Париж, “жаба” та “Нафтогаз”, який несподівано перекувався у “своего в доску парня”

674
0

Найперша із подій, якої торкнемося сьогодні — це урочистості у Парижі з нагоди 100-річчя завершення I Світової війни.

“Еще утром Путин и Трамп, а также больше десятка других лидеров, находились на церемонии у Триумфальной арки… Президенты обменялись рукопожатием, Путин показал Трампу большой палец, тот в ответ похлопал коллегу по плечу.
Когда журналисты… спросили у Путина, удалось ли ему обсудить что-либо с Трампом, он ответил: «Пока нет, мы только поздоровались. Церемония сделана таким образом, что там общаться невозможно — мы наблюдали за происходящими событиями. Но сейчас будет рабочий обед, может быть, там удастся».
Но разговора за обедом так и не произошло. Оказалось, Трампа и Путина рассадили..
«Елисейский дворец поменял рассадку лидеров за столом перед началом рабочего завтрака», — сказал РИА Новости источник в российской делегации.
Дмитрий Песков (пресс-секретарь президента РФ) рассказал, что на обеде Путин и Трамп буквально поприветствовали друг друга «на ногах», а возможности переговорить у них не было. «Трамп покинул Елисейский дворец. Сказали друг другу «До встречи», — сообщил Песков» (ВВС, 11.11.2018 р.).
Хай нас вибачить читач за доволі розлогу цитату, присвячену НЕзустрічі Трампа і Путіна, втім, у нас є виправдання. Навіть такі контакти призвели до ядучих коментарів і карикатур, де висміюється і Трамп, і Путін. Те, що Путін прийшов останнім, а Трамп йому посміхнувся, стало приводом звинувачення останнього в тому, що той вітав свого господаря із ФСБ. З іншого боку французькі та німецькі карикатуристи не забули звернули увагу на пігмейський зріст Путіна на тлі того ж Трампа і навіть Меркель.
І тут ще дві новини з приводу подій у Парижі: “На відео видно, як Трамп вітає президента Франції Еммануеля Макрона з дружиною. Також він привітався з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та іншими світовими лідерами. Порошенку Трамп руки не подав, хоча президенти були на досить близькій відстані — йому дісталося місце у другому ряду» (УНІАН, 11.11.2018 р.).
А ось і новина протилежного змісту: «Президент України Петро Порошенко повідомив, що в рамках Паризького форуму заради миру відбулося близько 40 зустрічей з лідерами країн світу, зокрема — з президентом США Дональдом Трампом. «За підсумками цього обговорення сьогодні відбулася зустріч міністра закордонних справ України Павла Клімкіна та його американського колеги — Державного секретаря США Майка Помпео», — сказав Порошенко» («Новое время» 11.11.2018 р.).
Втім, із того, що ви прочитали вище, поясніть будь-ласка, як і коли Трамп міг зустрітися з Петром Олексійовичем? За умови, що він не знайшов часу поспілкуватися з Путіним. З яким точно є про що поговорити, і Україна в цьому плані десь в кінці другого десятка тем. На жаль…
Втім, правда і тільки правда з три короби з приводу паризької зустрічі відкриється дещо пізніше, а ми поки перейдемо до інших подій.
Генпрокурор Юрій Луценко: «Последней же проблемой нашей страны — возможно, даже самой большой, — я считаю жабу, огромную украинский тварюку, которая задавила миллионы…. Мне кажется самой большой проблемой страны, поднимающейся сейчас в своем развитии, является зависть к чужому успеху. Я фактически не знаю ни одного человека в стране — я сейчас не о политиках — ни одного спортсмена, ни одного журналиста, ни литератора, ни деятеля любой сферы, которому аплодируют за его успех и стараются быть еще более успешным», — добавил он» («Страна.ua», 12.11.2018 р.).
Тут варто відділити мух від котлет. Про «поднимающуюся в своем развитии страну» ні слова, звернемо увагу на інше. Погоджуємся з паном Луценком, що “Мінстець” і путінський Агітпроп в Україні і справді не помічають наших видатних шахістів, переможців світових шкільних і студентських олімпіад. Про людей праці, про винахідників та учених взагалі — ні слова. А стосовно воїнів АТО, то спільними зусиллями Авакова та Матіоса з них вдалося виліпити образ якщо не бандитів, то якихось прохачів-вимагачів.
То це, пане Луценко, вина українців з їхньою “жабою” чи свідома політика влади?
І ще про одне: «Успішні люди» з парламенту, судів, прокуратур, які ані дня не працювали в бізнесі (а коли працювали, то чи праведними грошима будуються сьогодні “Версалі” під Києвом та купуються найдорожчі у світі яхти?) — то це часом не перебір, Юрію Віталійовичу? І чи не Вам цією проблемою варто зайнятися? Особливо після Ваших же слів: «Три роки існування САП і НАБУ поки що не вилилися в жоден серйозний вирок» («РБК-Україна», 12.11.2018 р.).
Це правда, пане Генпрокурор, але Вам нічого не нагадав заголовок від 3 грудня 2017 року: «Луценко назвав агентів НАБУ «нелегальним угрупованням» і оголосив їх поза законом» (ТСН). Чи не Ви особисто розкрили всіх таємних агентів? А тепер Вам українська «жаба» винувата і неефективність НАБУ? Якому активно протидіє підпорядкована Вам САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура).
І наостанок два слова про українські газові страждання. Відразу кілька міст, включаючи Кривий Ріг (632 тис. населення), опинилися без опалення. Внутрішній окупант — газівники — тут постаралися! Втім, головний орган впровадження тієї окупаційної політики проти українців — “Нафтогаз” — раптом чомусь запанікував.
Ну, ви памятаєте заголовки: «Нафтогаз требует от Кабмина 110 млрд грн компенсаций», «Нафтогаз подал в суд на Кабмин и требует вернуть 6,6 миллиарда гривен», «Коболев требует у Кабмина срочно увеличить нормы потребления газа для населения»…
Це до того, щоб всі знали, хто в цій країні головний командир! Втім, несподівано: “Коболев: Облгазы не только регулярно воруют газ государственной компании, но и шантажируют местные общины. По словам главы НАК «Нафтогаз України» Андрея Коболева, за срыв начала отопительного сезона ответственны облгазы, контролируемые бизнесменом Дмитрием Фирташем» (Гордон.11.11.2018 р.).
Тобто Коболєв, який отримав і сховав у США премію, що її б вистачило на рік будівництва запорізьких мостів, раптом згадав, що він керує не ротшильдівською, а ДЕРЖАВНОЮ компанією. Бо мабуть смаленим запахло — у Кривому Розі жителі вже палять шини і захопили чотири котельні. Так що вже саме час Коболєву прикинутися “своим в доску парнем”?
Леонід Романовичов