На честь видатного запоріжця у польському місті назвуть вулицю

1361
0

У Вроцлаві буде вулиця генерала Армії УНР Марка Безручка — маґістрат має ідею, щоб у Вроцлаві була вулиця імені генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка, повідомляє Радіо Вроцлав.

Уродженець Запорізького краю генерал Безручко є символом доброї польсько-української співпраці і тому, на погляд представників органа міського самоврядування, він міг би стати покровителем однієї з вроцлавських вулиць на 100-річчя незалежності Польщі.

Ідею міської ради підтримують українці, які мешкають у Вроцлаві – підкреслює журналіст Олександр Мартинюк:

«Мені дуже приємно, що у Вроцлаві одна з вулиць буде названа ім’ям українського героя. Я думаю, це справді дуже добра ідея, оскільки це напевно поліпшить взаємини між Україною і Польщею. Приємно, що це вже чергова вулиця, яка пов’язана з Україною».

Вулиця генерала Марка Безручка, якого тлінні останки спочивають на православному цвинтарі у Варшаві, була б третьою вулицею у Вроцлаві, що пов’язана з Україною. Нині в столиці Нижньої Сілезії є вже вулиця Тараса Шевченка та вулиця Українська.

Марко Безручко народився 31 жовтня 1883 року в містечку Токмак, нині Запорізької області.
Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище (1908). В 1914 закінчив Миколаївську військову академію в Петербурзі. На різних офіцерських посадах в російській армії воював і був пораненим в роки Першої світової війни.

З 15 грудня 1918 року начальник оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави. З 12 березня 1919 — начальник штабу Окремої Запорізької бригади ім. Симона Петлюри Дієвої армії УНР. З 26 квітня 1919 — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців (командир Євген Коновалець), член Стрілецької Ради.

Після підписання Варшавського договору 1920 дивізії Марка Безручка і Олександра Удовиченка розпочали спільно з польською армією наступ на Київ під час польсько-радянської війни 1920. 7 травня 1920 дивізія Безручка в авангарді польсько-українських військ зайняла Київ.

З серпня 1920 командував Середньою групою військ Армії УНР. Разом із начальником штабу 6-ї Січової дивізії полковником Всеволодом Змієнком очолював героїчну оборону міста Замостя 28 серпня — 2 вересня 1920 та вийшов переможцем тут у запеклих боях союзних польсько-українських військ (6-та січова стрілецька дивізія УНР і 31-й польський полк) проти окупаційних військ Росії — першої кінної армії Будьонного.
Автор книги «Українські Січові Стрільці на службі Батьківщині».
Марко Данилович Безручко помер 10 лютого 1944 року.