Вже 5 рік поспіль декілька сотень людей в третій четвер травня збираються на Марш вишиванок. Головні атрибути ходи — національне вбрання, прапор України та гарний настрій. На цьогорічній, до речі, першій ювілейній ході, запоріжці та гості міста пройшлись проспектом Соборним — від будівлі Запорізької міської ради до Майдану Героїв.
Під час маршу учасники скандували: «Слава України! Героям Слава!», «Козацькому роду нема переводу», співали гімн України та «Червону руту»
Вишиванки різних кольорів на будь-який колір, різнобарв’я фасонів та унікальних атрибутів… Деякі на Марш вишиванок приїхали у національних костюмах і на велосипедах — це виглядало дуже красиво.
— Цей захід для Запоріжжя є традиційним і символічним, адже ми маємо довести всій країні і собі, що ми українці, що ми шануємо свої традиції і завжди будемо їх плекати і нести в маси, — відмітила Ярина Геращенко, голова Запорізького обласного осередку Всеукраїнської організації «Сокіл».
У марші взяли учать багато сімей з дітьми. Так, члени родини Хоменків, вбрані у колоритні національні костюми, також приєдналися до маршу.
— Ми відпочивали у Львові та в якості сувенірів привезли звідти вишиванки для всієї родини, — розповіла мама Олена Хоменко. — А ось червоні шаровари і шапку для нашого батька та віночки для мене і доньки змайстрували самостійно.
А ось Анастасія оригінально поєднала традиційну українську вишиванку і хіджаб. Дівчина розповіла, що має 3 куплених українських національних вбрання і найближчим часом планує самостійно створити совою першу вишиванку.
— Те, що я мусульманка за віросповіданням, не відміняє того, що я українка за національністю. Я дуже люблю вдягати вишиванку. Цей атрибут одягу об’єднує всіх українців, — розповіла Анастасія. — Я вперше взяла участь у Марші вишиванок. Мій батько – справжній патріот, він був на службі в АТО. Я дуже пишаюся ним, тому на марш ми прийшли разом.
У свою чергу військовий Сергій Бутко, батько Анастасії, розповів, що до 2014 року сім’я жила в Донецьку, на кордоні з Ростовською областю. Втім, у 2014 році вони були змушені переїхати до Запоріжжя і винайняти тут житло. Вже коли чоловік проживав у Запоріжжі, його призвали в армію — 4 роки він провів на війні, через місяць планує звільнятися.
— У Марші вишиванок я брав участь вперше, бо до цього служив. Для мене вишиванка — це «код» українців. Мені подобається, коли люди вдягають таке вбрання. Вважаю, що малувато прийшло людей на Марш вишиванок, як для мільйонного міста, — зауважив Сергій Бутко.
За 5 років проведення ходи у вишиванках зародилася традиція: учасники маршу надягають українські національні елементи на своїх домашніх улюбленців. Цей рік не став виключенням. Хтось вдягав нашийники жовто-блакитного кольору на песиків, а ось пані Людмила вбрала свою таксу Єву в плаття, також надягла на песика віночок. В Одесі Єва — справжня зірка, з якою мешканці міста охоче фотографуються. Як розповіла пані Людмила, 16 травня зранку вони тільки-но приїхали до Запоріжжя з Одеси в гості до мами, а ввечері вирішили прийняти участь у заході.
— В Одесі Марш вишиванок проводять 19 травня і я вперше в житті його пропускаю! Я не могла цього допустити, тому ми приєдналися до ходи в Запоріжжі, — розповіла пані Людмила. — За фахом я конструктор-модельєр і 7 років тому, перед маршем вишиванок, вирішила, що хочу пошити оригінальне вбрання для своєї собаки. Загалом, Єва не вередує, коли її вбирають у плаття та надягають їй віночок, вона справжня одеситка!
На Майдані Героїв учасники ходи могли насолодитися святковим концертом. За словами Ярини Геращенко, цього року запоріжців, які хотіли виступити на заході, було дуже багато, декому навіть довелось відмовити.
Відзначимо, що цього року набагато більше запоріжців взяли участь у Марші вишиванок. Для когось ця хода вже стала традицією, хтось долучився до заходу вперше. Втім, цей марш подарував запоріжцям святкову атмосферу, посмішки і гарний настрій.
Іванка Волощук, фото автора
