Країна тисячі посмішок: Запорізька мандрівниця розповіла про екзотичну країну та особливості туризму у Таїланді (ФОТО)

1493
1

img_7958Королівство Таїландце екзотична країна, яка має не тільки неповторну культуру, високу духовність, але і привітливих людей, що із задоволенням намагаються показати свою Батьківщину у всьому її різнобарвї. Про особливості туризму, про примітні для мандрівника памятки культури та про різноманіття тайської кухні розповіла журналісту газети «Верже» Ганна Скуртул, яка нещодавно відвідала цю неймовірну країну

— Як добиралися до Таїланду? Чи виникли труднощі при отриманні візи?

— Дорога до Таїланду — переліт Київ­Бангкок, звідти ще 2 години на машині до курортного міста Паттайї. З візою все просто — вона не потрібна. З 2016 року українці можуть безперешкодно знаходитись у королівстві Таїланд упродовж 2 тижнів. Для відпочинку цього абсолютно достатньо.

— Які перші враження про Таїланд?

— Туристу не варто очікувати європейських панорам чи системи обслуговування «all inclusive». Таїланд – це екзотика, тому і враження неоднозначні. Тисячі мотобайків на вузьких вулицях, замість ресторанів – вуличні забігайлівки­веранди, десятки кілометрів білосніжних пляжів, гекони (маленькі ящірки) в готельних номерах, більше тридцяти видів екзотичних фруктів, крокодилові ферми, черги на таксі і безкінечне літо! Хочете гострих відчуттів, мрієте про вибух емоцій, шукаєте незвичних розваг? Тоді вам у королівство Таїланд!

img_7934— В яких містах ви побували, і чим вони примітні для туриста?

— Відпочивали і насолоджувались ми Андаманським морем у Паттайї. Обов’язкові місця для відвідування: Тропічний парк Нонг Нуч, Храм Святилище Істини, ананасова плантація, Пагорб великого Будди, зоопарк Кхао Кхео. На три дні зупинились у Бангкоку (Королівський палац, Байок Скай, Храм Золотого Будди).

— Який у тайців рівень життя? Чи сильно він відрізняється від українського?

— На перший погляд, тайці – бідний народ. Однак це перше помилкове враження. Насправді мінімалізм і простота в побуті, абсолютна невибагливість в одязі й предметах першої необхідності свідчать далеко не про низький рівень життя. Це лише підтверджує глибоку духовність населення королівства Таїланд, їхню байдужість до матеріального. На вулицях ви не побачите людей без постійного місця проживання, такі люди живуть у монастирях. Тайці не знають, що таке дитячі будинки, їм не знайоме слово «голод» (у тлумачному словнику тайської мови воно відсутнє).

img_7932— Чим можна розважити себе в Таїланді?

— Розваги на будь­який смак. Для родинного відпочинку – це купа пізнавальних екскурсій, морські прогулянки; для любителів екстриму та активного відпочинку – рафтинг, рибалка, дайвінг; бажаєте духовного розвитку, просвітлення, пізнання духовних практик – монастирі, храми, духовні школи Таїланду.

— Таїланд, наскільки я знаю, високодуховна країна. Наскільки це відчувається, коли туди потрапляєш?

— Тайці з трепетом і повагою ставляться до своєї віри, незалежно від віку, матеріального статку, професії чи образу життя. Я зараз говорю про буддизм (невелика частина тайців — мусульмани). Один із проявів їхньої віри — це будиночки Будди. Їх часто можна зустріти на вулицях. Звичаї і традиції в Таїланді роблять свою справу. Так, якщо ви відвідуєте історико­культурні місця, жінкам варто вдягатися стримано, в першу чергу необхідно прикрити плечі та коліна; якщо дівчина хоче щось піднести монахові, то це необхідно зробити через чоловіка (жінка вважається «нечистою», монахам забороняється її торкатись). У жодному разі (навіть якщо дуже хочеться) не можна збиратись на статуї Будди — це святе, максимум можна доторкнутися і зробити фото.

3— Як тайці ставляться до туристів? Доброзичливо чи вороже?

— Недаремно Таїланд називають «країною тисячі посмішок». Куди б вас не занесло, про що б ви не запитали, в яку б ситуацію не потрапили – майже всі тайці із задоволенням йдуть на контакт, вони відкриті до спілкування, демонструють прихильність до туристів, намагаються всіляко долучати іноземців до національної культури. Звичайно, є винятки. Наприклад, знахабнілі таксисти чи аборигени провінцій часто розцінюють туристів як «мішок» із грошима. Однак такі випадки трапляються не часто і не характеризують ситуацію в цілому.

— Їжа в Таїланді дуже гостра, а які ще вона має відмінності від звичних нам страв?

— О! Про особливості тайської кухні можна говорити годинами! Головне, в будь­якій незрозумілій ситуації говорити: «No spicy!». Інших табу не існує. Їдять все: від італійської піци до смажених тарганів. Основа всіх страв — рис (найкращий у світі) найрізноманітніших видів: білий, чорний, червоний, духмяний, клейковинний. Ще однією популярною основою для тайських блюд є локшина: пшенична, рисова, яєчна, з борошна бобових… Далеко не в усіх країнах Азії можна спробувати таку екзотику, як смажена сарана, скорпіони, таргани. У королівстві Таїланд є все! Якщо ви готові до екстремальної їжі, то вам — на місцеві продуктові базари. Готують таку екзотику в киплячій олії, складають у пакети, додають туди спеції, і справа за вами — куштуйте! На смак це щось хрустке і солоне, непогана альтернатива чіпсам до пива. В моєму особистому рейтингу тайських страв на першому місці «Том Ям» — гостро­кислий суп на кокосовому молоці з креветками, куркою, грибами і з додаванням коріння імбиру, листя лемонграса, цедри лайма та пасти чилі.

1— Що потрібно відвідати в першу чергу, коли потрапиш у Таїланд?

— Таїланд здатен задовольнити найвибагливіших туристів: десятки визначних пам’яток, сотні культових місць, безліч оглядових майданчиків… Однак найголовніше – це люди. Моя порада — озброївшись мапою і фотоапаратом, одразу із готелю, не розпаковуючи валізи, вирушайте на вулиці міста, пройдіться продуктовими базарами, проїдьте на тук­туку (місцеве таксі), поспілкуйтесь із місцевими мешканцями. Тільки так ви зможете відчути справжній тайський колорит.

— Чим вам запам’яталась подорож?

— Таїланд — країна безкінечного різноманіття, високих гір з чистими річками, джунглями, екзотичними тваринами та рослинами. Країна орхідей і мерехтливих синіх сапфірів, де загострені шпилі на мальовничих дахах храмів встромлюються в безмежне небо…. Хіба можна це не запам’ятати?

Катерина ШЕВЧЕНКО