Мовний закон як післявиборча технологія Порошенка-Медведчука-Ахметова?

87
0

В Україні ухвалили новий закон про мову. Зважаючи на те, що всі російські, проросійські і відверто антиукраїнські ресурси та політики заговорили про “тотальну українізацію”, головний задум цього закону насправді простий. Все виглядає як спроба збурити суспільство (а краще його розколоти) і дати змогу Бойку, Вілкулу, а в підсумку Медведчуку та Ахметову мобілізувати свій електорат напередодні парламентських виборів.

Тих із читачів, хто з ейфорією ставиться до голосування парламенту 25 квітня, хотіли б трішки опустити на грішну землю. Бо якщо “томос” — це була передвиборча технологія команди Порошенка, то “тотальна українізація” — це вже технологія післявиборча. Перша — через низьку ефективність була забута вже 1 лютого, а друга разом із низкою вкидів щоденних проблем Зеленському від Путіна, Порошенка і Сороса, має поховати рейтинг останнього ще до інавгурації.

Власне, закон ще не опубліковано. Радісні зойки “ось тепер заживемо” чи трагічне заламування рук “та вони порушують наші права”, ми бачимо передчасними. Бо за що б не бралася ця влада, вона все перетворює в Іловайськ…

Не торкаючись деталей, зазначу, що із грудня 2014 року в парламенті діє урядова коаліція, завдяки якій нами спочатку правив Яценюк, а з 2016 року — Гройсман. Ця коаліція за Конституцією має налічувати 226+ депутатів. Коли таких немає, значить Гройсман узурпує владу, коли ж вона існує, то одним із перших своїх рішень мала б утрясти всі мовні питання. 226 голосами…

А сьогодні ит насправді маємо черговий трюк Порошенка із далекосяжними планами. Чому ми так думаємо? А давайте повернемося на півроку назад:

“Верховная Рада под крики «Ганьба!», блокирование трибуны и шквал взаимных обвинений внутри коалиции приняла за основу закон об обеспечении функционирования украинского языка как государственного….

Вечером в понедельник фракция БПП провела заседание, где обсуждался вопрос о голосовании за языковой закон. Дискуссия была жаркой. Как рассказал источник LB.ua в руководстве БПП, по сути фракция разделилась: небольшая часть нардепов, среди которых еврооптимисты, писательница Мария Матиос, согласилась поддержать законопроект нардепа от «Народного фронта» Николая Княжицкого и группы парламентариев (5670д), который предусматривает реальные механизмы защиты украинского языка как государственного. Но вторая – большая часть во главе с Сергеем Березенко, Александром Третьяковым и Ириной Луценко – выступила категорически против, настаивая на необходимости голосования за декларативный по своему наполнению законопроект депутата от БПП Ярослава Лесюка (5556). «Ведь в преддверии выборов жестко ставить вопрос о языке – равносильно тому, что ворошить ульи с пчёлами, – говорит собеседник LB.ua. – Правильно действовать – взвешенно и спокойно, обещая пусть хоть только и на словах защиту государственного языка. Поймите, это всегда была деликатная тема. И спешка, рубить шапки и бороды – это не наш метод» (Lb.ua, 4.10.2018 р.).

Так чи інакше парламент підтримав законопроект Княжицького. Після чого розпочався тихий саботаж. Щоб, значить, не ворушити вулик… Були внесені понад дві тисячі поправок, які парламент неспішно розглядав. Він би їх розглядав до кінця своєї каденції, та тут переміг Володимир Зеленський. І тепер хай він розбирається з тими “бджолами”…

Очевидно, що різноманітні “ніхто” із колишньої Партії регіонів, латентні і явні “сєпари” тут же побігли “боротися з попранням прав російськомовних”. І правда, чому б не скористатися безкоштовним піаром? Кажуть, що підписання закону спікером Парубієм вже заблоковано, а попереду подання про неконституційність закону до КС.

На жаль, у автора мало сумнівів, що так і буде. По перше, чинна влада не забула наштовхати в закон достатньо зачіпок, аби дати суддям розгулятися. Окрім того, технології ФСБ Росії в Україні з роками не міняються. 2012 рік, 1 липня, неділя, грандіозний фінал ЄВРО у Києві. Національне піднесення по всій Україні, синьо-жовті прапори в автівках і Донецька, і Запоріжжя.

3 липня, вівторок, Верховна Рада зі скандалом ухвалює мовний “закон Кивалова- Колесніченка”. Знову розбрат в телевізорі, в суспільстві, начисто зникають прапори на вулицях українських міст.

23 лютого 2014 року. Верховна Рада голосує за відміну “закону Кивалова-Колесніченка”. І саме психоз навколо нього у росЗМІ став тим тлом, на якому в Крим увійшли “зелені чоловічки”, а у Харків та на Донбас — російські бандити на чолі з Моторолою і Ко.

Тим часом “3 березня в.о. президента Турчинов сказав, що не буде підписувати рішення парламенту про скасування цього закону (Кивалова-Колесніченка, — Авт), поки не буде підготовлений і Верховною Радою проголосований новий закон. Новообраний президент України визнав, що скасування мовного закону було помилкою (Порошенко, 28.06.2014 р. — Авт.). 3 листопада він проголосив, зокрема, що «спільними зусиллями ми вдосконалимо мовну політику»… 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав Закон неконституційним і таким, що втратив чинність” (“Вікіпедія”).

Таким чином: 1. Закон від 23.02.2014 р. так ніхто не підписав. 2. З 28.02.2018 р. Україна живе без мовного закону, але ні чинного Президента, ні уряд, ні парламент ця обставина ніяк турбувала, і аж раптом…

І тут спасибі, що позаду дуже важкі вибори, і народу майже байдуже, що вони там у ВР голосують. Якщо Путін через свою агентуру не підніме чергову бучу на Сході, то, сподіваємось, перезапуску “Новоросії” відразу після інавгурації Зеленського не буде. Хоча, як знати. У наступному номері газети ми збираємося детально проаналізувати, що робиться, починаючи із суботи 20 квітня (!), аби тієї інавгурації взагалі не сталося.

І ще, поки всі радісно зустрічали звістку про новий мовний закон (який ще треба підписати, опублікувати, вберегти від судової тяганини і впровадити у життя), прийшла ось така новина:

“Антимонопольный комитет Украины разрешил компании «ДТЭК Нефтегаз» приобрести контрольный пакет акций «Киевоблэнерго» и «Одессаоблэнерго»… Таким образом структуры бизнесмена Рината Ахметова займут монопольное положение на украинском рынке поставок электроэнергии” (“Гордон.ua”, 25.04.2019 р.).

Так що “работа йдет, контора пишет, а касса деньги выдает”. Чи не так?

Леонід Романовичов

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here