Чи можливий російський реванш в Україні?

90
0

В українців хоч невелика, та радість. Держдепартамент США відкликає посла Марі Йованович. Ми вже не знаємо, що там стало приводом для відставки, але реально причин може бути дві. Перша — це використання України ще адміністрацією Барака Обами як інструменту передвиборчої боротьби із Трампом (Йованович тоді відіграла не останню роль). Щодо другого, то тут очевидно мова про повний провал начебто проамериканського президента Порошенка на виборах.

І роль Йованович у створенні підґрунтя для такого провалу визначальна. Політика “сьогодні і зараз” в плані прибирання Ротшильдами (МВФ тощо) до своїх рук ключових українських активів (“Нафтогазу”, ПриватБанку та “Укрзалізниці”), а також впровадження просто вбивчих тарифів для населення, не могло закінчитися добром.

І це навіть за режиму найбільшого сприяння Порошенку з боку Посольства США та його васалів із ЄС тощо. Адже красномовне мовчання посла Йованович у ситуації, коли треба було якось реагувати на дії нашої влади, та ще й у поєднанні з “бесідами” із Коломойським, Саакашвілі та іншими політиками й бізнесменами, що “заважали реформам”, виліпили того Порошенка, якого ми сьогодні знаємо. “Борця з корупцією та бідністю”, який і першу (в сьогоднішніх масштабах), і другу організував.

Словом, у Держдепартаменті зробили висновок, що українці вже підсвідомо розуміють, що США такий же їм “друг” як і Путін, а ще трохи, то й заговорять про це вголос. І через те Йованович відкликали. З якими намірами приїде новий посол — діяти трішки акуратніше, чи навпаки давити на Зеленського ще брутальніше, побачимо. Останнє, до речі, неможливе без координації зусиль з Путіним і Медведчуком.

Останній, до речі, активно готується коли не очолити уряд, то хоча б парламент. Продажні соціологи майже без перерви почали тягнути за вуха партію Медведчука-Бойка в лідери перегонів напередодні осінніх виборів. Першу сходинку вони поки віддають віртуальній партії “Слуга народу”, неформальним лідером якої є обраний президент. У четвірці ж тих, хто проходить, окрім Опозиційної платформи “За життя” бачимо й БПП та “Батьківщину”. А ось Гриценка та “Свободу” соціологи і далі тримають у чорному тілі — мовляв, вони знову не проходять. Про “Самопоміч” у парламенті і мови немає…

Словом, коли маніпуляційні технології спрацювали 31 березня, то чому б ними не скористатися і 27 жовтня?

А тим часом вже сьогодні (ще раз на цьому наголосимо!) готується база для фактично російського реваншу в Україні. Звичайно ж, руками записних українських патріотів. Котрі новообраного президента та його виборців не лише опльовують у ЗМІ, соцмережах тощо, а й тупо не допускають до влади. Різними, знову ж таки, маніпуляційними діями і ЦВК, і поки чинного Президента. В останньому випадку, в основному, на царині кадрів.

Справа в тім, що в Україні передбачено багато призначень на п’ять років. Прийшов новий президент, призначив свою людину і та, згідно з контрактом, працює. Аж раптом після виборів почався “посадопад” чиновників. Ті завчасно пишуть заяви про звільнення і Петро Порошенко просто змушений на їхнє місце когось призначити. На чергових п’ять років. Ну все, як у Запорізькій міськраді у листопаді 2010 року…

Ось приклад. Замість нашого колишнього головного редактора “МІГу” Юрія Артеменка (донедавна вже головного теле-радіо “інквізитора” України) днями призначено співробітника Адміністрації президента Володимира Горковенка. Відповідального, до речі, за діяльність “порохоботів”. Чи позначиться це на зарплатах останніх, побачимо, а у Зеленського точно з’являться проблеми.

А коли проблеми з’являться у президента, то це часом будуть не проблеми України? Чи після нас хоч потоп, панове “порохоботи”?

Та ж сама ситуація і з призначеннями у силових структурах. Звільнено начальника особистої охорони президента, а учора і командувача ООС на Донбасі генерала Наєва. Все це теж викликає багато запитань. Як і дії “полководця” Полторака — міністра оборони. То він з гнівом кидається на Ігоря Коломойського, а то він вже готовий доповісти новообраному президенту про стан справ в армії. Хай краще розповість, як разом із Муженком організували здачу ДАП і Дебальцево, як спалили п’ять арсеналів, а тоді можна і про ганебний стан справ у ЗСУ розповісти. Без нормального озброєння і жодного патронного заводу…

А тим часом на допомогу Путіну поспішає і Верховна Рада. Спробою відтягнути час вступу Зеленського на посаду, а далі порошенківськими кадрами та діями Росії на паливному і газовому фронті встигти дискредитувати “Слугу народу” до виборів. Щоб переміг Медведчук зі своїми бойовими побратимами.

Путін цьому аплодуватиме стоячи! Втім, поясність ви це все нашим записним патріотам!

Ось один із таких, Володимир В’ятрович — відомий лизоблюд на царині вже всіма забутої “декомунізації”. “19 травня – День пам’яті жертв політичних репресій, це вкрай невдала дата для інавгурації – В’ятрович» (Радіо «Свобода», 4.05.2019 р.).

Ну, і як по замовленню, згадана цитата миттєво заповнила телеефір та соціальні мережі. Втім, ми живемо в епоху Інтернету, який швиденько нагадав всім, що 19 травня минулого 2018 року відбулася не серйозна ОФІЦІЙНА ПОДІЯ — інавгурація президента, а “песни и пляски” з радісним сміхом Петра та Марини Порошенків. У рамках святкування Дня Європи…

І вже останнє стосовно В’ятровича. Його аргумент номер Один: “Зеленський жартував над темою Голодомору”. Це справді відбулося 2010 року, коли “95-Квартал” обіграв тему пошуку Януковичем пароля до президентського комп’ютера Ющенка. Одним із варіантів того паролю і був “голодомор”. Вдалий то жарт, чи не дуже, втім, він єдиний із поки що знайдених. У Порошенка подібних “жартів” про “цинічних бандер” тощо — десятки, втім, і В’ятрович, і його фанати чомусь подібного не помічають.

Ми здогадуємося чому. Але нікому про це не скажемо…

Леонід Романовичов

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here