Таємниці сімейного затишку в період воєнного стану

609
0

Як ви знаєте, в Україні ледь не війна. Тобто популярний телеведучий Майкл Щур, який не лише мочив Тимошенко та Ляшка, а й пощипував Порошенка, — вже у військовому наметі приміряє нові теплі шкарпетки.

Втім не це головне! Чи не вперше за останні чотири роки Петро Олексійович з’явився у студії ICTV. Власне не лише на ICTV, а й перед очі журналістів, коли це не власний прес-секретар, чи троє правильних облич з трьох перевірених олігархічних каналів, Президент теж не з’являвся. І ось візит на ICTV і на “Свободу слова”.

Втім злі язики кажуть, що то лише заради того, аби: а) втратила свідомість “перевантажена роботою” омбудсмен Денісова; б) під відео в Youtube, на якому Президент у притаманному йому стилі розповідав про томос і російську загрозуї — на ранок з’явилися 292 коментарі, левова частки з яких належить стеце-кремлеботам з традиційним “одобрямсом”на кшталт: “Петро Олексійович Порошенко наш найкращий лідер за 100 років української держави»…

А тим часом “Слідство-інфо”на своїй сторінці у Facebook розмістило анонс сьогоднішньої (4 грудня) програми з аудіо, котре носить промовисту назву: “Стрілянина у Княжичах. Телефонна розмова… (18+)». Де, як ми розуміємо — за лексикою і діями — двоє бандитів домовляться розстріляти якийсь автомобіль. Тільки вся біда у тому, що обидва — ВИСОКОПОСАДОВЦІ київського главку поліції. Ну із числа тих, про кого 22.01.2017 року розповідав Майкл Щур:

«У Княжичах п’ять поліцейських перестріляли один одного під час захоплення злочинців. І — неймовірний збіг! — ніхто не накосячив більше ніж на дисциплінарне покарання. Тобто п’ять людей вбито, а покарання це «бе-бе-бе» від Арсена Авакова».

Втім що нам ворушити минуле — у нас сьогодні воєнний стан! Масовий психоз у суспільстві сягнув межі, а тим часом дуже погані люди розкопали, чим же нам воювати з Путіним на Чорному морі? Окрім, звичайно, катерків, для порятунку екіпажів яких під час шторму вже у три бали, і був приставлений для супроводу рейдовий буксир “Яни Капу”.

Так ось ті ж поганці стверджують, що ще за Януковича найкращі українські верфі за 6% вартості купив російський олігарх Новинський. Якому на прохання тодішнього міністра економіки України Порошенка П.О, Янукович надав українське громадянство, місце у Верховній раді та можливість з’явитися у відео Соні Кошкіної із “с<>ою православною” у виконанні Петра Олексійовича.

Далі вже цитата стосовно господарювання тієї “с<>и”: «Как известно, в прошлом российский, а ныне украинский олигарх Вадим Новинский контролирует группу компаний «Smart Holding», которая владеет николаевскими судостроительными заводами «Океан» и Черноморский судостроительный завод. Первое предприятие находится в стадии процесса ликвидации, а второе находилось на стадии банкротства, которое фактически инициировал сам Новинский». (Nikcenter.org, 9.08.2016 р.)

Найцікавіше ж сталося вчора: начебто відібраний у Новинського «Океан» (з призначеним останнім менеджментом) продали! І хто купив аж за 122 млн 195 тис. гривень (за стартової ціни в 1.1 млрд.)? Та Торговий дім «Аннона». Власником якого є партнер Новинського…

Втім ще 18.08.2018 року “Ляшко заявил, что президент Порошенко «прихватизировал» в Николаеве завод «Океан» («НикВести»). Ось така війна, малята…

До речі, а що то за “Океан”? 101 гектар міської землі і 41 га води. Далі забудемо СРСР, адже ще недавно вже у складі голландської компанії «с октября 2000 года по август 2006 года ОАО «Дамен Шипярдс Океан» выпустило 55 судов для заказчиков с Украины, Германии, Англии, Норвегии, Нидерландов. Среди выпущенных судов были контейнеровозы, балкеры, суда для перевозки тяжеловесных грузов, танкеры-химовозы, буксиры-снабженцы ледового класса, многоцелевые грузовые суда».

Тобто суперпідприємство! Яке могло б допомогти Україні і жити, і воювати. Та не допоможе…

І ще про Новинського. Це не лише головний ідеолог і спонсор УПЦ МП (тобто приємний спаринг-партнер Порошенка у справі томоса), а й, де-факто, представник Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи. Обраний туди УКРАЇНСЬКИМ(!) парламентом. Тобто БПП+НФ. А ви все томос, воєнний стан. Та вчіть нарешті “матчасть”, товариші!

Два слова про ще одну ознаку воєнного стану, якою стало затримання якось політтехнолога Петрова та його подільника Барабошка.

Підкреслимо — ми не любимо політтехнологів! Бо це люди, здатні на будь-яку підлість, аби потопити політичного конкурента свого роботодавця. І хоча у нас немає великої симпатії до Юлії Володимирівни та того ж Ляшка, втім те, ще роблять стосовно них політтехнологи «одного із кандидатів у президенти”, ще більше не подобається.

І ось одного із таких посадили під домашній арешт, а його помічник — у СІЗО. А знаєте чому? Та є в Україні така мертвонароджена контора як Державне бюро розслідувань. Для нього, за конкурсом, обрали керівника на прізвище Труба. І ось з’ясувалося, що той Труба відбився від рук і дружить лише з посольством США, через те йому й призначили заступницю на прізвище Варченко, яка дружить так як треба.

А вже у неї є чоловік — заст. начальника відділу департаменту захисту економіки Нацполіції. І він начебто шукав пригод на сайті знайомств і нарвався на одну київську студентку. Та злякалася залицянь і навіть погроз, і написала заяву до прокуратури. А вже наступного дня ту заяву забрала…

А ще через три тижні знайшли крайніх — Петрова і Ко. Мовляв це вони все організували.

І наші “органи”, котрі впритул не бачать Медведчука, Новинського, Княжич, не кажучи вже про політтехнологів, котрі поливають грязюкою конкурентів Петра Олексійовича, раптом провели широкомасштабну операцію, та все ж захопили Петрова й Барабошка.

А знаєте за якими статтями? 163 (Порушення таємниці листування, телефонних розмов) і 383 (Свідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину). У першому випадку — до двох років, у другому до п’яти тюрми. І це у якихось небачених до цього дня випадках! Зазвичай і штрафу ніхто не виписував…

Просто (якщо вони й справді винні) Петров і Ко заважають приходу правильних кадрів. Що в умовах воєнного стану надзвичайно важливо. Як і затишок у сім’ї видатних правоохоронців на прізвище Варченко…

А ви й далі все томос, томос та воєнний стан?

Леонід Романовичов