Волонтерський центр в Енергодарі: бути чи… забути?

%d1%8d%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b0%d1%802Завершення 8-­ї сесії Енергодарської міської ради для декого стало перемогою, а для когосьрозчаруванням. Так, не підтриманим депутатами залишилося питання виділення земельної ділянки (до речі, абсолютної «цілини» з бурянами та сміттям) під будівництво так званого «Волонтерського центру». Із заявою щодо виділення землі представники ГО «Обєднання учасників АТО та волонтерів» (керівник Костянтин Табакаєв) звернулися до міської влади ще на початку року, довго чекали, коли ж відбудеться сесія, і ось дочекалися: для позитивного вирішення не вистачило двох голосів. Хтось утримався, хтось був проти, а когось з тих, хто теоретично міг би підтримати проект, не було в залі

У громадськості Енергодара з’явилося питання: чому не підтримали, здавалося б, чудову ініціативу? Взагалі, за якими принципами голосують земельні питання наші депутати? Адже підприємцям під будівництво магазинів ділянки виділили… А сьогодні ми запитаємо у Костянтина Табакаєва, автора ідеї створення Волонтерського центру, учасника бойових дій та керівника громадської організації, як він та його однодумці поставилися до відмови і чи планують вони і далі виборювати цю ділянку.

— Костянтине, чи знаєте ви, яке ставлення до побудови Волонтерського центру (далі ВЦ) було у депутатів міськради? Може, висловлювалися якісь претензії, зауваження?

— Я не можу знати, яке ставлення у депутатів міськради було зформоване до Волонтерського центру, адже із депутатами бачусь вкрай рідко та й з багатьма з них практично не знайомий. Але якщо у них були якісь сумніви чи запитання, або, можливо, претензії, вони могли запросити мене на комісії чи навіть на особисту зустріч. Цього не сталося. Але я не здивований тим, як проголосували депутати від «Укропу» та «Захисників Вітчизни».

—  Чому для будівництва ВЦ організація обрала саме цю ділянку?

— Тому що поруч знаходиться пам’ятний знак «Герої нашого часу», в який наша організація вклала багато праці, часу та коштів. Ще в нас плани стосовно облаштування скверу між знаком та майбутньою будівлею нашого Волонтерського центру. Над планом скверу зараз працюють проектанти.

А тим, хто любить у соцмережах піддавати сумнівам доцільність цього будівництва, можна лише сказати: чи багато доцільності в будівництві чергового магазину чи генделика? А такий центр дійсно потрібен людям міста.

— Розкажіть, як мала б виглядати споруда ВЦ, яке її функціональне призначення?

— Ми хочемо побудувати купольний будинок, так званий геодезичний купол. Така будова цікава тим, що при малій масі має великий внутрішній простір. Такі будівлі не потребують капітального та коштовного фундаменту, їх будівництво дешевше за традиційне, а ще вони потребують менше енергії на опалення чи, навпаки, на охолодження. Ми плануємо не тільки працювати в цій будівлі – мається на увазі плетіння маскувальних сіток та костюмів, консолідація вантажів, виготовлення спорядження для «атовців», а ще й проводити культурно­масові заходи, тренінги та семінари для «атовців» та волонтерів, займатись патріотичним вихованням молоді.

— У соцмережах вам особисто закидають таке: «Гроші де будете брати? Чи не краще допомагати армії, аніж будувати ВЦ?». Що скажете на це?

— Сьогодні в нашій організації близько сотні людей. Перш за все, значну частину грошей вкладуть члени ГО. Ще у нас є багато друзів­підприємців, які готові підтримати нашу ініціативу. Також ніхто не відміняв краудфандінг та гранти. Особисто в мене та у всієї нашої організації немає сумнівів: ми побудуємо цей центр! А тим, хто любить у соцмережах піддавати сумнівам доцільність цього будівництва, можу сказати: ми зобов’язані це зробити! Коли ти в зоні бойових дій захищаєш Україну, то все дуже просто й зрозуміло: попереду ­ ворог, позаду – друзі. До тебе приїздять волонтери, привозять тобі смаколики, нічні приціли, тепловізори, радіостанції… Від мера листівки раз на рік… А потім ти повертаєшся додому, а у дитячому садочку, куди ти водиш свого сина, в україномовній групі вихователька розмовляє російською. Червоно­чорний прапор викликає паніку, всім начхати на загиблих героїв… Тим більш, на тих, хто вижив. І саме наш волонтерський центр змінить цю сумну ситуацію в Енергодарі.

— Ваші подальші дії – повторите спробу чи «складете зброю»?

— Я в бою зброю ніколи не кидав, а наші волонтери ніколи не опускали руки, навіть тоді, коли замовлення від бійців були надто дорогими та складними. То чого ж ви думаєте, що в цій ситуації ми так легко здамося? Не смішить мене!

— Ви – «атошник». 11 хлопцям виділили землю під житлову забудову. Чи є у вас відчуття, що скоро свої ділянки отримають всі інші, а їх у місті понад 170?

— Не думаю, що найближчим часом інші «атовці» отримають землю під житлову забудову, знаючи, як в Енергодарі проходять сесії… Але то не біда. Не слід забувати, що війна не скінчилася, тому головне зараз – продовжувати нашу роботу. Розберемось із ворогами – наведемо лад вдома!

… Рік тому в Енергодарі побудували перший в області пам’ятний знак, присвячений захисникам України – учасникам АТО. Чи бути в цьому місті першому Волонтерському центру, який об’єднав би людей, створив би умови для спілкування, благодійності, творчості та просто приємного дозвілля? Поки що відповідь на це питання повністю в руках місцевих депутатів.

Записала інтерв’ю Катерина Стаценко

РЕКЛАМА REDTRAM

Loading...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

О Нас | Контакты | Рекламодателям