Окремий збір вторсировини у Запоріжжі: складнощі та лайфхаки

977
0

Чи важко переобладнати свій побут під збір вторсировини? Як відмовитись від пакета з пакетами? Чи вигідно здавати макулатуру та порожні пластикові пляшки з­під води? Цими питаннями я задалась близько двох місяців тому, коли відвідала всеукраїнську стратегічну сесію «Майстерня українських сортувальних ініціатив», а згодом поспілкувалась із співзасновницею проекту «ZpSpace» Юлією Калошею, яка вчить правильно сортувати сміття. Після цього я вирішила провести свій власний експеримент тривалістю 2 місяці. Отже, його результати

Папір

Перше, що я зробила — визначила, якої вторсировини в мене вдома найбільше накопичується. Виявилось, що назбиралось багато макулатури — старі журнали, газети, листівки з магазинів, різноманітні привітання, запрошення і подібне, що кидають до поштових скриньок. Всього цього добра накопичилось майже 9 кілограмів. Загальна сума, на яку я здала макулатуру, — 17 гривень 50 копійок. Вартість кілограма — 2 гривні. В принципі, експеримент можна вважати вдалим. Тож я продовжую збирати її.
Умови для здачі макулатури:
► Макулатура приймається лише у зв’язаному вигляді, без мішків та пакетів;
► Картон має бути сухим і чистим;
► Архівні документи приймаються без файлів та швидкозшивачів;
► Яєчні лотки, шпалери та тетра­паки не приймають.
ПЕТ-пляшки
Другий матеріал, якого в мене «хоч греблю гати» — пляшки з­під газованої води. За 2 місяці назбирала 2­літрових — 18 шт. і стільки ж 1,5­літрових. Найбільша складність у зборі цієї вторсировини — де все це «добро» зберігати?
Лайфхак: відразу після того, як пляшка спорожніє, по­перше, сполосніть її (це позбавить вас від неприємних запахів у квартирі), по­друге, зімніть її, це допоможе зекономити місце в квартирі для накопичення вторсировини.
Складала я зім’яті пляшки у звичайний сміттєвий пакет великої місткості. Етикетки з ємкості не знімала, а в пункті прийому дізналась умови для здачі:
► Пляшка повинна бути без кришки;
► Вторсировина має бути повністю запакована в пакет;
► 5­ і 19­літрові пляшки не приймають;
► ПЕТ­пляшка не повинна містити рідину, повинна бути чистою та сухою.
Загальна сума, на яку я здала 36 ПЕТ­пляшок, а це 1 кілограм 300 грамів, — 3 гривні і 90 копійок. Вартість 1 кілограма — 3 гривні.
На замітку: до пункту прийому можна здати прозорі, чорні й жовті ПЕТ­пляшки. Також приймають пляшки з­під хімії: шампунів, миючих засобів, порошків, а також з­під соняшникової олії. НЕ приймають вторсировину з­під машинних мастил, молока і енергетичних напоїв.
ПЕТ-кришки
Оскільки в мене багато пляшок було, то й кришок багатенько назбиралося. Вартість 1 кілограма ПЕТ­кришок — 6 гривень. Втім, за два місяці експерименту мені не вдалось накопичити і півкіло — вони дуже легкі. Тож експеримент продовжується. Додам лише одне: збирати кришки дуже зручно, адже вони невеликого розміру і їх можна складати в картонну коробку з­під чіпсів або в ПЕТ­пляшку.
Відзначу, що кришки можна також безкоштовно віддати до Запорізької молодіжної громадської організації «Небо без кордонів». Контактні дані організації можна знайти у Facebook.
До пунктів прийому також можна здати: жерстяні банки — 20 коп./шт..; скло біле — 45 коп./шт..; скло кольорове — 40 коп./шт..; поліетилен — 7 грн. 50 коп./кг; стрейч­плівку — 5 грн./кг.
Важливо: у пунктах прийму купують плівку тільки термозбіжну і чистий прозорий стрейч.
Наостанок додам: перш ніж нести вторсировину, поцікавтесь у працівниці пункту прийому стосовно правил здачі і що вони можуть прийняти. Адже всюди різні правила.

Збір небезпечних відходів

Якщо із вторсировиною щоденного вжитку все більш­менш зрозуміло, то з небезпечними відходами, до яких відносять батарейки, люмінесцентні лампи, термометри, що містять ртуть, ліки, медичні відходи, пляшки з­під шампуню, лаків і не тільки, все складно.
Юлія Калоша, співзасновниця проекту «ZpSpace», розповідає: «Відповідно до «Zerowaste» (авт. ­ тобто «нуль відходів») це все треба заміняти. Екоблогер Влада Павлова, наприклад, власноруч робить зубну пасту, шампунь. Спочатку здається, що це складно, а потім звикаєш до нового способу життя. Влада каже, що коли весь свій побут перелаштувала, то почала сильно економити гроші. Це спочатку виглядає складно — пасту приготуй, свічку звари. Але вона якось так налагодила, що це ні часу, ні грошей багато не займає».
Та поки я не готова самостійно варити шампуні і свічки. З усіх вищезазначених небезпечних відходів у мене час від часу накопичується невелика кількість батарейок. Втім, здати їх ­ не проблема. На сьогодні в супермаркетах «Апельмон», «АТБ» і «Ашан» стоять невеличкі бокси, куди можна здавати батарейки.
Лайфхак: майже всі батарейки, які мені потрібні для пультів і годинників, замінила на звичайні акумулятори, які підзаряджаю час від часу. Це дає мені змогу економити кошти.
Втім, відкритим залишається питання, куди здавати лампи та інші небезпечні відходи:
— Це величезна проблема, — говорить Юлія Калоша. — Ми масово надсилали інфозапити стосовно небезпечних відходів. В ефірі одного з міських каналів заступник міського голови Володимир Волобуєв на моє пряме запитання стосовно поводження з небезпечними відходами відповів: «Наразі система в Запоріжжі не налагоджена», і все! Взагалі з лампочками і батарейками складно на всеукраїнському рівні. Дехто з наших екологів говорить, що лампочки взагалі не переробляють в Україні. В будь­якому разі дуже дорого небезпечні відходи зберігати, транспортувати і тим більше переробляти. З батарейками та ж історія, їх варто зберігати у герметично закритому пластику. В нас немає серйозної системи, а буде тільки тоді, коли масово будемо вимагати і коли з’явиться законодавча база, яка зобов’яже виробників відповідати за свої товари. Щоправда, тоді товар подорожчає, бо у вартість пакування буде вкладено переробку. Ця схема працює у всьому світі, та коли в Україні з’явиться закон, який зобов’яже виробників переробляти пакування та небезпечні відходи, невідомо.

Як відмовитись від пакетів?
Поліетиленові пакети вже давно стали великою проблемою у світі. В деяких країнах за їх використання можна не тільки отримати штраф у розмірі декількох сотень доларів, але й сісти у в’язницю. В Україні боротьба з пакетами на стадії «зачаття»: 3 липня петиція «Пакет не потрібен», яку написали учасники громадської організації «ReThink», набрала понад 25 тисяч підписів і була подана до Президента, Уряду та Верховної Ради.
«На даний момент (авт. ­ 5.07.2018) петиція була передана головою Верховної Ради Парубієм А.В. у Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і перебуває на розгляді. Реакція комітету очікується протягом 10 днів», — йдеться на офіційній сторінці «ReThink» у Facebook .
Та поки в Києві міркують над петицією, кожен може відмовитись від пакетів вже сьогодні. Чому це потрібно? Поліетилен забруднює Світовий океан, вбиває, у прямому сенсі цього слова, дельфінів й інших водних мешканців; на суші парки, ліси, пляжі просто переповнені цим сміттям.
Насправді відмовитись від пакетів не так вже й важко, я в цьому переконалась на власному досвіді. Для початку, йдучи в магазин, завжди беру з собою декілька сумок, аби не купувати на касі пакети. Навіщо платити за пакет щоразу по 2­3 гривні, якщо можна придбати сумку за 20 гривень і використовувати її щонайменше рік?! Крім того, купуючи овочі та фрукти, намагаюсь не використовувати пакети, а клеїти стікери прямо на товар.
Нещодавно знайшла сторінку в одній з соцмереж, де можна придбати мішечки для сипучих товарів, овочів та фруктів. Вартість 3 мішечків (розмір 30х20; 30х35; 30х40 см) — 99 грн. Втім, такі можна пошити і самому вдома. Також на сторінці можна придбати «авоськи» за 240­390 грн. Так, сумки, які були популярні в 90­ті роки ХХ сторіччя, зараз модний тренд, тож якщо в шафі залежалися «авоськи», можете сміливо їх діставати і користуватися. В магазині можна придбати пакети для сміття з кукурудзяного крохмалю за 120­130 грн. в залежності від кількості пакетів і від того, на скільки літрів вони розраховані, а також пакети для собак — 60 грн. Їхні особливості полягають в тому, що вони виготовлені з їстівної рослини, повністю розкладаються за 130 днів, а також розчиняються у гарячій воді і повністю безпечні для навколишнього середовища.
З власного досвіду можу додати, що доволі економно купувати воду чи слабоалкогольні напої у власні пляшки, адже в магазині тара коштує 3 грн. Віднайшла в шафі я також старий пластиковий лоток для яєць і відмовилась від лотків, які не приймають в пунктах прийому.

Підсумки експерименту

За 2 місяці на здачі вторсировини я заробила 21 гривню і 40 копійок. Улов, як то кажуть, невеликий, втім, планую здавати макулатуру і ПЕТ­пляшки й надалі.
Основні складнощі, з якими зіткнулась в процесі збору вторсировини — перелаштувати себе. Перші тиждень­два рука так і тягнулась викинути макулатуру і пляшки у сміттєвий бак, бо так я робила довгі роки. Втім, потім змогла себе опанувати. До того ж, не докладаючи великих зусиль, здобула невеликий прибуток. Згодна, 21 гривня (за 2 місяці) ­ недостатньо навіть для того, аби заплатити за вивіз сміття «ВЕЛЬТУМом», але копійчина гривню береже. Тож наразі експеримент зі збору вторсировини переріс у звичку.
Скоротити вдвічі використання поліетиленових пакетів було доволі просто. Головне ­ не забути взяти з собою сумку для покупок. Насправді вся справа у звичці, яка з`являється десь за 2 тижні.

Плани «ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя»
«ВЕЛЬТУМ» незабаром знов почне встановлювати антивандальні баки для збору вторсировини — скла і пластику. Вони будуть колокольного типу із замком і їх зможе підняти тільки спеціальна техніка. Це вже друга спроба. В 2008 році тоді ще фірма «Ремондіс» встановлювала сітки, і все це працювало до 2014 року. Саме тоді відмінили ліцензію на прийом вторсировини, почали масово відкривати пункти прийому, а люди розпочали спустошувати сміттєві баки з вторсировиною і здавати її, аби заробити гроші.
Наразі пілотний проект з установки баків для вторсировини розпочнеться з Комунарського району, потім ­ Вознесенівський, Шевченківській і так далі. За словами генерального директора ТОВ «ВЕЛЬТУМ­Запоріжжя» Ігоря Бурчака, планують в цей проект вкласти великі гроші, відповідно, хочуть отримати результат. Також чоловік запевнив, що містяни на 70% готові сортувати сміття.
Ще одна новина від «ВЕЛЬТУМа» — винос контейнерних майданчиків з дворів:
— На сьогодні біля висотних домівок знаходяться 2­3 контейнерних майданчики, ми плануємо зробити 1 на кілька будинків. Це посприяє тому, що сміття в місті стане менше, — говорить Андрій Бережний, директор ТОВ «ВЕЛЬТУМ­Запоріжжя».
— На 1 контейнерному майданчику буде встановлено 4 або 6 баків для сміття, два з яких ­ для збору вторсировини, — говорить директор КП «Комунсантрансекологія» Юрій Дорошенко. — Нам слід реконструювати 1651 майданчик, на це потрібно 66 мільйонів гривень, яких у бюджеті немає, тому проект розраховано на кілька років. Перші 49 майданчиків з’являться на «Пісках». Ми їх протестуємо, можливо, будуть якісь зауваження від людей. Після всіх коригувань будемо встановлювати в інших районах.
Також Андрій Бережний розповів, що до 2020 року планують оновити весь автопарк. Цьогорік планують закупити 6 сміттєвозів, це ­ необхідність, адже кількість відходів у Запоріжжі зросла на 15%. А потім замінять решту — 32 машини.
Чи запрацює збір вторсировини в Україні?
«Якщо поставити самі баки, це не вирішить проблему. Спочатку слід вирішити дуже багато питань одночасно, потрібен комплексний підхід. Треба зробити просвітницьку кампанію серед населення, як правильно сортувати сміття, — говорить Юлія Калоша. — У жовтні 2017 року прийняли «Національну стратегію поводження з відходами», де йде мова про те, що ми маємо сортувати, спалювати і переробляти сировину. Але стратегія ­ це лише стратегія, лише слова. Її слід підкріпити певними законами: хто за цим слідкуватиме, хто штрафуватиме і в якому розмірі. Зазвичай сортування сміття працює через гаманець. Мені всі кажуть про Європу: «У Швейцарії все сортують! Які молодці!». Вони молодці, тому що в них була набагато більша проблема зі сміттям, ніж у нас зараз. У Швейцарії зробили всю необхідну систему повільно. В деяких країнах/містах минули десятиліття, поки люди почали сортувати. Я знаю, що в Софії взагалі була велика проблема, там міське сміттєзвалище з’їхало в єдину річку, звідки люди беруть воду. І все одно народ не хотів сортувати. Тобто дуже важко перелаштувати населення. Ну, і це дуже дорого коштує. Якщо в нас зараз підвищать в 10 разів тариф, це ж не сприйметься нормально. А без цього ніяк».
Наостанок додамо, що в деяких країнах, наприклад, у Німеччині, можна не сортувати сміття, але тариф буде вищий.

Іванка ВОЛОЩУК