Людина — не товар!

788
0


За оцінками Міжнародної організації з міграції, починаючи з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від торгівлі людьмиЦифра доволі вражаюча, та це лише офіційні данні. Реальних потерпілих в рази більше, адже отримати відповідний статус непросто. В правоохоронних органах говорять, що найчастіше люди потрапляють в полон через необізнаність. Тож, 18 жовтня в Запоріжжі на площі Маяковського з просвітницькою метою провели акцію «Ніторгівлі людьми

 

На майданчику працювало декілька локацій, де запоріжці мали нагоду проконсультуватися стосовно виїзду за кордон — що необхідно знати, які існують правила, куди звернутися за допомогою. Також під час акції транслювали аудіозапис, в якому мова йшла про те, на що треба звертати увагу, вирушаючи на заробітки.

За словами Вероніки Шостак, спеціаліста управління по роботі з молоддю та сімєю департаменту спорту, сімї та молоді Запорізької міської ради, питання торгівлі людьми — гостра проблема. Згідно зі статистичними даними, найчастіше жертвами торгівлі стають люди без освіти.

— За останні 3 роки в пастку торгівців потрапило 2900 запоріжців. Та, на жаль, не всі визнані як постраждалі, деякі просто бояться цього статусу та осуду з боку оточуючих, — зазначила пані Вероніка. — Дуже часто людина не знає, які має права, і коли вона їде за кордон на заробітки, в першу чергу звертає увагу на велику зарплату і не думає про умови роботи чи правильно складений договір праці та інше.

Як розповів Георгій Клочков, оперуповноважений управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми, ГУ Національної поліції Запорізької області, вони фактично щодня стикаються з фактами сексуальної експлуатації, вивозом  осіб за кордон для зайняття проституцією, втягнення до заняття проституцією на території міста та області, незаконним утриманням осіб з метою їх трудової експлуатації, а також дитячим рабством.

— Декілька місяців тому була резонансна справа так званого «реабілітаційного» центру, де надавали допомогу алко­ та наркозалежним особам, — розповів Григорій Клочков. — В центрі утримували осіб, яких організатори цього закладу визнали залежними від певних шкідливих звичок. Під час санкціонованого обшуку було встановлено, що там утримували особу, яка, на думку батьків, забагато курила кальян. Також там знаходився ігроман, який робив ставки в лотереї. Родичі визнали його залежним і відправили на «реабілітацію». Оскільки метою організаторів було отримання коштів (щонайменш 8 тисяч гривень на місяць), то, в принципі, у будь­якої особи вони могли виявити проблему і заявити, що її треба лікувати.

Також представник правоохоронних органів розповів, що на території Запорізької області є непоодинокі факти продажу дітей. Батьки за грошову винагороду віддають їх на всиновлення іншій сім’ї, оминаючи державні процедури, затверджені українським законодавством.

Крім того, на території області  цього місяця зафіксували факт дитячого трудового рабства. Керівник одного з інтернатів надавав свої підопічних, 10­14 років, для виконання важкої праці на будівництві і отримував за це грошову винагороду.

 

Чому люди потрапляють в рабство?

Одна з причин — низький соціальний рівень життя, говорять в  правоохоронних органах. Люди змушені шукати роботу за кордоном і часто погоджуються на сумнівні пропозиції.

— Не обов’язково треба бути в кайданах і виконувати важку працю. Як приклад, людина виїхала за кордон, в неї забрали документи, їй нікуди діватися і вона змушена виконувати роботу, допоки їй їх не повернуть, — зазначив Григорій Клочков. — Аби не потрапити в трудову пастку, особа повинна критично аналізувати пропозиції, які їй надходять. Якщо людині, особливо дівчині, пропонують значну суму коштів за роботу за кордоном, то слід добре обміркувати пропозицію та відповісти собі на питання: «Чи можуть за таку роботу платити такі суми?». Окрім того, якщо людина твердо вирішила їхати на заробітки,  слід  звертатися тільки до представників ліцензованих компаній, які надають послуги з працевлаштування.

Якщо людина має певні сумніви стосовно роботи за кордоном, можна отримати консультації в Запоріжжі.

— Проект «Я маю право» спрямований на підвищення правової обізнаності громадян щодо їхніх прав. В його рамках діє єдиний контактний центр системи безоплатної правової допомоги, він працює у межах України цілодобово. Так, за номером: 0­800­213­103 можна отримати безкоштовну консультацію,  — зазначила Ангеліна Овчарова, головний спеціаліст Управління державної реєстрації нормативно правових актів  правової роботи та правової освіти головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.       

 

Що робити, якщо людина потрапила в трудове рабство 

Якщо людина стала жертвою сексуальної експлуатації, таких осіб не тримають більш ніж 3­6 місяців, звільнившись, вона має негайно звернутися до правоохоронних органів.

Якщо особа стала жертвою трудової експлуатації, вона також має негайно звернутися до правоохоронних органів, їй обов’язково допоможуть.

Особа, яка за кордоном постраждала від трудового рабства, може звернутися до правоохоронних органів тільки у разі, якщо її вже звільнили з рабства і вона перебуває на території України.

На «гарячу лінію» можуть дзвонити  будь­які особи, як громадяни України, так і інших держав, люди будь­якого віку і статі, жодних обмежень немає.

 

Телефонний довідник 

Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації: 061­764­38­57.

Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, ГУНП України в Запорізькій області: 063­426­28­86.

Громадська правозахисна організація «Егіда­Запоріжжя»: 097­435­17­64; 050­807­66­30; 061­220­74­03.

Національна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0­800­505­501 чи 527.

 

Отримати статус постраждалого – непросто

Не дивлячись на те, що в поліції майже щодня стикаються з жертвами торгівлі людьми, лише одиниці отримують статус постраждалих, а за допомогою звертаються ще менше осіб. Так, у 2019 році лише одна неповнолітня дівчина звернулась до відділу соціальної роботи Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Історія має позитивне завершення — дівчинка закінчила курси візажиста, отримала необхідний набір косметики і може заробляти гроші, не виїжджаючи за кордон.

Ми запитали провідного спеціаліста відділу соціальної роботи Запорізького міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді Поліну Алєксєєнко про роботу центру та людей, які звертаються до них:

 —  Пані Поліна, яку допомогу надає Запорізький міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді?

— Ми проводимо освітні акції серед населення, займаємося соціальним супроводом людей, які стали жертвами торгівлі людьми, допомагаємо їм відновити документи за необхідності, беремо участь у процесі встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, складаємо план реабілітації, допомагаємо з медичним  обстеженням чи лікуванням і всіляко намагаємося надати психологічну підтримку. Статус постраждалого надають терміном до 2 років, і весь цей час ми супроводжуємо людину.

Чи є певна закономірність, хто стає жертвою?

— Немає ніякої закономірності. Серед чоловіків, які їдуть на заробітки, доволі поширена трудова експлуатація. Нещодавно ми працювали з дівчиною, яку  намагались вивезти в ОАЕ, нібито працювати моделлю. Також був випадок, коли жінку утримували в полоні в так званих ДНР та ЛНР, їй вдалось отримати статус потерпілої.

Тобто отримати статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, доволі складно?

— Складно, бо потрібно надати всі докази. До «торгівлі людьми» входять кілька складових — мета, спосіб і дія. Всі ці пункти повинні бути виконані. Фахівці відправляють запити, навіть за кордон, відкривають кримінальні провадження (буде злочинець і потерпілий), фіксують фізичні травми (якщо вони були) і т.д. Якщо людина просто прийде і скаже: «Я працював у Польщі, і мені не заплатили, надайте мені статус», це не спрацює, бо її обов’язково запитають, чи відбирали в неї документи, чи обмежували свободу? Якщо ні, людина просто потрапила в неприємну ситуацію. Насправді постраждалих багато, але вони бояться це афішувати.

Може, люди не прагнуть отримати статус потерпілого, тому що їм психологічно складно зважитись на це?

— Мабуть, так і є. Це травматична ситуація, особливо коли збирається комісія (та ще й не один раз), і людям знову потрібно все «переживати» заново. Статус потерпілого за фактом ніяких переваг не дає, крім єдиноразової грошової виплати, безкоштовних медичних і соціальних послуг, а «клеймо» залишається на все життя. Не всі до цього готові.

З якими проблемами стикаються люди, які отримали статус постраждалих?

— Переважно з відсутністю документів і роботи. Завдяки міжнародним партнерам та громадським організаціям ми даємо можливість людям освоїти нові професії та надаємо необхідні матеріали. Наприклад, на Західній Україні для чоловіків закупили необхідні інструменти для проведення євроремонтів, і тепер постраждалі від трудового рабства створили свою бригаду і заробляють гроші вдома.

Як вас можна знайти?

— Наш міський центр знаходиться за адресою: вул. Рекордна, 34А. Можна зателефонувати за номером 228­22­65. Також у нас є телефон довіри 15­84.

Іванка ВОЛОЩУК