Останніми днями ми вже традиційно перетворюємося у країну Марка Твена. На ту, де “милостью Божьей в нашей стране мы имеем три драгоценных блага: свободу слова, свободу совести и благоразумие никогда не пользоваться ни тем, ни другим”…

Через те спробуємо майже мовою жестів повідомити читача про важливі для них і для нашої держави події. Інтрига на президентських виборах остаточно вмерла. Хто буде переможцем, вже знають і в Парижі, через те один із кандидатів вже сьогодні зустрічається з французьким президентом Макроном. Інший кандидат, без попередження і — головне! -без охорони, нагрянув на канал 1+1 у розрахунку на те, що йому вдасться отримати ефект словами “Даю супернику 40 хвилин для прибуття на дебати тут і зараз”.

І то все “фігня, малята”, що спецслужби постійно висять на хвості у його конкурента, іточно знають про виліт до Парижу. У підсумку ми отримали фанів, захоплених краснобайством свого кандидата, і радість їхніх опонентів, котрі почули вже телефонну відсіч супернику свого кумира…

Експерти у свою чергу просто дійшли висновку, що в команді одного із кандидатів звичайна така агонія. “Агонія — сукупність останніх проявів життєвих функцій, що безпосередньо передують смерті”, — вважає “Вікіпедія”.

Нагадаємо, що з ночі на 1 квітня агонії передувала істерика. Подекуди у членів відомої агресивної релігійної Секти вона продовжується в соцмережах і сьогодні. Втім, їхній запал стає все слабкішим. Окрім того, “король чорного піару” з Ізраїлю на ім’я Моше Клугхарт, схоже, трудиться вже не за захмарний гонорар, а за збереження репутації головного мерзотника передвиборчих технологій світу.

Через те маємо кокаїн з натяком на одного із кандидатів, сиплеться буквально дорогою, а ще того ж кандидата в рекламному ролику ЙОГО КОНКУРЕНТА збиває КамАЗ… Знайшли і “ображеного” друга дитинства, який мав поділитися компроматом, та той підвів своїми словами і Моше, і його роботодавця.

Втім, блогер Анатолій Шарій стверджує, що Моше і Ко вже працюють зі стюардесою, яка за немалі гроші все ж дасть необхідні свідчення. Подивимося і на них, втім, всі розуміють, що в цій грі вже, як мовиться, партія…

Через те останні “телодвижения”, у тому числі і за участю Моше Клугхарта та терміново виписаного із Москви російського політтехнолога Шувалова, вже не заради перемоги на цих виборах. Вони заради того, аби тим, хто програє, хос восени продертися в парламент.

До речі, про згаданого персонажа із Москви: “Окружной админсуд Киева в полном объеме удовлетворил иск российского политтехнолога Игоря Шувалова к Государственной миграционной службе Украины» (“Гордон.ua”, 11.04.2019 р.). Тобто, останній може тепер і далі керувати інформаційною політикою і каналу «Інтер», і України в цілому.

Нагадаємо, що попри «перемогу» «Революції гідності» і війну, саме Шувалов у нас все визначав у телевізійній пропаганді до 22 травня 2017 року включно. Бо всі, кому належить, чомусь не помічали, що саме Шувалов разом із главою АП Януковича Львочкіном, починаючи з 9 травня 2013 року, готував Путіну плацдарм для загарбання Криму і “Новоросії”. Ну, пам’ятаєте їхню спільну “боротьбу з фашизмом” в Україні?

І ще: якщо читач сподівається, що ми будемо коментувати маніакальне бажання одного із кандидатів ледь не щодня ПУБЛІЧНО здавати аналізи мочі, то дарма. Не будемо коментувати! Перетворення передвиборчого процесу у відвертий балаган — це не наша спеціалізація.

Нас турбує інше. Знову іде гра на розкол суспільства. Вперше в Україні її запустили напередодні парламентських виборів 1998 року. Тоді, може пам’ятаєте, був такий СЛОН («Соціально-ліберальне об’єднання). Його лідером став доволі нудний віце-спікер Верховної Ради Гриньов, представник Курської області Росії. Тепер він громадянин Росії і живе у Курську.

Так ось, той СЛОН за російські нафтодолари запустив небачену до тих пір антиукраїнську рекламу. Тоді і з’явися термін “изнасилованные украинским языком”. Далі — більше! В кампанії 2002 і 2004 років Україну зусиллями тих же російських політтехнологів, котрі працювали на Медведчука та Януковича, запущено тезу і карту про Україну трьох сортів. Зараз те ж саме: на білбордах з’явився один із кандидатів навпроти Путіна. За повної, як ви розумієте, бездіяльності державних органів, які б мали за подібні білборди когось карати.

Втім, полишимо вибори. Бо садисти із київських судів продовжили відверте знущання над Героєм України і народним депутатом Надією Савченко. Суть їх оборудки така: Апеляційний суд футболить мертвонароджену справу Савченко-Рубана до якогось із районних судів, а ті ухвалюють рішення про передачу її без розгляду назад. І так вже кілька разів.

І це ще одна ознака того, хто перемагає 21 квітня. Бо дурних немає — є велика підозра, що після виборів хтось за ті знущання над Надією Савченко відповість. То чому б не судді, наприклад, Дарницького райсуду, яких підставляли останнього разу?

Тим більше, що давно існує авторитетна думка колишнього начальника Головного слідчого управління СБУ генерал-майора Василя Вовка:

«Савченко и любого другого человека можно обвинить в преступлении только при задержании в момент совершения преступления, как говорится: «на горячем», или после совершения преступления. Злой умысел преступлением не считается.
По оружию, которое привез Рубан. Эксперты должны доказать, что это действительно боеспособное оружие, а не металлолом, а не муляжи… Далее следует провести экспертизы записей разговоров, каким образом, какими средствами и при каких обстоятельствах они были сделаны? На сегодня эти записи не являются никакой доказательной базой, убежден генерал Волк»… (“Экономика от пророка”, 25.03.2018 р.).

З тих пір слідство суттєво “поїхало” (пардон, просунулося) вперед і 2 серпня 2018 року з’явився такий заголовок: “Савченко и Рубан хотели разнести Раду из минометов на барже, а потом умчаться в Гидропарк на скутерах — версия следствия».
Знавці кажуть, що коли цю версію продати Боллівуду, то індійці б зняли такий блокбастер з піснями, танцями та нехтуванням законів фізики і здорового глузду, що глядач би ахнув. Тобто, було б все так, як за нинішньої виборчої кампанії в Україні?..

Леонід Романовичов