Не бійтеся Путіна — він сам боїться!

680
0

Ось кілька останніх новин. “Глава МИД Австрии пока не подала в отставку, но уже упала в обморок». («Русский еврей», 27.08.2017 р.) Тобто відома австрійська неонацистка, яка на власному весіллі станцювала з Путіним, ще не дослухалася до вимог колег із уряду звільнити посаду, втім, під час Європейського форуму в Альпах їй стало зле…

«Новый пакет санкций США против России вступил в силу в 00:00 понедельника в Вашингтоне… Госдеп перестанет выдавать лицензии на экспорт в Россию оружия и продукции двойного назначения, за исключением экспорта в космической отрасли и в сфере гражданской авиации. Также прекращается любая американская помощь России, кроме срочной гуманитарной помощи, продуктов питания и иных сельскохозяйственных продуктов. Москва также лишается «любых кредитов, кредитных гарантий и другой финансовой поддержки» со стороны американского учреждения… Новая волна экономических ограничений затронет экспорт электроники и ряда компонентов и технологий нефтегазовой отрасли». (“Лента.ру”, 27.08.2018 г.)

Тут вже не подрузі Путіна, а йому самому непереливки. І якщо в Києві ще знайдуть спосіб організувати реекспорт американської електроніки до Росії, то як бути з російською нафтогазовою галуззю — поки сказати важко.

Далі кілька новин з України. “Титушко объявлен в розыск за совершение тяжких преступлений – Аброськин». («Гордон.ua», 27.08.2018 г.). Тобто, як багато хто бачить, тітушки сьогодні використовуються поліцією чи не активніше, ніж за часів Януковича, а ось «основоположника жанру» Вадима Тітушка, коли вірити заст. глави Нацполіції України, оголосили в розшук. Оригінально…

“Журналист Андрей Лохматов показал видео, которое снял его коллега в Николаеве, 27 августа, когда туда приехал президент Порошенко. Ситуацию, которая сложилась, когда журналист попробовал взять комментарий у Президента, Лохматов отписывает так: «Он хватает рукой микрофон, силой опускает его вниз, чтобы не было слышно, и говорит: «Ты выйдешь и я тебе расскажу». («Страна.ua», 27.08.2018 р.)

Для нас тут нічого нового! Адже Петро Олексійович тільки в телевізорі герой, а насправді він панічно боїться журналістів і періодично спілкується лише з трьома “вірними ленінцями” з олігархічних телеканалів. Та ж спецоперація в Адміністрації Президента, яку називають прес-конференцією, готується за всіма правилами війни лише раз на рік.

Через те НСЖУ варто визначитися з позицією — не плакатися, що влада журналістів і за людей не вважає, а напрацювати рекомендації хоча б для непродажної частини своїх членів. На кшталт: приїхав політик, потинявся містом, не провів брифінг, то звіт про відвідини має виглядати так: “Був, тинявся, не бачили, не чули”… .

А далі вже відразу три заголовки на одну тему: “Волкер: Мир обеспокоен ростом агрессивности России в Азовском море”. («Гордон.ua», 28.08.2018 р.); «Про*бем мы Азовское море»: в МИД огорошили заявлением по соглашению о совместном использовании моря и Керченского пролива». (“Главред”, 27.08.2018 р.); «Група українських послів разом з військовослужбовцями вилетіла на Донбас. В незвичайну поїздку вирушили 80 дипломатів». (“Сьогодні”, 26.08.2018 р.)

Зауважимо, що в країні тотальної брехні мало хто знає про страшну небезпеку: порти Маріуполь та Бердянськ практично заблоковані путінщиною. Англійські та американські експерти, включаючи й спецпредставника США на переговорах по Донбасу Курта Волкера, раз по раз б’ють на сполох, а в Києві ні гу-гу! Мало того, “девицу-красавицу” в ранзі заступниці глави МЗС Олени Зеркаль взагалі на Азовському морі все влаштовує і вона в стосунках з Росією нічого міняти не буде.

А ось піар-акція Петра Порошенка з виїздом 80 українських послів на Донбас взагалі не торкалася Азова. Бо не існує, бач, такої проблеми…

А тим часом у США помер сенатор Джон Маккейн, не доживши чотири дні до свого 82-річчя. Помер із заповітом: однопартійця Трампа на похорони не кликати! Взагалі-то про Маккейна можна писати довго, а можна — словами Юрія Касьянова:

“Если бы Джон Маккейн родился в Советском Союзе, он никогда бы не попал ни на Вьетнамскую, ни на Афганскую войну. Как сын высокопоставленного военного, он прожигал бы жизнь где-нибудь в больших штабах. Ему бы не пришлось провести в плену пять с половиной лет, подвергаясь постоянным избиениям и унижениям. И после освобождения его не встретил бы как героя президент страны, а его отец от него бы отказался, как отказался в начале войны Сталин от своего пленного сына.

Если бы Маккейн жил и работал в Украине, он был бы назван «зрадофилом» за свою нетерпимость к лжи и воровству, присущей правящей «элите». Его обозвали бы сумасшедшим за его активную позицию противодействия агрессии России, за призывы к войне с оккупантами. Его втоптали бы в грязь за готовность умереть за свою страну.
Но Маккейну повезло. Он родился и умер в Соединённых Штатах». (Facebook, 26.08.2018 р.)
Ми тут додамо лише одне. Прощатися з Маккейном будуть у Капітолії. Це 30-й подібний випадок в історії США. І взагалі, США і Британія стали лідерами світу через те, що там високим орденом можуть відзначити 25 осіб за всю історію нагороджень, втім, король має першим віддавати честь простому матросу з таким орденом на грудях.
У нас же і генералів вже більше, ніж у всій Європі разом взятій, і ордени девальвовані настільки, що від них вже більше честі відмовитися, ніж отримати.
І останнє. У Москві посадили на 30 діб опозиціонера Олексія Навального. По протоколу, складеному ще у січні, за організацію несанкціонованого мітингу… Навальний з тих пір відсидів 30 діб за інший мітинг, втім, цього разу просто знайшли привід його посадити, аби збити протестні акції 9 вересня проти пенсійної реформи.
Навряд чи зіб’ють, але трусло Путін, про всяк випадок, Навального закрив. Саме трусло! Бо це тільки запорізька “вата” і київська агентура вважають Путіна «мачо». А він панічно боїться вже не журналістів, як наш “гарант”, а чесного протиборства. Того ж Навального Путін тупо не допустив до виборів президента, а директора радгоспу Павла Грудініна зміг перемогти лише небаченими масовими фальсифікаціями у день тих виборів.

Так що не бійтеся Путина, друзі, бо «король ленінградської підворітні» сам усього боїться…

Леонід Романовичов