Ірина Захар’єва: В електротехнічному коледжі є підрозділ з працевлаштування випускників

1262
0

Є в Запоріжжі на проспекті Соборному помітна споруда. За часів міського голови Олександра Поляка, коли було прибрано огорожу, з’явилася ще одна добре облаштована міська площа, на яку завжди звертаєш увагу. Словом, мова сьогодні про Запорізький електротехнічний коледж Запорізького національного технічного університету (ЗЕТК ЗНТУ)

Замість знайомства

Історія закладу почалася ще в 1935 році. Саме тоді було засновано Запорізький алюмінієвий, а потім індустріальний технікум. У цьому статусі і під такою назвою він працював до 1990 року. А про подальші події нам розповіла Ірина Захар’єва, заступник директора коледжу з навчальної роботи.
­ Спільним наказом Держосвіти СРСР та Міністерства електротехнічної промисловості та приладобудування СРСР було створено електротехнічний коледж. Це стало наслідком експерименту із формування коледжів на базі кращих середніх спеціальних навчальних закладів, які «відповідають вимогам часу, забезпечують необхідний рівень підготовки, враховують у підході до навчання прогресивний світовий та національний досвід і традиції.
Уже в листопаді 1991 року заклад було передано Міністерству вищої освіти України, а з 2004 року наказом МОН було змінено статус і назву: навчальний заклад реорганізовано у Запорізький електротехнічний коледж Запорізького національного технічного університету.
Станом на сьогодні до структури коледжу входять 11 предметно­циклових комісій, у тому числі шість т.зв. «випускаючих» з таких спеціальностей:
1) «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»;
2) «Галузеве машинобудування»;
3) «Електроніка»;
4) «Економіка»;
5) «Інженерія програмного забезпечення»;
6) «Дизайн».
Навчання після 9­го класу триває 3 роки 10 місяців, після 11­го класу за однією спеціальністю ­ «Економіка» ­ 1 рік 10 місяців.
Тут невеликий коментар від нас. Головним роботодавцем для випускників закладу радянського періоду був Правобережний проммайданчик. Такі гіганти як «Запоріжтрансформатор», «Запоріжкран» та інші (всього 7 потужних підприємств) «вимагали» дуже багато фахівців середньої ланки. І тодішній технікум не лише із завданням справлявся, а був одним із кращих у Союзі.
Сьогодні ситуація на Правому березі не найкраща. Так, доволі успішно працює «ЗТР», а про інших подібне не скажеш. Через те ми й бачимо маневр коледжу в бік машинобудування, економіки, IT­галузі і навіть дизайну, адже ринок праці тепер диктує свої умови навчальним закладам.

Втім, послухаємо далі Ірину Миколаївну:
­ У коледжі щорічно здійснюють підготовку близько 360 майбутніх абітурієнтів на підготовчих курсах. Окрім того, ми надаємо послуги дорослим городянам у підвищенні кваліфікації з цілої низки спеціальностей із залученням обчислювального центру коледжу.
У нас діє центр інформаційних технологій «Інтех», в якому, в першу чергу, забезпечується виконання завдань усіх підрозділів коледжу з питань використання комп’ютерної техніки та впровадження сучасних інформаційних технологій. У центрі надають освітні послуги представникам підприємств та організацій міста, а також іншим замовникам з питань підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки кадрів.
Процес навчання провадиться за кабінетною схемою. Для цього є 78 спеціалізованих кабінетів і лабораторій, обладнаних сучасним устаткуванням, навчально­виробничі майстерні, 6 комп’ютерних класів, медичний пункт, гуртожиток. Зауважу, що всі згадані кабінети, лабораторії та майстерні забезпечені необхідними підручниками, фаховою літературою та матеріалами з виконання практичних, лабораторних, самостійних робіт. Наші вихованці також мають все для підготовки курсових та дипломних проектів. Загальний бібліотечний фонд навчальної, методичної, довідкової та періодичної літератури становить 107 380 примірників. Крім того, наші викладачі та студенти користуються бібліотечним фондом ЗНТУ.
Кілька слів про фінансування. З держбюджету протягом минулого року було виділено 24 млн 550 тис. грн. Після неодноразових звернень до Міністерства освіти і науки України було додатково отримано 90 тис. грн. на придбання будівельних матеріалів для проведення ремонтних робіт. Завдяки цим надходженням ми частково відремонтували гуртожиток, лабораторії та кабінети коледжу, замінити вікна в деяких аудиторіях.
Просто змушені додати в цьому місці невелику ремарку від себе. Будівля навчального закладу навіть візуально (не з точки зору фахівця) вимагає ремонту. Зважаючи на те, що до Києва не «достукаєшся», у справу мало б втрутитися місто, бо красива споруда (1953 року побудови) на проспекті Соборному cьогодні потребує вкладень не менших, ніж будь­які відремонтовані будівлі поруч.
­ А тепер власне про тих, кого ми навчаємо, ­ розповідає далі І. Захар’єва. ­ Освіту за денною формою навчання здобувають понад 1000 студентів, за заочною ­ майже 300. Якщо точніше, то 1068 студентів денної форми навчання, у т.ч. за рахунок держбюджету — 923, на умовах контракту — 145. Вартість навчання у 2018­2019 н.р. на заочному відділенні становить 6000 грн.
На сьогодні в ЗЕТК навчаються студенти пільгових категорій. Мова йде про студентів з числа дітей­сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (35 осіб), дітей­інвалідів та осіб з інвалідністю (19), дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (15), а також дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — 21.
Навчально­виховний процес у нас забезпечує, можливо, кращий у регіоні викладацький склад, представники якого мають наукові ступені та вчені звання. Сьогодні це 177 працівників, у т.ч. 90 викладачів. Важливо зауважити, що у коледжі діє ступенева освіта. Саме вона дає можливість випускникам продовжити навчання за обраною спеціальністю, до того ж, за скороченим терміном у ЗНТУ та інших закладах вищої освіти III­IV рівнів акредитації.
І вже, напевне, найголовніше для багатьох студентів ­ це стипендія. Вона становить 980 або 1250 грн. для різних спеціальностей, а підвищена (для студентів­відмінників) – 1426 або 1819 грн. Дев’ять студентів коледжу отримують стипендію мера.

Що пропонує роботодавець?

­ Моніторинг ринку праці, ­ продовжує Ірина Захар’єва, ­ показує, що в промисловому Запоріжжі випускники коледжу можуть працевлаштуватися на провідних підприємствах міста. Ми співпрацюємо з цілою низкою компаній, зокрема, з такими як: АТ «Мотор Січ», ПАТ «Запоріжсталь», ПрАТ «Запоріжтрансформатор», ПрАТ «Дніпроспецсталь», ПАТ «Запорізький завод важкого машинобудування», ДП ЗДАРЗ «МіГремонт», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Укрграфіт», ТОВ «Елемент – Перетворювач», ТОВ «ЗТМК», ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», ПрАТ «Плутон», ТОВ «ЗАЗОСНАСТКА», ТОВ «ЕЛІЗ» тощо.
Дуже важливим етапом підготовки фахівців є виробнича практика. Минулого календарного року практику на підприємствах пройшли 370 студентів IV курсу та 38 студентів III курсу. Основними базами практик для студентів стали «Мотор Січ», «Дніпроспецсталь», «ЗТР», «Елемент­Перетворювач», «ЗТМК», «ЗАЗОСНАСТКА», науково­виробниче підприємство «Імпульс», «Запорізький електровозоремонтний завод» тощо. З цими та іншими підприємствами міста укладені договори про співпрацю. Тут варто згадати ще «Запоріжсталь», «Запорізький завод феросплавів» та ПАТ «Запоріжвогнетрив».
У 2018 році випуск денної форми навчання склав 246 осіб. У цілому ж, по коледжу 40 випускників було направлено на підприємства міста, 195 — для продовження навчання у заклади вищої освіти.
Ще вісім років тому в нас було створено підрозділ для сприяння працевлаштуванню студентів та випускників ЗЕТК. Протягом 2011­2018 років по допомогу звернулися понад 1880 студентів. За 8 років роботи підрозділу з 1503 випускників бюджетної форми навчання 1162 продовжили навчання у закладах вищої освіти, 295 ­ отримали направлення на працевлаштування.
Читачеві газети буде цікава і така цифра: за всі роки своєї роботи коледж випустив понад 26 тисяч фахівців.
Знову вклинимося в розповідь Ірини Захар’євої. Якщо орієнтуватися на випуск минулого року, то, починаючи з 2011­го року, стіни закладу залишили 1968 випускників. 1880 із них, кажучи телевізійною мовою, попросили «допомогу клубу». І значною мірою її отримали.

Не електротехнікою єдиною…

­ ЗЕТК — це навчальний заклад, який повною мірою відповідає своєму статусу, ­ розповідає заступник директора. ­ У нас вирує громадське та спортивне життя, волонтерство. Окрасою коледжу став хоровий колектив «Дніпро» (керівник Анатолій Тиховський). Минулого року соліст цього колективу Ярослав Соколов посів I місце в обласному фестивалі­конкурсі «Україна — це ми» у номінації «вокал» (лютий 2018 р.). У серпні минулого року хор виступав у Києві, а у листопаді «Дніпро» став лауреатом 2­го міжрегіонального конкурсу патріотичної пісні та поезії «Слався, рідна Україно». В активі «Дніпра» I місце в обласному фестивалі національних фольклорних дитячих колективів «Запорізький Коловрат — 2018».
Ще одна авторська репліка. Відомий нині на всю Україну бойовий рукопаш «Спас» бере свої початки (1990­ті роки) саме зі спортивної зали електротехнічного коледжу. Тоді коледж був справжнім центром українського відродження в Запоріжжі, в його приміщеннях збиралися просвітяни, козаки, представники запорізького відділення Конгресу української інтелігенції.
А сьогодні студентка коледжу Тетяна Карленко стала переможницею обласного конкурсу «Студент року­2018». У вересні 2018 року Запорізький обласний центр молоді провів регіональний конкурс соціальної реклами «Тобі обирати!», в якому робота Вероніки Лєснік із ЗЕТК посіла I місце в номінації «Соціальна друкована реклама».
На завершення знову слово І. Захар’євій:
­ Щорічно у нас проходить військово­спортивне свято «Козацькому роду нема переводу». День української писемності та мови і День матері вже теж стали нашими традиційними святами. Власне, як і брейн­ринг з історії, конференція «Права людини», правовий турнір, англомовна вікторина до Дня подяки, конкурс «Кращий за професією», свято Масляної, огляд художньої самодіяльності «Студентська весна» тощо. Словом, попри всі труднощі і проблеми, коледж живе повнокровним життям.

* * *
Чи це саме так, автор поцікавилася в соцмережах. Тут відгуки розділилися навпіл. Є позитивні, є й негативні. Власне, життя таке… Сподіваємося, що керівництво закладу читає відгуки і робить все, аби зберегти і примножити здобутки коледжу, до чого зобов’язують його багата історія і сьогоднішній статус.

Світлана Третяк