В Україні продовжується медична реформа. Але людям не до неї вони як хворіли, травмувалися і вимагали швидкої допомоги, так і продовжують вимагати. Без перерв на реформу і навіть вихідні дні. Словом, про ситуацію в галузі на марші сьогодні й поговоримо
А допомогли нам в роботі відповіді на наші запитання з Департаменту охорони здоров’я Запорізької ОДА. Втім, щойно ми надіслали (як обіцяли) матеріал згаданому Департаменту для ознайомлення, звідти заявили, що проти публікації. Редакція поцікавилася, з чим чиновники не згодні? У відповідь — мовчання, і через те матеріал з’явився на шпальтах «Верже».
Почнемо зі статистики. «Станом на 01.01.2018 у Запорізькій області медичну допомогу населенню надають 153 медичних заклади, а саме: міських закладів 47; районних 55; обласних 51» (далі всі цитати із листа департаменту).
Варто додати, що основа сьогоднішньої реформи центри первинної медикосанітарної допомоги (ЦПМСД), їх із названих 153 закладів — цілих сорок. Вже у складі згаданих центрів діють 282 амбулаторії загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ); 355 ФАПів/ФП (фельдшерськоакушерських пунктів і фельдшерських пунктів).
«Функціонує КУ «ТМО «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР, до складу якого входять дві станції — в Запоріжжі та Мелітополі екстреної (швидкої) медичної допомоги. Тут пояснимо, що КУ та ЗОР — то комунальна установа та Запорізька облрада, якій підпорядковано все, що перебуває у власної обласної громади.
Станом «на 01.04.2018 в закладах охорони здоров’я області працюють 37424 медичних працівники, з них: 6372 лікарі, 14291 середнього медичного персоналу, 8173 молодшого медичного персоналу, 8588 провізори, фармацевти та інший персонал. На 01.04.2018 кількість вакантних посад… складала: лікарських посад 1489,50; посад середнього медичного персоналу 1948,85; посад молодшого медичного персоналу 627,00; інший персонал… 1058,45».
Як бачимо, найважча ситуація із заповненням лікарських вакансій: практично 19% посад «гуляють»…
А тепер про найсумніше: «Протягом останніх років кількість новонароджених зменшилася на 10,1% (2016 рік 15521; 2017 рік 13948; 5 місяців 2018 року — 5643). Показник малюкової смертності 6,52 на 1000 народжених… Загальний показник смертності по області серед всього населення у 2017 році становить 1603,3 на 100 тисяч… Структура смертності за причинами досить стабільна, а саме: захворювання системи кровообігу 64,5%, новоутворення 15,9%, зовнішні причини смерті 5,5%, хвороби органів травлення 3,2%, хвороби органів дихання — 2,2%».
Ну і що ж робити з такими показниками? Виявляється, що вже затверджено план, за яким «передбачено функціонування 22 ЦПМСД, 48 амбулаторій групової практики, 95 амбулаторій монопрактики, 208 пунктів здоров’я, 6 ФАП та 31 ФП»…
Порівняйте те, що залишиться, з тим, що є, розслабтеся і отримайте задоволення…
Однак це ще не все! «В області створено 5 госпітальних округів, перелік та склад яких затверджено розпорядженням КМ України від 22.03.2017р. № 201р «Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Запорізької області». Це Запорізький, Бердянський, Мелітопольський, Пологівський та Василівський округи»…
Іншими словами, подальші перспективи лікування у переважній більшості районів та навіть у Токмаку та Енергодарі покриті густим туманом. Бо, попри всі заспокоєння МОЗу, ніхто не стане створювати госпітальні округи, не плануючи скорочення більшості центральних райлікарень.
Так ми дійшли до власне реформи: «З 02.04.2018 в Україні розпочато кампанію з підписання декларацій про вибір лікарів з надання первинної медичної допомоги… <Станом> на 21.05.2018 понад 190 тисяч пацієнтів (<11% населення області>) уклали декларації з лікарями, які надають первинну медичну допомогу”.
А далі ще в більшому тумані бачаться перспективи надання швидкої (екстреної) медичної допомоги (ШМД, ЕМД). Поки ж, як ми зрозуміли, йде битва за подальше працевлаштування «перекваліфікованих» лікарів та фельдшерів.
«Передбачається перехідний період, протягом якого лікарі, фельдшери та медичні сестри системи екстреної (швидкої) медичної допомоги матимуть змогу пройти перепідготовку та продовжити трудову діяльність, зокрема, у відділеннях екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільних лікарень та лікарень інтенсивного лікування…
На цей час продовжується діалог між МОЗ України та профспілками служби ЕМД щодо подальшого реформування служби».
Як бачимо, на рівні Міністерства і профспілок, умовно кажучи, іде суперечка за ставки, а чи буде «реформована» служба ЕМД дієздатною, чи не призведе це до зростання і так високої смертності, нікого не цікавить?
Але тут ми помиляємося! «КУ «ТМО «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР не планує припинення діяльності місцевої служби екстреної медичної допомоги»…
Та чи надовго?
І ще одне питання покрито туманом. «За інформацією ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України», санітарноепідеміологічні станції в Україні припинили своє існування з 2013 року. З цього періоду до середини 2016 року державний санепіднагляд був покладений на Головні управління Держсанепідслужби та обласні лабораторні центри Держсанепідслужби, які були створені в кожній області. В подальшому функції державного санепіднагляду передані до утворених Головних управлінь Держпродспоживнагляду, які і на даний час працюють в кожній області».
Тут будемо сподіватися, що мова лише про зміну вивіски, а не про створення всіх умов для поширення епідемій в Україні…
А ось найактуальніше питання з огляду на постійні скандали з відсутністю в Україні найнеобхідніших вакцин та сироваток. «Область забезпечена достатньою кількістю протитуберкульозної вакцини. У минулому році виконання плану вакцинації дітей проти туберкульозу склало 57,1% (2016 рік 51,2%). У перші 5 днів життя щеплення зробили 74,8% новонароджених (2016 рік 21,8%). До досягнення однорічного віку діти охоплені щепленнями на 90,8% (2016 рік 75,5%)».
У той же час «вакцину для проведення щеплень проти сказу постраждалим від укусів тваринами область отримує в централізованому порядку з МОЗ України. Остання поставка вакцини в обсязі річної потреби була наприкінці липня 2016 року»… Через те «з II півріччя 2017 року антирабічну вакцину переважна більшість міських і районних лікарень закуповує за кошти місцевого бюджету».
Спасибі, що хоч дозволили меріям здійснити якісь закупи, до того ж, «у травні область отримала 590 флаконів антирабічного імуноглобуліну в якості гуманітарної допомоги Посольства Індії в Україні… Область повністю забезпечена вакцинами для імунізації населення проти правця».
Однак «з 2014 року заклади охорони здоров’я області не мають можливості самостійно закуповувати протиботулінічну сироватку з причини відсутності її реєстрації у фармацевтичних фірмах України. Планових бюджетних цільових поставок протиботулінічної сироватки до області, незважаючи на неодноразове звернення до МОЗ України, не відбувалося. У 2017 році КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР за терміновим проханням отримала 2 дози <!> протиботулінічної сироватки з ДЗ «Укрвакцина» МОЗ України».
Ну, ви зрозуміли! Попри звернення, та ще й публікації преси, структури МОЗ вперто не реєструють найнеобхідніші вакцини.
А тепер трохи статистики про кір та туберкульоз. «По області показник захворюваності на кір склав 11,6 на 100 тисяч населення (за рік зареєстровано 202 випадки), по Україні 11,2 на 100 тис. населення. З початку 2018 року в області, за первинним діагнозом, зареєстровано 258 випадків кору, в т.ч. серед дорослих 151, дітей 107. Кількість госпіталізованих з початку року склала 56% (144 особи із 258). Спалахів кору в 2018 році не зареєстровано».
«У 2017 році, в порівнянні з 2016 роком, в області спостерігається зниження рівня захворюваності на всі форми активного туберкульозу на 3,3%; показник склав 58,8 на 100 тис. населення проти 60,8 у попередньому році. Всього ж вперше діагностований туберкульоз у 1022 осіб проти 1066 осіб у 2016 році. За 4 місяці поточного року показник захворюваності на всі форми туберкульозу склав 18,9 на 100 тис. населення, що практично на рівні аналогічного періоду 2016 року…
В області функціонують 35 ДОТкабінетів (кабінетів контрольованого лікування туберкульозу) при протитуберкульозних закладах та закладах загальної лікувальної мережі… Протягом 2017 року по області отримали контрольоване лікування 96,3% хворих від тих, хто його потребує (2016 рік 96,2%).
Крім того, у 2017 році хіміопрофілактику отримали 86,0% контактних <осіб>, що потребували профілактичного лікування (2016 рік — 90,2%)… На 93,8% виконані… заявки фтизіатричної служби на проведення заключної дезінфекції в осередках захворювання (заявок 1092, виконано 1025; 2016 рік на 91,5%)».
І на завершення ми дозволимо собі процитувати останнє запитання до департаменту і отриману звідти відповідь:
Дуже багато скарг на роботу так званої «неотложки» (невідкладної допомоги). Її телефони на сайті неправильні, вже правильні телефони не відповідають після 11ї години, лікарі приїжджають на виклик у кінці робочого дня. І це за умови, що швидка завжди прибуває у практично нормативні строки. Кому скаржитись?
Надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані на місці події та під час перевезення до закладу охорони здоров’я покладається на бригаду ШМД. Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, первинна медична допомога надається лікарем загальної практики сімейним лікарем та лікарями інших спеціальностей (лікаремпедіатром, лікаремтерапевтом) і передбачає в тому числі надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, та не є невідкладним, тобто пацієнт у неекстреному стані.
До неекстрених станів, про які йдеться в постанові КМ України від 21.11.2012 № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», належать звернення пацієнта, «стан якого не є невідкладним». Дані звернення на цей час обслуговуються лікарями первинної медичної допомоги.
Для виклику лікаря невідкладної допомоги пацієнту необхідно зателефонувати за номером реєстратури ЦПМСД чи сімейної амбулаторії за місцем проживання. На даному етапі реформи відкриваються та проходять технічну апробацію сайти закладів охорони здоров’я області з оперативною інформацією для пацієнтів».
* * *
Щоб оцінити хід медичної реформи, скористаємося абсолютно відстороненим прикладом. У 2012 році 29річний Ростислав Шурма прийшов на посаду гендиректора «Запоріжсталі». За шість років він провів масштабні реформи — тільки на екологічні програми витрачено 4 млрд гривень.
Одночасно протягом згаданого періоду: 19% найкваліфікованіших працівників із заводу не втекли; не помічено катастрофічного та й взагалі зниження показників (є лише покращання); за зарплатою прибиральниця не порівнялася зі сталеваром; відділ маркетингу не блокує закупівлю найнеобхіднішого для виплавки сталі; цехи заводу тихцем не ріжуть на металолом і навіть не збираються різати.
Втім, Р. Шурму ледь не всі сварять, а главу МОЗ У. Супрун ледь не всі вихваляють. А взагаліто мали б думати, скільки років знадобиться Україні для подолання наслідків її «реформ»…
Світлана Третяк
