За останні чотири роки кількість викидів в атмосферне повітря скоротилась на 1,6 тисячі тонн на рік. Про це повідомили на засіданні Запорізького міськвиконкому, яке відбулося наприкінці жовтня. Як стверджують представники міської ради, досягти цього вдалось завдяки меморандуму, який вони уклали з 25 підприємствами міста у 2016 році. У зв’язку з тим, що умови договору виконують, більше того деякі підприємства взялись за виконання додаткових заходів, в найближчий час місто підпише ще один меморандум на 5 років. Тож, з чого складається цей документ?
ЯКІ ЗАХОДИ БУЛИ ВИКОНАНІ?
Запоріжжя має декілька пам’яток, але «родзинкою» міста можна назвати повітря. Повітря, яке можна руками пощупати і побачити на власні очі. Де ще таке можна зробити? Щоправда, такий «експонат» не на користь життю і здоров’ю мешканців міста. Та на допомогу до нас вирушає меморандум! Останні декілька тижнів люди стали частіше скаржитися на стан повітря, виявляється це «квіточки», могло бути куди гірше, якби міськрада та чверть сотні підприємств не підписали екологічний меморандум.
Ми вирішили дізнатися, що ж було виконано за чотири роки двома сторонами, тому направили інформаційний запит до Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради.
Так, за час дії меморандуму промисловими підприємствами було виконано 50 обов’язкових заходів щодо скорочення викидів в атмосферне повітря із 55 запланованих.
Відзначимо, що 22 серпня відбулась нарада за підсумками реалізації заходів, передбачених меморандумом про спільні дії в сфері поліпшення довкілля. Там були озвучені ті ж цифри зі скорочення викидів, витрат на виконання зобов’язань і строки, що і у відповіді на наш інформаційний запит у листопаді. Так, у серпні радник міського голови Валерій Еделєв доповів наступне: «У рамках реалізації цієї угоди запорізькі підприємства витратили на модернізацію своїх виробничих потужностей 1,2 мільярда гривень понад те, що було заплановано їхніми природоохоронними програмами. 50 зобов’язань вже виконані, ще 5 в стадії завершення». Тобто промайнуло вже два з половиною місяці, а п’ять зобов’язань і досі в статусі «завершення».
«Реалізація заходів щодо мінімізації забруднення водних ресурсів дозволила скоротити скиди у річку Дніпро на 1,5 млн куб. м/рік. На реалізацію заходу витрачено 496 732 тис. грн. Також виконаний водоохоронний захід на суму 435,2 тис. грн», — говорять в управлінні.
Незважаючи на всі дії, купання в річці Дніпро не є безпечним. У 2018 році професор Олександр Рильський на питання: «Чи безпечно купатися Дніпрі?», дав коротку відповідь: «Я не купаюсь». Більше того, цього літа неодноразово в річці були помічені фекалії. У свою чергу, на початку літа лікар з комунальної гігієни ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України» Євген Тулушев зазначив, що промислові підприємства суттєво скоротили викиди неочищених промислових стоків. Та змусила їх це зробити не ековідповідальність, а «вбита» економіка країни. Підприємства закриваються, працюють не на повну потужність. Та й скидати відходи у воду дуже дороге задоволення.
Окремим пунктом у меморандумі є озеленення. Так, підприємства мають висаджувати зелені насадження на санітарнозахисних зонах і закріплених за підприємствами територіях. Тож, за чотири роки вони висадили 4030 дерев, 9605 кущів, 538 989 одиниць квітників, улаштували 103 122 куб. метрів газону.
Згідно з умовами меморандуму, підприємства щорічно здійснювали покіс карантинних рослин (у тому числі амброзії) на загальній площі понад 185,5 га.
Зі свого боку комунальні служби міської влади в рамках заходів з озеленення Запоріжжя по всьому місту висадили: 7347 дерев, 45 643 кущі, 286 278 одиниць саджанців квітів, також було улаштовано 31 385 куб. метрів газону.
«У 2016 році була затверджена «Програма боротьби з карантинними рослинами міста Запоріжжя на 20162025 роки», в якій передбачено 3 методи боротьби — механічний, хімічний та фітоценотичний (агротехнічний). Щорічно службами міста здійснюється покіс карантинних рослин на площі 1200 га, хімічним методом обробляють близько 60 га, застосування фітоценотичного методу у районах міста щорічно зростає. У 2016 році було оброблено та засіяно 0,47 га, у 2017 – 0,76 га, а на цей рік заплановано більше 3,5 га», — зазначили в профільному управлінні.
ПЕРЕСУВНА ЛАБОРАТОРІЯ
Окремим пунктом слід відзначити придбання сучасної пересувної обладнаної лабораторії моніторингу довкілля. Аби її придбали, запоріжці і мітингували, і писали петиції… І ось наприкінці 2018 року сталося диво — лабораторію придбали за кошти обласного і міського бюджетів, а згодом презентували журналістам. На придбання цього «дива» техніки вони скинулись по 6 млн грн у вигляді субвенції з державного бюджету. Та ось лихо! Вже майже рік придбана лабораторії стоїть у гаражі, а все тому, що грошей на її утримання немає. Звичайно, в бюджеті міста віднайшли «зайві» 190 тис. грн на проведення опитування в рамках «Формуємо бюджет разом!» (запитували у людей, на які напрямки/об’єкти запоріжці прагнули б спрямувати бюджетні кошти) за ініціативою міського голови Володимира Буряка.
Всіма правдами та неправдами екоактивістам та небайдужим запоріжцям на сесії міськради в серпні вдалось «вибити» 575,94 тис. грн для забезпечення функціонування пересувної лабораторії моніторингу довкілля, на придбання паливномастильних матеріалів, на технічне обслуговування та страхування автомобіля та проведення інших заходів. Та поки що вони так і не дійшли до «пункту призначення».
Втім, «крига зрушила». Так, у вихідні дні (що взагалі нонсенс, адже раніше заміри не робили вночі, у вихідні дні та свята), 89 листопада, ДУ Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України, можливо, вперше проводив заміри стану повітря: «І хоч вітер дув на Правий, а заміри проводили в протилежній стороні, привітаємо сам факт першого контролю повітря у вихідні дні», — написала адміністрація групи «Екологічний стан Запоріжжя» у Facebook.
Також слід відзначити, що в Запорізькому обласному лабораторному центрі МОЗ України для оперативного отримання скарг на стан повітря планують задіяти комунальну службу «1580» та callцентр при Запорізькій обласній державній адміністрації.
ВИДАЛЕННЯ ДЕРЕВ
Вже нікого не здивуєш тим, що час від часу вирубують «легені» міста. Серед людей проходить хвиля обурення. Вони відмічають, що за останні декілька років видаляють дерева, а от щоб висаджували нові — це рідкість.
Майже на кожне засідання міськвиконкому очільник управління з екологічної безпеки міста приносить проєкти рішення про видалення зелених насаджень. Звичайно, всі насадження, згідно з актами огляду, є аварійними. Ми вирішили підрахувати, скількох дерев, кущів, газонів місто «позбулося» на прохання представників того чи іншого підприємства.
За 10 місяців 2019 року профільне управління подало на розгляд міськвиконкому 39 проєктів рішень, з яких 13 стосовно видалення зелених насаджень. Переважно міськраду просять надати згоду на видалення зелених насаджень підприємства. Таким чином, станом на 1 листопада в Запоріжжі було:
► 2137 дерев видалено;
► 23 дерева пересаджено;
► 208 кущів видалено;
► 294 кущі пересаджено;
► 4177,93 куб. метра газону видалено;
► 650 куб. метрів порослі видалено.
Відзначимо, що найбільшу кількість дерев (а саме 1794) міськвиконком дозволив видали товариству з обмеженою відповідальністю «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ» при проведенні робіт з будівництва сонячної енергогенеруючої електричної станції. Підприємство мало сплатити до бюджету Запоріжжя відновну вартість зелених насаджень, а саме вісімсот тридцять вісім тисяч гривень.
ЩО ПЛАНУЮТЬ ЗРОБИТИ
Незважаючи на те, що члени виконкому схвалили умови угоди про спільні дії Запорізької міської ради та промислових підприємств у сфері покращення стану довкілля у місті, переліку умов, які обидві сторони будуть виконувати в найближчі 5 років, до ПР не було додано.
На наш інформаційний запит представники управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради стосовно цього меморандуму повідомили, що на сьогодні 26 промислових підприємств міста підтвердили готовність підписати угоду.
«Угода передбачає впровадження додаткових природоохоронних заходів, направлених на впровадження системи оперативного спостереження за станом складових довкілля з автоматичним інформуванням про отримані результати, скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел промислових підприємств міста, скорочення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, збільшення кількості зелених насаджень та розв’язання проблеми поширення карантинних рослин, у тому числі амброзії полинолистої», — говорять в управлінні.
Також у відповіді нам зазначили, що меморандум передбачає виконання підприємствами додаткових природоохоронних заходів, які базуються на добрій волі та спільному бажанні покращити стан довкілля міста. Угода не містить взаємних фінансових зобов’язань, всі витрати на заходи кожна сторона фінансує за свій рахунок, а взаємні претензії за цими діями не виникають. Будь-які суперечки будуть вирішувати шляхом переговорів.
«Наразі структурними підрозділами виконавчого комітету міської ради спільно з промисловими підприємствами опрацьовується Перелік заходів щодо покращення стану довкілля м. Запоріжжя до угоди», — відзначили в управлінні з питань екологічної безпеки Запорізької міськради.
Таким чином, члени виконкому схвалили умови угоди про спільні дії Запорізької міської ради та промислових підприємств у сфері покращення стану довкілля
м. Запоріжжя, а ось над чим будуть плідно працювати місто і промпідприємства, стане відомо згодом.
Іванка ВОЛОЩУК
