У Константинополі змінилася концепція. Тут би вона в Києві несподівано не змінилася…

553
0

На Сході почалося “хлібне перемир’я”. Тобто вбивають вже не по п’ять наших бійців на добу, а всього по одному… На кордоні ж з Кримом “столпотворение” мирного часу: на відпочинок “ломанулися” всі ті, хто згаданих бійців “туди не посилав”…

Тим часом український футбольний істеблішмент якось дуже організовано розпинався у любові до Росії. Кажуть, що до ЗБІРНОЇ Росії… Колишній глава Федерації футболу України Суркіс красувався на московських сіті-лайтах в планах якоїсь дружби і миру. Ще ж один екс-президент ФФУ Коньков заявив, що вболівав, вболіває і буде вболівати за російську збірну. Дружина теперішнього очільника Федерації футболу теж не забула відзначитися в подібному плані.

Не виключу, що далі з’являться (і вже з’явилися!) спростування, втім, найголовніше те, що нікого подібна ситуація не здивувала. Бо сепаратизм у нашому спорті — це не норма, а спосіб життя…

Додамо, що згадана збірна Росії — за присутності на стадіоні короля Іспанії та прем’єра РФ Медведєва, виграла у іспанців. Не завдавши жодного удару в отвір воріт суперника під час основного і додаткового часу… Втім, все вирішили післяматчеві пенальті!

У підсумку на “Гордон.ua” з’явилося повідомлення: “Спикер Кремля Дмитрий Песков заявил, что ликование в России можно сравнить с хроникой празднования 9 мая 1945 года».  Втім, у мережі Інтернет пішла хвиля підозр, що без махлювання тут не обійшлося. Адже російський спорт — це допінг і шахрайство, та й поточний ЧМ з футболу Путін здобув завдяки хабарникам із ФІФА.

Зауважимо, що відзначене Пєсковим “ликование” день у день співпало з “ликованием” з приводу введення у Росії нового пенсійного віку — 65 років для жінок та чоловіків.

І тут зауважимо, що українцям певним чином вдалося “підгадити” “братам”. Адже такий же точно пенсійний вік в Україні благополучно введено ще восени минулого року. “Мінстецю” та путінському Агітпропу, їхнім численним ботам тоді вдалося однією лівою  забалакати цей факт, й українці понуро погодилися з черговим етапом свого пограбування. Путін теж сподівався, що і його піддані проковтнуть новацію мовчки — як і придавлені війною й брехнею українці.

Втім, не вийшло — попри те, що там є “вата”, там ще є Навальний та й інші, хто вміє користуватися калькулятором. І вони довели, що середньостатистичний російський громадянин, виходячи із середньої зарплати, пенсії й тривалості життя, буде пограбований урядом на приблизно 3 мільйони рублів кожен. І, як з’ясувалося, навіть відверта “вата” тому не зраділа.

Але тут у день введення 65-річного пенсійного віку Іспанія несподівано програла Росії і почалося “ликование”…

Цікаво, що українська неВАТА спочатку почала тиражувати розрахунки Навального в соцмережах, втім, коли звідти, де “правильним” блогерам гроші роздають, їй (неВАТІ) “настукали”, про російські 65 років організовано замовкли.

Тим більше, що говорити є про що! Люди, які всіляко підтримують Москву (і не лише футбольну), раптом заговорили про томос Вселенського патріарха стосовно незалежної від Москви Української православної церкви. Бо ж, кажуть, без того томосу шансів на переобрання Петра Олексійовича — ніяких!

Ми вже мільйон разів говорили, що все вирішує світська влада, а не патріархи й митрополити. Ющенко, бач, був всім ніякий, втім, саме за нього — у 2008 році — усі три православні конфесії в Україні, включаючи УПЦ МП, підписали звернення до Вселенського патріарха про надання такого томосу. Та Варфоломій тоді промовчав…

Зауважимо, що цього разу ієрархи “УПЦ-КДБ” публічно проголосували проти. Що вказує на те, що світській владі це не дуже й потрібно. Бо важелів у неї дуже багато і найперший — це наведення порядку з термінологією. Ніякої УПЦ Московського патріарху в реєстраційних документах! Тільки Російська православна церква в Україні. І тоді в церковному плані ми відразу прокинемося в іншій країні.

До речі, Вселенський патріарх Варфоломій живе у Стамбулі, тобто у Туреччині, і як  вважають знавці справи, критично залежить від позиції президента Ердогана. А та позиція начебто змінилася:

«25 квітня Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган прийняв у своєму особняку в Анкарі Константинопольського Патріарха Варфоломія. Окрім обох лідерів, на зустрічі також був присутній міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу». (REGNUM).

Тут варто додати лише те, що президенти України та Туреччини зустрічалися у Стамбулі 9 квітня…

І ось зовсім новеньке від 2 липня: «Константинополь никогда не выдавал разрешения передавать территории Украины кому-либо, кроме права хиротонии Киевского митрополита в Москве на условиях его избрания соборно в Киеве на местном Соборе и при безусловном упоминании Вселенского Патриарха. Это сказано в Томосе об автокефалии, что Мать-Церковь даровала Польской церкви: Наш Престол не признал отделения Киевской Митрополии и зависимых от нее православных Церквей Литвы и Польши и их присоединения к Московской Церкви, что было осуществлено против канонов и не были соблюдены права Киевского митрополита, который носил титул Экзарха Вселенского Престола», — сказал патриарх Варфоломей.

Он заявил, что Вселенский Престол желает «восстановления единства в Украине разделенного церковного тела — десятков миллионов верующих, крещеных и просвещенных непосредственной заботой и миссионерской деятельностью Вселенского Престола».

«Вселенский Патриарх Варфоломей сказал о своей неизменной заботе/интересе в решении/лечении украинского церковного вопроса и восстановлении единства разделенного церковного тела в стране. Его Святейшество напомнил о том, что Константинопольская Церковь всегда заботилась и решала много сложных церковных вопросов в интересах народа Божьего и сохранения Всеправославного единства, и сегодня борется для урегулирования церковных дел в Украине», — говорится в сообщении».

Звичайно, це гарна новина. Втім, чи не стануть наші можновладці, котрі чи з дозволу Кремля, чи без нього взялися за церковне питання лише з огляду на своє переобрання, чинити тепер перепони процесу? Адже одного дзвінка з Москви до Києва достатньо, аби концепція там змінилася на 180 градусів.

Втім, давайте поживемо і побачимо, зауваживши при цьому, що хто-хто, а Ердоган своїх рішень не міняє…

Леонід Романовичов