У краєзнавчому музею відкрилась унікальна виставка народних музичних інструментів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

896
0

dscn7756У середу, 9 листопада, в Запорізькому обласному краєзнавчому музею відбулась музична презентація виставки народних музичних інструментів.

Маглівниці, остроги, таз ні, це не предмети домашнього вжитку, а музичні інструменти. У цьому запевнив запорожців львівський фольклорист, етномузиколог, музикознавець, член Міжнародної ради традиційної музики ЮНЕСКО, член Національної спілки композиторів України Любомир Кушлик. Вже 25 років він збирає народний інструменти. Сьогодні його колекція налічує 700 експонатів, 500 з яких він привіз в Запоріжжі. На експозиції пан Любомир представив — трембіти, дзвоники вертепні, басолю, бандура, скрипки, цимбали, барабанчик весільний, гуслі, ліру колисну, роги, дримбу, свістунець, зозулицю.

dscn7767Виставка народних інструментів, яка стала наймасштабнішою в усій Україні, почалася зі звуку трембіті. Власне, вся презентація виставки проходила у музичному супроводі — Любомир Кушлик разом зі своїм учнем і організатором виставки Денисом Васильєвим  грали на найбільш унікальних українських інструментах. Етномузиколог запевняє:

Будь-яка побутова річ може стати інструментом, видавати звук і стати музичним інструментом. Ми дуже недооцінюємо народну психологію, народне мислення, давніх часів. Раніше мислення народу було не тільки звукове чи естетичне, воно мало значення перш за все релігійне, а магічне, оберегове, — говорить Любомир Кушлик. — Чому грали на рогах? Бо ріг то є символ достатку, багатства. На Манглівниці (пральнику), не тільки прали речі, а й грали. Особливо, на цьому інструменті грали на весіллях, таким чином очищували молодят для того аби вступити в шлюб.

dscn7738Також, пан Любомир говорить, що раніше грали і на веретенах, і на макових голівках (вони дуже схожі на латиноамериканські маракаси), якими супроводжували колискові пісні. До речі, останні в колекції фольклориста стали і найдорожчим і найдешевшим експонатом водночас. Втім найбільшою гордістю етномузиколога став ріг.
dscn7715Цьому рогу вже понад 400 років. Гуцули його не продають, бо їх залишилось вкрай мало. В Словаччині мені за нього пропонували 500 євро, хоча він мені так дорого не обійшовся. Справа в тім, що Турів, з яких власне роблять інструмент, немає вже чотири сторіччя (Тур — це вимерлий в результаті винищення людиною древній дикий бик. Він вважається прабатьком сучасних порід домашніх корів — автор). Їх рогів в Карпатах збереглось вкрай мало, буквально декілька. Свого часу я купив його через комісійний магазин, — говорить Любомир Кушлик.

dscn7709Більша частина привезених зі Львова експонатів кінця XIX початку XX сторіччя. Втім на виставці представлено багато автентичних інструментів, на яких грали наші пращури, яким декілька сотень і тисяч років — вони знаходяться під склом. Загалом виставка вмістила як старовинні екземпляри так і виготовлені сучасними майстрами інструменти. екземпляри. Пан Любомир каже, що раніше люди були нерозлучні з музикою. Саме вона допомагали їм працювати, відпочивати, веселитися, сумувати. Завдяки музиці відкривалася народна душа.  Тобто, українські народні інструменти, такий собі генетичний код нації який передається з покоління в покоління.

dscn7702Збирати народні інструменти фольклорист почав не просто так, це була його дитяча мрія. Коли був маленьким власноруч робив музичний інструмент і намагався грати на них. Завершив, музичну школу, потім училище, вчився у Львівській консерваторії, там же ж і залишився працювати на кафедрі теорії музики (де власне і вчився). Продовжував потрошку збирати інструменти. Втім, дуже детально та інтенсивно продовжив цю справу у 1991 році, коли вперше у нашій країні, у львівській консерваторії відкрили, кафедру музичної фольклористики і спеціальність музичних культуристів.

dscn7700—  Мені довелось ще багато чому навчитись для того щоб студентам показати справжні народні інструменти, а не тих що у нас в консерваторії вчать. Тобто, у нас два напрямки: одна те що вчать в консерваторії, а друга справжні народні інструменти в рамках побутового функціонування. От тому я і почав збирати усилено оці народні інструменти і навіть освоювати гру на багатьох з них, — розповідає Любомир Кушлик. — Збирати їх важко, бо я навіть не маю власної машини. Тому автобусами, поїздами, літаками їжджу по селах, по фестивалях і збираю. В основному я купую, а подарованих в мене декілька інструментів.

dscn7693В свою чергу, організатори виставки говорять що така виставка стала першою ластівкою новоствореного Музею історії музичних інструментів «БарабанЗА», який ще навіть немає свого приміщення. Саме тому, перша експозиція пройшла в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї, директор якого люб’язно погодився надати приміщення для експозиції.

  • Важко переоцінити цінність цієї виставки. Тому що це виставка не про музичні інструменти, це виставка про українську душу, про душу українського народу, яка виливається через душу, — говорить директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовський.

Особливість виставки полягає в тому, що тільки архаїчні експонати розміщені під склом, на всіх інших можна буде пограти. Тих же хто не вміє грати, навчитися під час майстер-класах. Щотижня проводитимуть й інтерактивні лекції, на яких відвідувачі ознайомляться з українськими традиціями виготовлення музичних інструментів, особливостями гри на них, продемонструють живе звучання і розкажуть про кожний інструмент. Під час лекцій та майстер-класів відвідувачі стануть учасниками спонтанного оркестру. Також в рамках виставки будуть проводитись міні-концерти професійних виконавців.

dscn7686Організатори виставки також додають, що недарма в Запоріжжі проходить саме така виставка, адже гербі міста зображені тулумбаси.

— Ми єдиний регіон, на чиєму гербі присутній музичний інструмент і ми повинні цим пишатися і всіляко розвивати і надавати цьому нової дихання. Саме тому на експозиції  тулумбаси завжди відкриті. Вони справжні: виготовлені з шкіри кози і металу. А якщо ви боїтеся чи не вмієте грати на тулумбасі ми завжди навчимо,— говорить етномузикознавець, директор Музею історії музичних інструментів «БарабанЗА» Денис Васильєв .

Окрім українських народних інструментів на виставці представлені музичні інструменти інших народів світу колісна ліра, топшур, ігіл, кубиз, дримба. На них відвідувачі також можна зіграти та дізнатися їх походження.

dscn7683Що стосується самого музею, то його директор Денис Васильєв говорить, що мріяв його створити давно. Та все ніяк не виходило, не вистачало часу, чи якогось поштовху. Втім, під час Всеукраїнської експедиції в яку він вирушив разом з дружиною. Вирішив — музею бути. Оскільки  таких музеїв в Україні немає взагалі. Є тільки приватні колекції.

На жаль, на даний момент, у нас є тільки фондосховище, яке знаходиться у мене в квартирі.  Звичайно, хочеться власне приміщення. Але я чудово знаю, що з цим у нас в місті великі проблеми. У нас в Запоріжжі навіть немає музею історії міста. Сподіваюсь, що наш приклад підштовхне до того, що не тільки у нашого музею з’явиться приміщення, — говорить Денис Васильєв.

На сьогодні Музей історії музичних інструментів налічує 500 експонатів. Серед яких: колекція етнічної перкусії народів світу: барабани, бубни, віброфони, ідіофони, мембрано фони, тощо, колекція дзвонів і дзвіночків, народні духові інструменти, сучасні унікальні музичні інструменти авторських розробок та експериментальні інструменти. Директор музею говорить. Що їх основна місія — популяризація етно-музичної культури і творчості. «БарабанЗа» на основі власної колекції проводить пізнавальні лекції для дітей і дорослих з історії та створення музичних інструментів. Крім того, у майстернях відновлюються старовинні забуті і втрачені інструменти. А також проводяться майстер-класи з виготовлення народних музичних інструментів з природних і підручних матеріалів.

ДОВІДКА:

Виставку можна відвідати з 9 листопада по 20 грудня включно.

Години роботи:

з вівторка по п’ятницю з 9:00 до 18:00,

в суботу — з 9:00 до 16:00.

Вартість відвідування виставки — 15 грн.

Інтерактивні лекції — щосуботи об 11:00,

майстер-класи — що суботи о 13:00.

Вартість — 40 грн. 

Яна ПЕТРОВА


ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here