Почнемо з того, що нарешті ледь не всі в Україні прозріли з питання Азову: “Тука: Нас просто откровенно, грубо и по-хамски вытеснили с Азовского моря». (“Депо.ua”). Георгій Тука — це заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій. Тобто людина, яка знається на предметі…
А ось заголовок УНІАН: «В Харькове блогеры беспрепятственно пробрались на территорию одного из предприятий и показали стоявшие там танки… На территории насчитали около 300 машин и не заметили ни одного охранника»…
Очевидно, що Міноборони з цього приводу підготувало чергову «відмазку», хоча від Харкова до російського кордону всього 40 кілометрів. А тим часом на фронті цвяха зайвого не знайти, а не те що цілої танкової дивізії…
Мабуть, щоб не перейматися схожими новинами Верховна Рада повним складом (хіба що над Надією Савченко суди і беркутівці знущаються у тюрмі) уже на морі. До 4 вересня…
Екс-глава НБУ Валерія Гонтарєва після тюнінгу з’явилася на фестивалі відсутності смаку у Одесі. А ми сподівалися, що після скоєного, вона в Україну і носа не покаже…
Нагадав про себе і всім відомий Пашинський: «Генпрокуратура открыла уголовное производство по заявлению помощницы Пашинского Татьяны Блистив».
А далі «Страна.ua» під заголовком: «Его состояние — 10% ВВП Украины». Кто и почему обвинил Сергея Пашинского в угрозе убийства» повідомляє подробиці:
«Блистив излагает суть проблемы одному из руководителей аппарата Верховной Рады.
Согласно этой служебной записке, речь идет о законопроекте №6697 — о реструктуризации задолженности предприятий «Укроборонпрома» перед Россией(?).
По словам Блистив, проект был рекомендован к принятию в первом чтении, хотя по нему есть ряд серьезных нарушений регламента. Например, что текст закона, рекомендованный к принятию, после этого менялся после писем из «Укроборонпрома» (который курирует Пашинский)…
4 июля (Блистив) отказалась визировать сравнительную таблицу. После чего Пашинский вызвал ее в свой кабинет и начал в грубой форме угрожать… Тем временем водитель зама Пашинского — нардепа Винника — привез и передал в секретариат сравнительную таблицу к закону за подписью Пашинского…
«Этот вариант законопроекта отличается от того, что находился в секретариате», — пишет Блистив. Все это, по ее мнению, является грубым нарушением регламента — ведь законопроект к тому времени уже был рекомендован к принятию Верховной Раде». («Страна.ua», 20.07.2018 г.).
Ну Пашинський і порушення закону, Пашинський і “наперстки” навіть у текстах законів та законопроектів — це норма. Народ до цього звик і лише проклинає цього “агента Медведчука” — Надію Савченко. А кого ж і ще? Ми ж звертаємо увагу читача на“Укроборонпром” і його борги перед Росією. Перед Росією, Карл! На п’ятому році війни…
Втім українська публіка, як завжди, лише «неистовствовала». Вірніше їй глибоко фіолетово, що там з обороною і тим більше з Пашинським…
А тим часом надійшли новини з обіцяного Петром Олексійовичем передвиборчого томосу. Тобто дозволу на створення в Україні помісної церкви. Справи трішки застопорилися, втім “просування” все-таки є.
«Подія трапилася 15 липня в Миколаєві. Працівники СБУ затримали відомого в себе на батьківщині опозиційного журналіста та блогера Юсуфа Інана у нього вдома. Далі співробітники Національної розвідувальної організації Туреччини (МІТ) доставили журналіста з України до Туреччини… Для міжнародних партнерів НСЖУ, зокрема Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, принциповим є дотримання українською владою прав опозиційних іноземних журналістів, — говорить глава НСЖУ Сергій Томіленко. – Наразі ж ми бачимо, що дії українських силовиків є дикунськими: такими були депортація грузинського журналіста Тамаза Шавшішвілі минулого року, порушення прав азербайджанського журналіста Фікрата Гусейнова весною цього року. І от тепер нова ситуація, яка показує, що Україна — країна небезпеки для опозиційних іноземних журналістів.
Також у ЗМІ повідомляється, що крім опозиційного журналіста з України силоміць вивезено до Туреччини підприємця Саліха Зекі, якого також звинувачують у зв’язках з опозицією». (Facebook, 17.07.2018 р.).
Про що тут мова? Два ділових — Порошенко і турецький Ердоган домовилися стосовно томосу. Для першого — це питання життя і смерті (адже з його набуттям хоч якась частина українців, котра бажає вчергове обманутися з Петром Олексійовичем, його підтримає). Для другого — це питання торгу. Адже коли йому чимось “підмазати”, то він натисне на Вселенського патріарха Варфоломія.
Втім яка плата за те «помазати»! Мало того, що це виглядає справді по-дикунські і псує залишки іміджу України у світі (і тоді вже не скигліть, що й вас зрадить Трамп чи Меркель), це ще й небезпечно, Бо коли згадані турки і справді терористи, то за них нам відплатять. Або так як у Парижі (115 застрілених), або як у Ніцці (90 роздавлених). Зважаючи ж на повну відсутність у нас хоч якоїсь контррозвідки, наслідки можуть бути ще страшнішими.
Втім Петро Олексійович вирішуючи виключно власні питання (по Азовському морю ніяких дій і навіть кволенької ноти протесту ми не бачимо і чуємо), пішов далі.
“Суд Испании принял решение об экстрадиции в Украину беглого нардепа Александра Онищенко. Однако это не означает немедленной выдачи Онищенко Украине.
«Суд принял решение об экстрадиции, но последнее слово за испанским правительством», — пояснил он. По словам нардепа, об экстрадиции в Испанию ездил договариваться лично президент Петр Порошенко. «Процесс по экстрадиции три месяца длился. И решение отдали на следующий день после того, как он уехал после первого официального визита», — обосновал Онищенко свою версию». (“Страна ua”, 18.07.20178р.)
Чим з іспанцями розрахувалися вже не за томос, а за Онищенка, який надто багато про Петра Олексійовича знає, історія поки мовчить.
Народ же наш з цього приводу теж “безмолвствует”. Ми ж не Америка, де Трампа після повернення з ганебного для нього Гельсінкі, фактично закопали і в Конгресі, і в СМІ, і навіть у рідній республіканській партії.
Втім про це мабуть вже у газеті наступного четверга…
Леонід Романовичов
