Наші щирі вибачення читачеві! Обіцяли, що поточного року вже ні-ні, втім, графік трохи підкорегували, і замість новорічного завтра, ми зустрічаємося передноворічного сьогодні.
І правда! Не в супермаркетах же нам зустрічатися, де лихоманка останніх днів нагадує передноворічні битви у чергах радянської доби. Це коли в продаж “викидали” якийсь дефіцит, а телевізор надривався розповідями про чергові трудові успіхи. Ті часи вже далеко: на порізаних на метал заводах особливо не потрудишся, втім, у нас знайдуть чим пишатися і далі.
Ось нових здобутків досягли феміністки. У борні за рівноправ’я вони вже майже передали функцію народжувати дітей чоловікам, втім, поки що рецидиви старого, не знищеного світу проявляються. Через те постійні відвідувачки нічних клубів не часто, але навідуються і до пологових будинків теж.
З гарним настроєм зустрічають Новий рік збоченці. Тут тільки бізнес і освоєння коштів міжнародного афериста Дж. Сороса. Особливо в Україні, де заради 20-хвилинної демонстрації нанятих тими збоченцями заробітчан ввели комендантську годину в центрі столиці. Щоб знали, хто тепер сексуальна меншість…
І ще про гроші! Гучні обіцянки, що якщо ухвалити черговий антинародний бюджет 2019 року та підняти цін на газ, то до 25 грудня МВФ таки дасть нам кредит у 1,4 млрд доларів, залишилися тільки обіцянками. До цього дня…
А тим часом головною подією тижня став — ні не томос, а “че там у хохлов?” по-українськи. Вірніше, “що там у білорусів?” Справа в тім, що з нагоди 20-річчя фейкового Союзного договору між Єльциним і Лукашенком відбулися певні ритуальні дії між офіційними Москвою і Мінськом. А коли точніше, то торги, і навряд чи “бацька” тут своє упустив. Бо у Росії подія, вважай, не помічена, зате в Україні увійшла в топ найголовніших.
А з українського питання у росіян взагалі сталася, вибачте, “лажа”. “Смотрящий” Медведчук, котрий ще з ранньої осені почав вибудовувати конструкцію нової влади: Порошенко — президент, Бойко — прем’єр, Медведчук — спікер, наштовхнувся на супротив. З боку Рината Леонідовича… У підсумку вже російський прем’єр Медвєдєв на прізвисько “летаргический Димон” підписав постанову про уточнення санкцій проти України. Тобто, проти “ахметівців”….
“В обновленный санкционный список внесены экс-нардеп от «Партии регионов» Борис Колесников и действующие нардепы Вадим Новинский, Александр Вилкул и Михаил Добкин, которые не вошли в новое объединение «Оппозиционная платформа — За жизнь» (Beztabu.net, 26.12.2018 р.).
Ну, ви зрозуміли! Тепер під санкціями, разом з колишнім лідером “Правого сектора” Ярошем, стовпи “русского мира” в Україні Новинський, Вілкул і Добкін. Втім, Новинський не вперше саме “там, куди партія послала”! Епічний вислів про “с<>у православную” у виконанні Петра Олексійовича пролунав у “штабі революції” якраз 21 лютого 2014 року. Що там робив Новинський — фактично російський олігарх і громадянин з мандатом українського народного депутата, історія мовчить до цих пір.
Втім, історія не мовчить про інше: війна війною, а Генпрокурор Луценко відрапортував, що передав Путіну, бач, “десять підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів”. Війна, кажете, воєнний стан — будь він неладний, “Прощай, немытая Россия”… Петре Олексійовичу — це Ви про кого?
Тим часом, результати небаченої перемоги на виборах 23 грудня у 78 об’єднаних територіальних громадах, здається, так ОФІЦІЙНО і не оприлюднені. Бо Петрові Олексійовичу вони потрібні були лише, аби хоч голослівно, та оголосити перемогу над “Батьківщиною” Юлії Тимошенко. Оголосили, і на тому всім спасибі. Бо політтехнології іншого не вимагають…
Подібним пояснюється і оприлюднення 28 грудня результатів останнього цього року опитування фондом “Демократичні ініціативи”. За ним Петро Олексійович вже не шостий, а другий! Тобто, Тимошенко має 16%, Порошенко — 14%. “Далее идут Владимир Зеленский – 8,8%, Юрий Бойко – 8,4%, Анатолий Гриценко – 6,8%, Олег Ляшко – 6,9%, Евгений Мураев – 3,1%, Александр Шевченко – 2,9%, Святослав Вакарчук – 2,6%, Андрей Садовый – 2,4% («Гордон.ua», 28.12.2018 р.).
Тут коментувати нічого, особливо з огляду, що інша маніпулятивна контора — Центр досліджень “Софія” — з різницею у дві хвилини(!) подав і свої рейтинги: 16,9% за Тимошенко, 11,3% — Зеленський, 10,9% — Бойко, 9,4% — Порошенко, 7,9% — Гриценко, 6,3% — Ляшко, 3,3% — О. Шевченко («Укроп»), 3,1% — Вакарчук, 2% — Вілкул.
Зауважимо, що коли “Демініціативи” топлять за чинну владу (якою б вона не була), то “Софія” взагалі-то за “Партію регіонів”, а тепер за Медведчука.
А що найголовніше для українців сьогодні? Соціологи кажуть, що томос. І це за умови, що після 20 грудня ця тема майже забута. Якби не російські “пранкери” (телефонні хулігани від ФСБ Росії) Лексус і Вован, котрі зателефонували новообраному митрополиту ПЦУ Єпіфанію, то томос взагалі б зник зі стрічки новин. Ось, наприклад, Петро Олексійович тільки піарить “15 грудня — історичний день” на своїх білбордах, а реально весь час світиться на тлі військових.
До речі, а ви знаєте, хто у нас “Політик року в Україні”? Та до бабці не ходи — Петро Порошенко! До речі, його фанів, коли вірити соціологам, суттєво побільшало — минулого року кандидатуру Президента як “Політика року” підтримали 10%, а цього вже 16%. Не густо, втім, думаємо, що й це зростання за рахунок томосу…
Одночасно з тим 70% опитаних вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямку. (Що, всього 70?) Але, як вважає маститий соціолог Бекешкіна, це все фігня: у нас завжди так було! Бо ж українці “тупые”, правда ж? А що за останні 15 років вже два Майдани відбулися (і назріває третій), і що Путіну (в останній раз з великою напругою і за допомоги Ротшильдів) вдалося утримати Україну в своїх кігтях, то це ще більша фігня, малята?
І знову про томос. Та ж Бекешкіна відрапортувала, що в середньому українці потратять на новорічний стіл 1752 грн. Мінімальна пенсія — 1497, курс долара — 28,17 грн за долар. Тобто, погуляємо в середньому на $ 62,19. Ви “Орел и решку” дивилися — на скільки тих грошей вистачить навіть у недорозвинених країнах?
Ось така тепер у нас, виходить, новорічна радість зразка 1995 року…
Леонід Романовичов
