Як Запоріжжя відроджує національні бойові традиції і поновлює статус столиці єдиноборств України

1377
0

Турнір з історичного та козацького фехтування, майстер-класи від майстрів бойових мистецтв, презентація двох унікальних музеїв, поєдинок «Лава на лаву», виставка народних майстрів і святковий концерт.

І це тільки частина заходів, які запланували організатори XXI Міжнародного фестивалю національних воїнських та традиційних культур «Запорозький СПАС» ім. Анатолія Єрмака. До початку цих масштабних дійств нам вдалося зустрітись з виконавчим директором фестивалю Іллею Тороповим, координатором та Президентом Запорізької міської федерації греко-римської боротьби Валерієм Смирновим та президентом Всеукраїнської федерації козацького бойового мистецтва «Спас» Олександром Притулою та розпитати про те, що ж вони приготували для запоріжців та гостей міста

— «Запорозький СПАС» — це спортивні змагання чи щось більше?

(О. Притула) По­перше, це презентація шкіл і напрямків бойових мистецтв, національних шкіл. Але акцент ставиться не на спорт, а на бойову культуру народу. Разом з показовими виступами проходять виступи співаків і авторів. На наших фестивалях була народна артистка Ніна Матвієнко, заслужений артист Василь Литвин, золотий голос України Олександр Василенко та багато інших відомих митців. Сенс фестивалю — спілкування і обмін досвідом, це фундамент наших відносин з іншими країнами, іншими бойовими культурами.

(І. Торопов) Назву для фестивалю ми не дарма таку обрали, бо він приурочений до наших українських традицій, в тому числі і козацьких. Всі знають, що на одному тижні два спаси — медовий і яблучний. Це підкреслює те, що природа готується до осені. І на цьому фестивалі ми не тільки популяризуємо національні види спорту, але й знайомимо всіх з цією культурою.

— Цьогоріч фестиваль пройде у 21 раз, це дуже великий термін для будь­якого фестивалю і мало хто «доживає» до такого віку. Тож, чим дивуватимете?

(О. Притула) XXI Міжнародний фестиваль триватиме 3 дні. 18 серпня у  Запорізькій обласній державній адміністрації пройде науковий круглий стіл «Національні бойові культури в контексті світової цивілізації» з представниками федерацій і бойових мистецтв. Його мета — загострити  питання про українську бойову культуру. Зустріч та проводи в армію — що це таке? Це обряд, частина культури. Навчати хлопців бути сильними і захисниками — це також культура. Два роки тому ми провели круглий стіл про національні види спорту ,і завдяки нашому фестивалю внесені зміни до Закону «Про фізичну культуру і спорт», де є чітке визначення «національного виду спорту». Тому значення цього круглого столу дуже важливе. Там же відбудеться виставка єдиного в Україні Музею боротьби, який зібрав Валерій Смирнов. А також ми презентуємо Музей СПАСу. Другий і третій день пройдуть у парку культури і відпочинку «Дубовий гай». На фестиваль приїдуть унікальні люди — гранд­майстер світового рівня, володар 9­го дану в бойових мистецтвах Олександр Гарвірдвіч, професор французького боксу Генадій Воловиков, семикратний чемпіон світу, полковник поліції Борис Шаповалов. Ми чекаємо з Маріупольського району представників азово­грецької боротьби «Куреш». На третій день буде традиційна забава «Лава на лаву», вона буде не змагальна, а дружня, втім дуже велика, може 100 на 100 бійців (подробиці в афіші).

— За 21 рік існування фестивалю географію учасників вдалось розширити?

(О. Притула) Ми робимо акцент на фахівців. До нас приїжджали з Франції, Німеччини. Нажаль, через тяжку ситуацію в країні до нас з Європи не дуже хочуть їхати. Цього року підтвердими свою участь представники Грузії і  12 областей України.

  Познайомте читачів з видами боротьби, які будуть представлені на фестивалі.

(В. Смирнов) На фестивалі будуть представлені національна латвійська боротьба «Ей дар», молдавська «Тринте», швейцарська боротьба на поясах. Всі національні види боротьби костюмовані, в них є колорит,  властивий певній країні. Хочу відзначити, що наш майстер спорту міжнародного класу Андрій Мальцев вже багато років працює тренером у Швейцарії, а Олександр Савранський працював 3 роки в Хорватії, бо запорізькі тренери славляться своєю школою. Що стосується фестивалю, думаю, географію будемо розширювати і надалі. Бо, ще в XX сторіччі боротьба збирала купу глядачів на ярмарках, у 50­ті роки була популярна боротьба в цирку. Тож цікавість до цього спорту росте.

— А в чому проявляється увага до національних видів боротьби?

(В. Смирнов) Як президент федерації греко­римської боротьби, я зацікавлений в залученні дітей займатись цим видом. Але багато батьків, навіть мої знайомі, ведуть дітей на «СПАС». Кажуть, що їм подобається колорит. Аби вийти на килим в греко­римському стилю потрібно підрости, аби щось показати, а в національній ти відразу демонструєш зачіску, шаровари, пояс. Я спілкувався з тренером латвійської національної боротьби «Ей дар», він каже що багато професійних спортсменів, закінчивши офіційні виступи на килимі, ідуть до них, бо правила і умови змагань трохи простіші.

— Зараз  і дівчат на «СПАС» батьки віддають. Наскільки це допустимо?

(О. Притула) СПАС ми починали відроджувати у 1989 році, і я був категоричним противником жінок в бойовому мистецтві. Для самозахисту це необхідно, у змаганні — ні. Втім, якщо жінка чогось хоче, то ліпше то дати, бо візьме сама. І знаєте, за роки розвитку СПАСу одні з найкращих тренерів — жінки. Останніми роками багато дівчат ідуть займатись. Чи то мужності в хлопців поменшало, чи то показник зацікавленості. В греко­римській боротьбі та боксі дівчат багато займається. При цьому, це не впливає на їхню жіночність, що найголовніше, а навпаки, додає впевненості.

(І.Торопов) Між іншим, жіноча боротьба вже живе, як окремий вид спорту. Хочу сказати, що ніколи в житті я не бачив нічого більш естетичного, гарного, жінки виглядають, як амазонки з фільму. А чому дівчатка в СПАС ідуть? Олександр Притула натякає, що вони тягнуться до хлопчиків, а там спортивні, красиві парубки з українською харизмою та гумором.

— Турнір фехтування на м’яких шаблях, що це таке?

(О. Притула) Це розробка нашої Всеукраїнської федерації СПАС. Козак ­ це прекрасний фехтувальник. За легендою, Іван Богун міг декілька діб рубатися на 2­х шаблях проти 5 супротивників. Богдан Хмельницький був чемпіоном лицарського турніру з фехтування на шаблях. Ці люди були екстра майстрами. Сьогодні проводяться різні лицарські турніри, які дещо травматичні. Саме тому, аби дитина могла взяти шаблю в руки і отримати певні навички, ми зробили макет цієї зброї, удар від якої, як від подушки. Але це дає змогу відпрацьовувати навички, які потрібні для реального шабельного бою.

— 18 серпня ви презентуватимете унікальний і єдиний в Україні Музей боротьби. Можливо, ви відкриєте завісу таємничості і розкажете про експонати?

(В. Смирнов): Розпочалося все з написання статей про боротьбу та проведення різних турнірів.Потім стартував пошук знімків та експонатів, пов’язаних з цим видом спорту. З часом усвідомив, що маю невелику експозицію, а коли відвідав декілька світових музеїв, зрозумів — в мене майже музей. Експонати шукав всюди. На ринках продавці мене знали і кликали, коли в них з’являлось щось новеньке. Так з’явились в моїй колекції медалі чемпіона світу Юрія Григор’єва. Один з ексклюзивних експонатів — валіза Івана Піддубного ­ українського спортсмена­борця, шестиразового чемпіона світу з боротьби. У 40­ві роки XX сторіччя Піддубний боровся в Запоріжжі з нашим спортсменом Савою Гурським. У мене є афіша цієї зустрічі, яка закінчилася в нічию. На момент бою Піддубному було 70 років, а Гурському ­ 51. Після зустрічі Іван подарував одну з валіз супротивнику. А в Музеї боротьби він опинився завдяки доньці Гурського, вона мені подарувала її. В музеї є також гантелі, погнута кочерга та гиря на 16 кг братів Гурських. (Боротьбою займалися Федір та Сава Гурські, а також одна з їх сестер Феофанія.) На ручці гирі був намотаний шматочок тканини, я поривався його відрізати, втім чомусь це не зробив, і слава Богу. Як з’ясувалося, це була тренувальна гиря Гурських, вони її кидали один одному через амбар. Взагалі, історія братів­борців і їхньої сестри оповита багатьма легендами.

— Цей фестиваль не тільки тішить містян і гостей Запоріжжя, але й розкриває невідомі сторінки з історії спорту.

(О. Притула) Наше місто є центром  розвитку різних видів спорту. Ми маємо певні претензії на те, щоб називатись столицею єдиноборств України. Поки що це не офіційне звання.

(І.Торопов) Це дуже важливо для всього суспільства, бо наше місто славиться по всьому світу, в першу чергу козаками та єдиноборствами.

(О. Притула) Хочу зазначити, що фестиваль проходить 21 рік, безумовно завжди існують певні питання, які потрібно вирішувати і не завжди це в наших силах. Як кажуть в прислів’ї «гуртом і батька легше бити», а тим паче проводити фестиваль. «Запорозький СПАС» проходить під егідою Міністерства молоді та спорту України. В нас «чотириголовий» фестиваль (4 співголови) — окрім мене, співголовами є голова Запорізької обласної держадміністрації Костянтин Бриль, міський голова міста Запоріжжя Володимир Буряк, почесний президент Всеукраїнської федерації СПАС, бойовий побратим Анатолія Єрмака Олександр Ребека. Цей фестиваль — поєднання праці міста, області і громади. Велика подяка управлінню внутрішньої політики ЗОДА, облдепартаменту культури, а також управлінню преси та інформації, міському управлінню туризму, Департаменту молоді та спорту Запорізької міської ради, Запорізькому обласному методичному центру народної творчості, Обласному центру патріотичного виховання молоді та іншим департаментам і управлінням області і міста, що підтримують фестиваль не словами, а справами. Вони виконують величезну роботу. В майбутньому ми прагнемо працювати під егідою ЮНЕСКО, і вірю, що в нас це вийде, бо на сьогодні на одному бюджеті фестиваль «не витягнеш». Нам допомагають в проведенні фестивалю спонсори і партнери ­ представники соціально­відповідального бізнесу: металургійний комбінат «Запоріжсталь» (проект фестивалю є переможцем конкурсу соціальних проектів “Ми – це місто”) , компанія «ТАТА», база відпочинку «Берізка», будівельний гіпермаркет “Епіцентр” міста Запоріжжя, паливна компанія «ЗапоріжОйлГруп», благодійний фонд «Сила мрії», міжнародна компанія «Горус»,  компанія “Торговий двір “УТС”. Інформаційними партнерами фестивалю є ціла низка небайдужих представників мас­медіа – Запорізька філія національної телерадіокомпанії України, телерадіокомпанія “Лавина”, телеканал “Z”, “ТВ­5”, газета “Верже”, рекламне агенство “Флеш інфо”, медійні компанії “Погляд Медузи”, “Бородін арт відео”. Без цих людей було б складно провести XXI Міжнародний фестиваль національних воїнських та традиційних культур «Запорозький СПАС» ім. Анатолія Єрмака.  Лише в поєднанні зусиль громадськості, влади і соціально­відповідального бізнесу можливо виконувати важливі проекти для розвитку України. Ми переконані, що відбудеться і 22, і 122 фестиваль “Запорозький Спас”, бо Запоріжжя є не тільки центром розвитку козацтва і єдиноборств, але це ще, на нашу думку, духовна столиця України.

Іванка ВОЛОЩУК

 

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here