Єпископ Фотій: Українська церква служить Богу і українському народу

922
0

У суботу, 22 грудня, відбулася зустріч запорізьких журналістів з єпископом Запорізьким і Мелітопольським Православної церкви України Фотієм (в миру Олександром Давиденком). Приводом для  прес­конференції стала ціла низка важливих подій у церковному житті нашої держави.

Нагадаємо, що 15 грудня у Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор українських православних церков, на якому під егідою Вселенського патріарха Варфоломія (і за безпосередньої участі його представників) створено Православну церкву України та обрано її главу. Ним став митрополит Єпіфаній. 6 січня планується, що саме йому у Константинополі патріарх Варфоломій вручить томос (акт про самостійність церкви).

Вже 20 грудня Верховна Рада України «ухвалила закон України «Про внесення змін до закону «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять у структуру (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України». 22 грудня цей закон підписав Президент Петро Порошенко.

Таким чином, Верховна Рада фактично зобов’язала Українську православну церкву Московського патріархату перейменуватися у Російську православну церкву в Україні. Очевидно, що це не сподобалося і ієрархам останньої, і Москві. На сайті Запорізької єпархії УПЦ, наприклад, розміщене «Звернення Священного Синоду УПЦ» від 17 грудня, де  Об’єднавчий cобор названо «об’єднанням розкольників», що «до Української Православної Церкви не має жодного відношення».

Були й інші заяви: «Прийнятий Верховною Радою України закон, який зобов’язує Українську православну церкву Московського патріархату змінити свою назву на Російську православну церкву, порушує права вірян і тому є неконституційним, заявили в юридичному відділі УПЦ МП» («Сегодня», 20.12.2018 р.).

Іншими словами, фактично Російська православна церква в Україні, що офіційно визнана  Радою Безпеки РФ на чолі з Путіним ще 12 жовтня 2018 року, продовжує стару пісню. Тобто всі, окрім нас, розкольники (у тому числі ледь і не Вселенський патріарх Варфоломій), і ми зовсім не РПЦ, а самостійна церква з центром у Києві. А все інше ­ це порушення прав вірян…

Виходячи із  ситуації, єпископ Фотій заявив, що дії світської влади на підтримку розбудови Помісної церкви в Україні пояснюються тим, що більшість населення держави вимагає саме цього. Щоб позбавити опонентів створення помісної церкви будь­яких аргументів і патріарх Варфоломій, і представники українських церков без поспіху йдуть канонічним шляхом, не переступаючи через обов’язкові етапи. Наприклад, відродження Української церкви почалося з поновлення Київської митрополії Константинопольського (Вселенського) патріархату.

Стосовно Об’єднавчого собору, всім архієреям трьох православних конфесій, включаючи й УПЦ МП, були надіслані запрошення взяти у ньому участь. Як того вимагає порядок, делегації єпархій складалися із трьох осіб ­ архієрей, один священик і один вірянин. УПЦ МП фактично проігнорувала запрошення — на Соборі були присутні лише двоє митрополитів цієї церкви.

Єпископ Фотій особливо наголосив на тому, що новостворена церква ­ це об’єднання всіх православних християн України, а не лише українців.

Щодо кампанії залякування суспільства тим, що ось­ось почнуться захоплення храмів УПЦ МП, владика Фотій заявив: «Не буде захоплень ­ всі хто побажає, перейдуть до Православної церкви України, а хто залишиться в РПЦ, має повне конституційне право на такий вибір. І я перший стану на захист тих, хто залишиться в РПЦ».

Втім, головним аргументом, яким користувалися представники УПЦ МП, було те, що,бач, ми канонічні, а УПЦ КП і УАПЦ ­ неканонічні, тобто розкольники. «Зараз все повернулося з точністю навпаки. Бо це ми маємо (отримаємо днями) томос, а у РПЦ такого томосу немає. Тобто це якраз ми канонічні, а не вони», ­ вказав єпископ Фотій.

Владика не вважає, що процес утвердження помісної церкви в Україні буде швидким. Знадобиться може й десять років, бо ніякого насильства, а тільки свідомі дії церковної громади можуть спонукати її перейти, наприклад, до новоствореної церкви. Фотій також  наголосив, що у більшості випадків храми не належать єпархіям тієї чи іншої конфесії в Україні. За законом це власність церковної громади. І саме громада, тобто група найактивніших вірян, які постійно беруть участь у церковному житті, регулярно відвідують богослужіння, на парафіяльних зборах визначають, до якої релігійної конфесії їм належати.

Єпископ Фотій також зазначив, що ситуація на Запоріжжі в цьому плані непроста. Зокрема в деяких районах присутні тільки церковні громади УПЦ МП. Щодо Київського патріархату, який має стати ядром новоствореної церкви, то в області до 50 чинних  громад. Це приблизно у пропорції 1 до 3 стосовно громад УПЦ Московського патріархату. У Бердянську ця пропорція взагалі 1:12. Стосовно Запоріжжя, в складі єпархії тепер вже Православної церкви України діють вісім громад плюс Церква Святого Миколая у Хортицькому районі, котра має статус ставропігії. Тобто її підпорядковано напряму митрополиту Київському і всієї України Єпіфанію.

Пролунали теплі слова на адресу патріарха Філарета, який поступився власними амбіціями заради побудови мети і мрії усього свого життя — помісної церкви в Україні. Єпископ Фотій 12 років відслужив іподияконом при патріархові Філареті. Під час поїздок Україною, особливо в регіонах, які потім стали базовими для «Русcкой весны» 2014 року, зустрічі часом були «бурхливими». В Одесі в патріарха летіли яйця, у Запоріжжі — помідори», ­ пригадує владика Фотій.

«Втім, Філарет не лише це все пережив, а я особисто бачив і чув, що він молився саме за тих людей, котрі його ображали та кривдили. Сьогодні ми, як це все своє життя жертовно робив і робить  патріарх Філарет, повинні працювати, аби в країні були мир і спокій, не розпалювалися міжконфесійні суперечки. Бо ж Українська церква служить Богу і служить Україні. Ми всі 27 років Незалежності завжди були з народом», ­ наголосив владика Фотій.

Михайло Сиволап