І ти, Обама? Або про наших західних друзів…

615
0

Сьогодні б треба якось обережніше… Бо ж читач, який з самого початку травня не виходить зі щоденних гульбищ, знову роздратовано пхикне: “Дістав вже зі своїми “аналізами”. Та й чергові довгі вихідні, приправлені київським фіналом Ліги Чемпіонів, аж ніяк не сприяють бажанню слухати якісь серйозні речі.

Втім, почнемо з приємностей. Ми про них в п’ятницю вже писали: Міжнародна слідча група (JET) встановила, що малазійський Boeing 777 над Донбасом збила вогнева установка російського “Буку”, який належав 53-й зенітно-ракетній бригаді, дислокованій в Курську.

Два слова до теми: Марк Солонін — відомий російський історик початково періоду війни 1941-1945 р.р. підказав Міноборони РФ, як вийти сухими із води. Виявляється, слідчі перерили на місці падіння Boeing все те, що не змогли прибрати росіяни і знайшли “шильдик” від ракети. Тобто металеву пластинку з номером виробу та датою випуску.

Знатний буквоїд Солонін запропонував підняти архіви і за хвилину довести всім, що ракета, виготовлена в підмосковному місті Долгопрудному: а) ще в 1986 році поїхала в одну із частин, дислокованих в УРСР; б) що ракета хоч і потрапила тоді до РСФСР, втім ще в 2011 році (як оголошувалося) була або утилізована, або відстріляна в учбових стрільбах на полігоні.

Але минули три доби після пропозиції історика, а з Москви ні “гу-гу”…

Хоча російські “брати” не дуже з цього приводу й переживали. По-перше, всього один із каналів Путін-TV показав сюжет про висновки JET, а по-друге… А по-друге, європейські подільники Кремля взялися його “владику” втішати: “Та не убивайся так, Вован”…

А як інакше кваліфікувати, що в гості до вбивці 298, в основному, європейців негайно примчалася Анхела Меркель та Еммануель Макрон (останній навіть із дружиною).

Меркель наче виправдовує той факт, що вона “дружила” з Путіним в Сочі за шість днів до висновків JET. Втім, виходить, нібито канцлер Німеччини не знала про ті висновки, з якими тягнули чотири роки? Знала, і тому свідомо підставити своє потужне жіноче плече “другу Владимиру”.

А ось президент Франції Макрон приїхав наступного після оголошення висновків дня. Бо ж йому дуже подобається вбивство громадян Євросоюзу?

І тут ніякої високої політики! В обох випадках — це відвертий жест ПОВНОЇ ПІДТРИМКИ І СПІВЧУТТЯ ВБИВЦІ! Мовляв, вибач Вован — все, що могли, зробили, втім Конгрес так “прижучив” Трампа, що той вимушений і тебе “жучити”.

І тут повернемо свій погляд ще й до “братньої” Америки. Ось заголовки від 27 травня: “Обама все знал. Разведка США рассказала о причастности РФ к катастрофе МН17 на Донбассе» («Главред»). І навіть більше: «Кроме сбитого Боинга над Донбассом Обама знал также о вине России в смоленской трагедии». (Replyua.net).

Тобто Польщі Америка точно такий же друг, як і Україні! А про МН17 Обама все знав на третій день, і вміло використав інформацію у якихось вигідних для США торгах з Путіним.
Кого подібні новини дуже розчарували, заспокоїмо: імперіалістичні хижаки, котрі роблять свою брудну справу по всьому світові спільно, звичайно, часом гризуться і між собою. Однак ніяких суперечок стосовно жертв їхньої експансії у них не виникає.

О, а як же Javelin? А хто-небудь бачив ті Javelin у ЗСУ, начебто доправленні в Україну ще місяць тому? Ой, боюсь що й не побачите. Почитаємо з цього приводу Юрія Бутусова, редактора «Цензор.нет”:

“Поскольку наказывать ответственных за взрывы украинских складов Президент страны не хочет, то выводы не делаются, и склады продолжают взрываться. 25 мая в 4 утра российская артиллерия нанесла удар с применением 152-мм орудий по бригадному складу боеприпасов в окрестностях населенного пункта Старая Николаевка Донецкой области, в 38 километрах от Авдеевки и в 23 километрах от Горловки. В 2016-м году в этом месте уже располагались подразделения 58-й мотопехотной бригады, которые подвергались обстрелу российской артиллерией… Размещать бригадный склад в зоне поражения артиллерии противника, представляется абсурдом…». («Цензор.нет», 28.05.2018 р.)

Іншими словами, полководець Муженко створив всі умови, аби американці сказали: ми вам Javelin таки дали, а ви їх бездарно про<>ли. Або ж вже українська сторона на запитання Трампа: “Куди поділи, чи не Путіну передали?”, — впевнено відрапортує, що все успішно злетіло в повітря під Старою Миколаївкою…

І на закуску кілька вже суто наших новин. “Звільнити Україну від агресора за 5 років: Порошенко заявив, що знає, як це зробити». («Сьогодні», 25.05.2018 р.)

І це не анекдот! Вже п’ятий рік він не знає, що робити та ще й фактично створив агресору максимально комфортні умови і на окупованих територіях, і в Україні теж, і ось як оберемо Петра Олексійовича наступного року, то він дасть нам жару… І “Свідки 145 реформ Порошенка” тому свято вірять…

І вже останнє: “Відсоток активних людей вкрай малий. Відсоток активних і моральних — ще менше. Якщо частину відправити на фронт, іншу частину розсадити по тюрмах, третю видавити за кордон, то частину справи зроблено. Тих, хто залишився можна залякати або покрошити всередині країни. Молотками, ножами, гранатами, кулею… Притихне активна і моральна частина — з більшістю влада злодіїв і олігархів зробить все, що завгодно… Про це говорю з 2014. Просто випишіть всі смерті активних добровольців на фронті, в тилу, додайте напади і в’язниці. А потім подивіться на протилежний табір. Колаборанти, “беркутня” і “тітушки” відчувають себе відмінно…. Поки ще можна відмахатися ножем, як Стерненко. Наступного разу будуть розумнішими — використають гранату. Буде «атовець в депресії, не відомо чому підірвався»… (25.05.2018 р.)

Це запис в Facebook нардепа Семена Семенченка. І присвячений він вже третьому(!) замаху тільки поточного року на Сергія Стерненка — колишнього лідера “Правого сектора” Одеси. Почитаємо тепер там же ще одного нардепа Мустафу Найєма: “Побывал в больнице у Сергея Стерненко. Выглядит он мягко говоря плохо… После трех покушений Сергей лежит без охраны… До Киева его сопровождали двое сотрудников, которые снялись с поста на следующий день после операции»… (27.05.2018 р.)

Оце мабуть і все про план Порошенка на наступні п’ять років. Чи не так?

А Україна тим часом “пела и плясала”…

Леонід Романовичов