Трохи політики з присмаком відпустки, буквально вистражданої в Україні після двох виснажливих виборчих кампаній. Втім, не всім та відпустка дісталася! Новообраних народних депутатів від “Слуги народу” зібрали в Трускавці на тижневий навчальний збір.
Тут хтось відразу помітив, що “Слуг” поселили у шикарному готелі Rixos, котрий належить Ринату Ахметову, і зчинився невеликий ґвалт. Хоча ви уявляєте, яким би він був, коли б місцем базування збору нардепів став би “Буковель”, зовсім не чужий Ігорю Коломойському?
Ми за навчання — і не тільки перед початком роботи нової Верховної Ради. У нас тільки питання до вчителів. Натаскувати депутатів азам політекономії взялися викладачі Київської школи економіки. Тобто грантоїдської контори, за якою стирчать вуха не лише Сороса, а й Світового банку..
Словом, коли новообрані депутати все ж освоять курс навчання, то може так статися, що й вибори не треба було проводити. Адже все, чому вчать у Rixos, Петро Олексійович “сотоварищи” впроваджували з маніакальною наполегливістю всі останні роки.
Однак тут існує одна втіха: грантоїди будуть щодня муштрувати депутатів по 13 годин. Через те ми сподіваємося, що за такого режиму нічому навчити не можна, а ось налаштувати учнів проти себе — запроста. А це, нагадаємо, не прості “бурсаки”, а реальна влада майбутньої України, адже саме ці люди будуть чи не будуть тиснути на кнопки у сесійній залі ВР.
До речі, десь місяць тому якась Мелінда Херінг — американська журналістка, редактор UkraineAlert Atlantic Council, призначила нам п’ять кандидатур на посаду прем’єра. Там фігурували люди ненависні всій країні (глава “Нафтогазу” А. Коболєв та його заступник Ю. Вітренко), люди, м’яко кажучи, чужі Україні (екс-міністр фінансів і теперішній глава РНБО О. Данилюк та екс-міністр економіки А. Абрамявічус) та ще фактично кандидат від МВФ В. Рашкован.
Останній у травні дав інтерв’ю “Новому времени”, де фактично заявив, що на місці економіки України має залишитися купа попелу. Ви, звичайно, не вірите? То ось три перли з того інтерв’ю: “Либерализация внешней торговли реализуется за счет отмены торговых барьеров, тарифов, квот и снижения импортных заградительных пошлин; Ограничения на входящие прямые иностранные инвестиции необходимо снять; Государственные предприятия следует приватизировать. Этот принцип должен быть применен и к предприятиям железных дорог, нефтяным и газовым компаниям, а также к рынку земли».
Словом, все, що робилося урядами Яценюка і меншою мірою Гройсмана, бо хтось же хоч ті злиденні пенсії мав платити, буде доведено до абсолюту. А чим її платитиме Рашкован — заступник виконавчого директора від України в МВФ, він не каже. Чи не паперть біля церкви нам допоможе?
Тим часом, починаючи з п’ятниці, з’явилися повідомлення, що у Президента Зеленського начебто визначилися з кандидатурою прем’єра. Це “Олексі́й Валерійович Гончарук (нар. 7 липня 1984) — український юрист, адвокат. Заступник керівника Офісу президента України (з 28 травня 2019 року). Відповідає за блок економічного розвитку та продовження реформ”.
Гончарук — житель Чернігова, втім, чи є тут загроза заміни донецьких, вінницьких і чернівецьких вже чернігівськими, ми не знаємо. Схоже, що Гончарук є людиною Андрія Богдана і може бути перехідною фігурою допоки Конституційний суд чи Верховна Рада не перелицюють Закон про люстрацію. Адже формально той же Богдан підпадає під дію згаданого закону, як заступник міністра Кабінету міністрів за прем’єрства Азарова.
Зауважимо, що спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер 26 липня поспілкувався у Києві з Президентом Володимиром Зеленським (це вже, до речі, їх третя зустріч з 20 травня 2019 року). Розмова точилася саме навколо Рашкована і тут випливла кандидатура Гончарука. США поки проти останнього, а як воно буде далі — побачимо.
Тим часом у суботу та неділю три православні конфесії України мірялися розмірами. Розмірами Хресних ходів. Так і не перейменована в РПЦ в Україні Руська православна церква під личиною УПЦ МП зібрала 300 тисяч (за даними поліції — 30 тис.). У свою чергу розколотий УПЦ Київського патріархату зібрав навколо митрополита ПЦУ Єпіфанія 15 тис., а навколо патріарха Філарета — 300 осіб.
На фактично попелищі власне українського православ’я, до якого (попелища) він особисто доклав руку, побував і Петро Порошенко. Останній очолював ходу поряд з Єпіфанієм. А потім покинув межі України…
Кажуть, що Порошенко полетів на відпочинок до Туреччини, а дехто передбачає, що до України він вже не повернеться. Не віримо! Прокурори, суди, ДБР тощо — це його дітище і ближчим часом Петру Олексійовичу точно ніщо не загрожує, а далі, боюсь, що вже буде не до Порошенка…
І ще, 5-й президент “на дорожку” дав інтерв’ю “Українській правді”. Основні його меседжі: «Це була блискуче проведена кампанія паном Зеленським»; «Зеленський — не Голобородько, це точно”; «Керівництво ДБР має такі точки, на які Офіс президента може натиснути» (слідчі ДБР викликали Порошенка на допит. — Авт.); «Я не від кого не збираюся ховатися, бо це буде великий подарунок Путіну».
Це власне все, але значно поріділі лави порохоботів вперто виставляють у стрічці того ж Facebook новини місячної, а той й трирічної давнини. Тільки б насолити тому Зеленському. Довелося відповісти:
«Ну, скільки ця шарманка буде грати? Ну поганий «Квартал», а Зеленський ще гірший. А ось Порошенко хороший. Втім, українці двічі віддали Зеленському 73 і, де-факто, 63 відсотки голосів. Чи не вважаєте ви, що хороший Порошенко щось робив з Україною і народом настільки НЕ ТАК, що той народ просто змушений був проголосувати за поганого Зеленського?…
Шурма і Буряк розмістили по місту сіті-лайти з подякою виборцям за підтримку. Штаб же Порошенка через своїх «експертів» і порохоботів обзиває тих виборців, а по суті український народ, останніми словами. А знаєте чому? Бо Шурма і Буряк не забувають, що наступного року вибори мера і міськради, а Порошенко впевнений, що наступного року він точно житиме в іспанській Марбельї, і йому глибоко не цікаво, що ображений виборець не проголосує за нього ні за яких обставин»…
Оце, мабуть, і все на сьогодні…
Леонід Романовичов