після Хрещення на середньому зубі герба з’являється хрест. На монетах князь, окрім свого зображення, карбував ще і зображення Ісуса Христа. А далі лик Ісуса замінюється тризубцем з хрестом. 

Довідка «Вікіпедії». Шаповалов Георгій Іванович  (27 червня 1945 р.) ­ український історик та археолог, професор, доктор історичних наукУ 1963 році закінчив школу і курси підводних плавців при обласній морській школі ДТСААФ. Відслуживши три роки в армії, повернувся до Запоріжжя, де стає одним з найактивніших членів акваклубу «Скіф» і восени в 1967 році організовує разом з однодумцями пошуки старожитностей в Дніпрі біля Хортиці. У 1969­1975 роках вчився на істфаку Дніпропетровського держуніверситету

У 1972 році стає старшим науковим співробітником Державного історико­культурного заповідника запорозького козацтва на о. ХортиціУ 1974 р. перейшов працювати до Запорізького обласного краєзнавчого музею, з лютого 1976 року ­ директор музею. Керував цією установою з перервою майже сорок років. У 1996­98 роках працював начальником управління культури Запорізької ОДА. З 1976 року викладає в ЗНУ і ЗНТУ. З 2003 року ­ професор кафедри українознавства ЗНТУ.

У 1917­1918 роках серед українського політикуму, науковців та громадськості тривали дискусії щодо герба держави, яка лише народжувалась. Наведу цитату зі спогадів учасника тих подій Миколи Ковалевського: «На скликання спеціальної історичної комісії, яка виробила б проект такої печатки, не було часу, і тому після консультації з відомим знавцем нашої старовини, директором Київського музею Біляшівським постановлено було зробити дві печатки ­ велику для особливо важних актів і малу ­ для поточної праці. Обидві печатки мали в собі Тризуб Володимира, при чім зав’язалась живіша дискусія над справою хреста на Тризубі. Думки наших знавців поділилися, багато з них твердили, що хрест був долучений до Тризуба щойно в останніх роках правління Володимира (після хрещення Русі, ­ авт.), і тому княжий герб переважно зберігся без хреста. Були також пропозиції, що нав’язували до традицій Запорозької Січі. Пропонувалось, щоб велика печатка була з Тризубом, а мала була б зроблена за взірцем печатки кошових отаманів Запорозької Січі (козак із рушницею). Однак цю пропозицію одкинуто з огляду на вужчу символіку цієї козацької печатки. Більшість погодилась на тому, що власне Тризуб, залишений нам суверенними князями Київської Руси, повинен і тепер бути гербом української держави і символом наших визвольних змагань».

Зауважу, що дискусія ­ з хрестом чи без має бути тризуб,­ кипіла вже в ті роки. Художник Георгій Нарбут намалював перші українські гроші, де двічі зображував тризуб з хрестом. Голова ж УНР Михайло Грушевський вважав, що тризуб має бути без хреста. За Грушевського, до речі, планувалося в якості герба залишити дві букви «УР». Розглядався й варіант, який зараз на нашому обласному гербі, тобто запорожець, котрий стоїть на посту. Втім, знаменитий художник і архитектор Василь Кричевський ­ до речі, без конкурсу ­ намалював той герб, який ми сьогодні знаємо.

Тож 25 лютого 1918 року герб УНР був затверджений без хреста. Але зауважу, широко використовувалися як тризуб із хрестом, так і без хреста. Наприклад, на морському прапорі був герб з хрестом (мал. 1.). З 1992 р. гербом України став тризуб без хреста.

­ А у чому полягає Ваше нове відкриття з історії українського державного герба?

­ Справа в тім, що сьогодні ми відзначаємо 100-­річчя традиції нашого герба, яка продовжується з часів УНР.  Стосовно Конституції України, там записано, що гербом України є знак держави князя Володимира, тобто йому більше тисячі років. Виникає питання, а чи був цей знак в інші періоди нашої історії протягом цілих століть? У цьому контексті дуже цікавим виглядає питання символіки герба одного із найвидатніших наших гетьманів ­ Івана Степановича Мазепи. Він очолював і розбудовував Україну більше 20 років.

Метою нашої з Олександром Бєловим нової наукової розвідки під назвою «Хрест­незрушний на кітві буде навік­віки» ­ вкотре торкнутися теми символа хреста­якоря у гербі гетьмана Івана Мазепи. Тобто пояснити, а скоріше «розшифрувати» символіку герба видатного українського гетьмана і прослідкувати її, так би мовити,  “тяглість” від герба князя Володимира. Зараз, коли нашій державі доводиться захищати не лише незалежність та територію, а й відстоювати її історію та культуру, справа встановлення історичної правди про герб князя і гетьмана Івана Мазепи є надзвичайно актуальною.

Довідка «Вікіпедії». Олександр Федорович Бєлов (3 лютого 1951, Запоріжжя) ­ український державний діяч. Екс­заступник глави Адміністрації Президента, генерал­лейтенант, доктор соціологічних наук, директор Національного інституту стратегічних досліджень (1996­2001).

Ми вважаємо, що в центрі герба Івана Мазепи як власне геральдичний знак використано добре відомий у ставрографії (науці про хрести, ­ авт.) ранньохристиянський символ хреста­якоря. У середньовічній геральдиці цей поширений символ отримав назву «Курч» або «Князь» (мал. 2).

Взагалі символ «хрест­якір» з`являється на перших античних монетах ще у VII­V ст. до нашої ери. А пізніше він був запозичений християнами. Від появи християнства і до IV ст. головними символами на гербах  знаті були зображення голуба, риби, якоря, корабля і монограми Ісуса Христа. Багато зображень якорів і хрестів­якорів знайдено на ранньохристиянських похованнях у римських катакомбах і в розписах храмів.

Християнський символ хрест­якір набув особливо значного поширення з II ст. н.е. Це сталося після мученицької смерті через утоплення якорем у Чорному морі біля Криму четвертого Папи римського святого Климента у 101 р.. Після взяття 988 р. князем Володимиром Корсуня (Херсонеса), його хрещення та заручин там із візантійською цесарівною Анною  князь, повертаючись до Києва, взяв як трофей «… мощі святого Климента». Тобто, охрестившись мощами святого Климента і чудодійним хресним якорем, освяченим його мученицькою смертю, Володимир обрав для себе і своєї держави не лише віру. Як власний і державний знак князь зберіг свій дохристиянський тризуб і додав до нього хрестик. Тобто поєднав символи хреста, на якому розіп`яли Христа, і якоря, яким втопили Климента. Саме цей символ хрест­якір  і розмістив на своїх монетах Володимир.

Додам, що два тижні тому, у Краєзнавчому музеї працювала виставка Інституту національної пам’яті. Тут, зокрема, експонувалося й зображення монети князя Володимира з хрестом. До цієї монети, а ще до скандалу з нею пов’язаного (у 2013 році монету, знайдену в Україні, продали на аукціоні в Москві), такі раритети теж розміщувалися в Інтернеті, але, в основному, без хреста.

Нами з О. Бєловим раніше доведено, що основою зображень княжих знаків на монетах Київської Русі є зображення реально існуючого у часи страти святого Климента дворогого корабельного якоря. Якір саме такої конструкції був знайдений нашою експедицію підводних археологічних робіт ще у 1974 р. в Дніпрі біля острова Хортиці ­ поруч із поселенням часів Київської Русі. Деякі дослідники припускають можливість його використання вже у I ст. н. е.. Нагадаємо, що наш якір є еталоном збереженості подібних артефактів в світі! (мал. 3)

Порівняння зображення головного символу герба гетьмана Івана Мазепи із нашим якорем свідчить, що на гербі (мал. 2) дуже реалістично зображено якір саме такого типу. На деяких зображеннях гетьманського герба кінці горизонтальних рогів загнуті вгору і утворюють лапи. Інколи лапи, зображені на гербі, абсолютно симетричні, як і в реального якоря. Таким, наприклад, є зображення лап на рогах якоревидного гербового символу у гербі Мазепи на гравюрі Данила Гіляховського 1708 р. (мал. 4). Його накреслено на картуші з відмінністю від інших в тому, що в ньому замість зірки розташований другий півмісяць, а основа герба має рідкісне зображення лап.

Інколи, описуючи головний символ гербів І. Мазепи або «Курч», його порівнюють із перевернутою літерою «Т». У зв’язку з цим  варто нагадати про сакральну символіку літери «Т». Відомо, що в грецькій абетці літера «Т» має назву «Тау». У ставрографії символ тау­хреста ототожнюється з хрестом­розп’яттям. Більшість дослідників вважають, що саме на такому хресті було розіп`ято Ісуса Христа. А переверніть наш хортицький якір? Співпадіння один до одного.

­ А що собою символізують оці два роги нагорі герба?

­ Звертаючи увагу на незвичність верхівки на хресті, не мали відповіді на це запитання і сучасники гетьмана. Вони описували верхівку його герба або як направлені вгору роги, або як роздертий хрест. Пізніше автори використовували порівняння її із літерами «Y­іпсілон», «Y­ігрек», або «γ­гамма».

Своєрідним ключем до розуміння сакрального значення роздвоєної верхівки герба І. Мазепи у вигляді літери Y став виявлений авторами у Візантійському християнському музеї в Афінах кований із заліза виносний хрест XII – XIII ст. (мал. 5). Як бачимо, він має таку саму роздвоєну верхівку, як і хрест гетьманського герба. Це дозволяє встановити, що хрест із роздвоєною верхівкою зображений на гербі гетьмана і на багатьох інших європейських гербах, є не фантазією середньовічних геральдистів, а відображає реальні образи, які існували у житті християн і оточували їх у храмах.

Наразі класифікація і систематизація російської православної ставрографії виділяє лише два базових конструктивних типи хрестів: Т­подібний, або триконечний, і латинський, або чотириконечний. У сучасній світовій класифікації типів християнських хрестів, окрім них, виділяється ще третій – «Y­іпсилон», або вилоподібний хрест. У християнській символіці він ще має красномовну назву «Y­трійця». Найбільш ранніми вважаються зображення розп`яття Христа на хресті Т­подібному. Латинська форма хреста і похідні від неї форми хрестів, на яких зображувались розп`яття Христа, є найпізнішими. Між ними до XIII­XIV ст. у скульптурних зображеннях розп`ять використовувались хрести вилоподібні у вигляді літери Y. Так, наприклад, виглядає розп`яття Ісуса Христа на зображенні 1248 р. у церкві Сан­Сильвестро в Римі (мал. 6 ). Подібні вилоподібні хрести­розп`яття досі збереглися у багатьох середньовічних храмах християнського світу і свідчать про неабияку їх популярність серед прочан.

Роздвоєну форму, подібну до вилоподібного хреста, має і мала давньогрецька літера «гамма» ­γ. Третя за рахунком в абетці, вона мала сакральне цифрове значення «Трійки» або пізніше у християнстві «Трійці».

Вважаємо, що саме цей вилоподібний хрест підсилений значенням символу γ­трійці і увінчує герб українського гетьмана Івана Мазепи.

Суттєвим є і спостереження щодо того, що сучасна християнська символіка серед добре відомих символів хреста­якоря виділяє маловідомий варіант цього символу у вигляді перевернутого якірного хреста (мал. 7), який також разюче нагадує верхню половину герба Івана Мазепи.

Викладені вище результати наших досліджень співпадають із передбаченнями відомого дослідника історії українського герба Антіна Кущинського. У своїй праці «Державний герб християнської України: До 1000­ліття Хрещення Руси­України» він писав: «У періодичній українській пресі зустрічали ми голоси, які кажуть, що знак тризуба вживали Великі Гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. На жаль, в джерелах, які нам щастило перестудіювати, ми не знайшли документальних підтверджень для таких відомостей, хоч як вони приманливі своєю ідеєю історичної тяглості нашого славного Володимирова тризуба». Як бачимо, наше з Олександром Бєловим дослідження доводить цю історичну “тяглість” символу «хрест­якір» від державного знака київського князя Володимира до герба українського князя­гетьмана Івана Мазепи. А значить, і поглиблює історію нашого державного герба, 100­річчя якого ми відзначаємо у ці дні.

Вітаю Вас із  важливим відкриттям! 

Бесіду вела Світлана Третяк