“Отче наш, Петро Олексійович…” і лик святий Уляни Супрун…

145
0

Тут щодня стільки новин, а ми почнемо з “хвацьких” дев’яностих. Тобто з часів, коли щонайменше в Росії (по. М. Солоніну) мужніла влада бандитів і чекістів, або чекістів і бандитів. Очевидно, що за мовчазної згоди партійно-радянської номенклатури та “червоних директорів”. У нас першу скрипку у владі грали саме останні, втім, і всі згадані вище отримали “свої волості на кормление”. Особливо в часи Януковича, коли майже офіційно було введено інститут “смотрящих”. Від ФСБ Росії, бандитів і президентської “сім’ї” (по В. Наливайченку)…

Очевидно, що поки влада чекістів і бандитів не стала абсолютною і в Росії, і в Україні існувала якась свобода слова. Тобто TV і газети не лише вибудовували теперішню віртуальну реальність, а ділилися з читачем і альтернативними точкам зору. Ось і автор цих рядків тоді все сумнівався у палкій українсько-російській дружбі. Бо коли один дружить, а інший його тим часом грабує, принижує і виламує руки за будь-якої нагоди, то це ж не дружба, а щось зовсім інше.

Щоправда після подібних публікацій, нацьковані партією російського та трохи донецького капіталу під проводом Петра Симоненка, ветерани йшли до міськради і вимагали оргвисновків. Бо цей автор, бач, проти Росії.

Зауважу, що прибічники КПУ того періоду жадібно читали всю пресу, бо ж “ворогів потрібно було знати в обличчя”. До того ж навіть актив ветеранського руху у розмові один на один погоджувався, що і в Росії робиться не те, і Симоненко якось не тягне на Ісуса. Втім, варто було всім їм збитися десь на площі Фестивальній, і все, хана, начебто розумні люди вмить перетворювались у колективну амебу з гаслами: “Долой руховцев!” и “Повесить!”.

Доводилося тоді порівнювати маленьку дитину і поважних дідусів з бабусями. Перша, доторкнувшись до чогось гарячого і заробивши пухирець, вже знає, що це “вава” і далі “не експериментує”. Фани ж Симоненка, не раз обпікшись з цією партією доларових мільйонерів, і далі тримали руку в “комуністичній печі”. Вже та кінцівка обвуглилася, а вони все вихваляли Петра Миколайовича і за віртуозну торгівлю голосуваннями 20 років поспіль, і за фактичне двоєжонство. Бо він же за Росію!..

Іншому Петру, але вже Олексійовичу, вдалося куди більше. Бо його фани знають ворогів не в обличчя, а лише по прізвищах. За принципом — хто не з нами, той проти нас! І тут вже ніхто нічого не читає, окрім рекомендованої творчості потужного Інтернет-угрупування стеце-кремлеботів. А частіше й того не буває — вистачає й “Отче наш, Петро Олексійович…”, падіння на коліна перед святим ликом Уляни Супрун і відразу справи особисті, громадські та й державні теж налагоджуються.

Бо ж Порошенко обіцяє томос і на параді “Слава Україні!” сказав…

Тим часом куди не кинь — всюди клин! Ось лише кілька новин останніх днів. “Телеканал «112 Украина» купил Виктор Медведчук — СМИ» (ЗН, 20.08.2018 р.) «Управленцем телеканала «News One» на три года стал соратник Януковича Портнов» («Мой город», 30.08.2018 р.)

Тут варто зробити невеликий коментар. Андрій Портнов, як і глава ЦВК України Михайло Охендовський, який незаконно перебуває на посаді вже четвертий рік поспіль — це люди Медведчука. Останній прилаштував Портнова до Юлі, і той виступав головним спікером у війні пані Тимошенко проти Ющенка. Втім, коли Юлія Володимирівна пролетіла з президентством, Портнов миттєво перекочував у крісло заст. глави Адміністрації президента Януковича. А пізніше він взагалі став першим заступником.

І ось тепер ставленик Медведчука разом з патроном прихопили два провідні інформаційні канали України. Під час путінської агресії…

“Українці, куди ви дивитися?” — картинно заламують руки близькі до “Мінстеця” люди. Та туди ж, куди Національна рада з питань телебачення й радіомовлення і Адміністрація президента Порошенка в цілому!

І саме в цей час згадані нами Свідки 146 реформ Порошенка читають свій “Отче наш, Петро Олексійович…”, падають ниць перед ликом Уляни і не нарадіються з іншого заголовку: “Суд оставил Савченко под арестом». («Гордон.ua», 29.08.2018 р.) Бо вона ж «агент Медведчука» і взагалі “путінська підстилка”.

Тут було б доречно використати цитату сучасного російського “класика” Сергія Лаврова з його “дебілами”, втім, на нас образяться і теж запишуть (коли ще не записали) в “агенти Кремля”…

Була й ще одна новина, яку ми подамо цитатою із вже Facebook народного депутата Семена Семенченка:

“Росія зайняла перше місце за обсягом інвестицій в Україну (http://www.ukrstat.gov.ua/). Давайте продовжувати один раз на рік згадувати загиблих під Іловайськом, лаяти «зрадофілiв» і дивуватися покупкам телеканалів Медведчуком і Портновим. Давайте, розвісивши вуха, слухати історії про «переможну війну з Московією» і сміятися над «кримським мостом». Давайте знову повторювати мантри про «відсутність лідерів» і «почати з себе». Давайте двадцять восьмий рік поспіль дивуватися, що під наперстком немає кульки. Кожен сам вибирає, в якому світі йому жити. Наперсточники дуже люблять роззяв з відкритим ротом. І дуже не люблять організовану силу». (30.08.2018 р.)

Теж трохи коментаря. Інвестиції, щоб ви знали, це або купівля українських активів, або будівництво в Україні. В обох випадках мова йде про те, що під час російської агресії російський же капітал активно скупає все, що тільки можна на ще не окупованій частині нашої території.
І саме в цей час згадані нами Свідки 146 реформ Порошенка читають свій “Отче наш, Петро Олексійович…” і далі за нашим текстом трохи вище…

А наостанок ще одна цитата у зв’язку з відверто підлою брехнею Генштабу і Ко по Іловайську:

“Теперь, когда всем уже понятно, что добробаты — это наёмники Корбана, которые без приказа военного командования отправились отжимать чужие бизнесы в Иловайском котле, завтра непременно станет известно, что и всю войну эту спровоцировали те самые добробаты. наёмники Корбана и Коломойского, отправившиеся на Донбасс грабить бедных шахтёров. Вот где сермяжная правда. А российские солдаты — братья навек. Аминь».

Це теж у Facebook із сарказмом написав відомий волонтер Юрій Касьянов.

Втім, відчуваю, що ніхто сарказму не зрозуміє, і згадані нами Свідки 146 реформ Порошенка і далі читатимуть свій “Отче наш, Петро Олексійович…”

Леонід Романовичов

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here