Церква відділена від держави? “Не верь, не бойся, не проси”…

744
0

Наш читач вже втомилися від політики. Ну, в печінках вона йому сидить! Через те сьогодні ні слова про інавгурацію новообраного президента та про фактично Ялтинську конференцію-3 у Москві з розподілу сфер впливу між Путіним і держсекретарем США Помпео. Сьогодні все тільки поза політикою! Тобто поговоримо про церкву…

Аби не “запливти за буйки”, відразу звернемося до Конституції. Втім, тут раптом з’ясувалося, що у нас їх дві. Одна — на сайті Верховної Ради, інша — на сайті офіційного представництва президента.

Дивимося знову ж офіційний документ Верховної Ради: “КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)  {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2222-IV від 08.12.2004, ВВР, 2005, № 2, ст.44;  № 2952-VI від 01.02.2011, ВВР, 2011, № 10, ст.68; № 586-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.142;  № 742-VII від 21.02.2014, ВВР, 2014, № 11, ст.143; № 1401-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 28, ст.532

№ 2680-VIII від 07.02.2019, ВВР, 2019, № 9, ст.50}.

А тепер почитаємо офіційне представництво президента: “Конституція України із змінами, внесеними Законами України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, від 1 лютого 2011 року N2952-VI, від 19 вересня 2013 року N 586-VII, від 21 лютого 2014 року N 742-VII,
від 2 червня 2016 року N 1401-VIII. Закон України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV
визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття.

Положення Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року N2222-IV, від 1 лютого 2011 року N 2952-VI, від 19 вересня 2013 року N 586-VII, визнано такими, що є чинними на території України згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2014 року N 750-VII».

Кому стало нудно вишукувати бліх в обох текстах, звернемо увагу на головне. В канонічному тексті ВР останні зміни до Конституції внесені 7 лютим 2019 року, а в такому ж від президента все закінчилося 2013-м. Мало того, там чорним по-білому написано, що в Україні діє кучмівська Конституція 2006 року. Крапка…

Ми ні на що не натякаємо, бо про політику — ні слова! Тим більше, що того, яка сьогодні Конституція діє, вам не скажуть і фахівці з конституційного права. Деякі вважають, що ніяка не діє!..

Втім далі ми звернемося до тих положень Конституції від ВР і від АП, які не суперечать одна одній.

Ось фрагмент статті 24: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками»…

«Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова»…

Тобто принцип простий: церква — це не держава, а значить і не політика. Втім, наприклад, у Росії існує такий жарт: «Церква відділена від держави, а релігія від церкви». Натякаючи, що мова про бізнес-проект з кадебешним душком. Мовляв, тут не християнство та православ’я, а «русское обрядоверие», коли воду 19 січня посвятили, а потім на Великдень і Трійцю пасочку  і трави, і все, гуляй душа без церкви і без молитви всі 362 дні, що залишилися в поточному році.

Ну, як ви всі розумієте, у нас все зовсім інакше, чи не так?

А далі давайте почитаємо Кримінальний кодекс України. Стаття 161. «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками».

Власне, ми знаємо заради кого і в Україні, і практично в законодавствах всіх держав світу існує подібна стаття, але нікому не скажемо…

Та санкції статті доволі жорсткі: штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Коли такі дії поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, то, окрім того, вже можна загриміти на строк від двох до п’яти років. А коли все це вчинене організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, то строк зростає від п’яти до восьми років ув’язнення.

Ну, ви вже знаєте, що як тільки в головному храмі Запоріжжя хтось вісім хвилин читає комусь анафему, то це всього лише штраф і обмеження волі до 5 років. Щоправда, за умови, коли в країні діє хоч якийсь закон…

А написали увесь цей лікбез ми через те, що той грандіозний “томос”, яким нам проїли мізки  в грудні 2018-го і січні 2019-го, виявився… обманом. Власним вухам не вірю, але це так!

Ось остання прес- конференція патріарха Філарета.»На архієрейському соборі була домовленість, що я продовжую керувати Церквою на території України разом з Епіфанієм, а він представляє Церкву назовні. Письмово ми не підписували, тому що я довіряв. І Президентові довіряв, і Епіфанію довіряв, а вони обманули», – бідкається Філарет.

Нині ж, за словами патріарха, предстоятель Православної Церкви України уникає спілкування, не радиться з ним щодо церковних питань і взагалі – він не самостійна особа, ним керують. Щоправда жодних прізвищ Філарет не назвав» (“5 канал”, 15.05.2019 р.).

А знаєте, чому все так сталося? Через те, що 90-річний Патріарх, як оце і ми, помилково вважав, що церква — то не політика, і що вона якось відділена від держава. Не треба таким нісенітницям просто вірити, ось що я вам скажу….

Леонід Романовичов