Про що сьогодні поговоримо? Про три події: добровільну відставку президента Казахстану Назарбаєва; наїзд Луценка фактично на Держдепартамент США; активні контакти Зеленського із представниками Заходу.

Почнемо тим, що Нурсултан Назарбаєв, який у президентах з 1990 року, 19 березня раптом “ухвалив важке рішення” і подав у відставку. За казахською Конституцією до чергових виборів (саме чергових, а не дострокових) президентом у подібних випадах стає спікер сенату Казахстану. Останнім з 2013 року є Касим-Жомарт Токаєв — найдовіреніша особа Назарбаєва. Адже він був і главою МЗС, і заст. Генерального секретаря ООН, і прем’єром Казахстану, і вже понад п’ять років фактично виступає офіційним спадкоємцем.

Здавалося б, ніщо не загрожувало легкій передачі влади у разі смерті 79-річного Назарбаєва. Втім, сталося те, що сталося. І ще важливо нагадати, що ВВП на душу населення у Казахстані вже вищий, ніж у Росії. Промисловий потенціал країни з 1990 року зріс у 15 разів, а зарплати — в десять. Порівняйте показники України на рівні якоїсь Екваторіальної Африки і сплакніть з цього приводу…

У політологів різні думки з приводу кроку Назарбаєва. Як на нас, то розгадку потрібно шукати в тому, що спікером сенату Казахстану обрано 55-річну Назарбаєву Даригу Нурсултанівну. Тобто, в Казахстані з наступним спадкоємцем теж визначилися. Адже Токаєв першим своїм кроком на посаді президента перейменував столицю Астану (у “дівоцтві” Акмолінськ, а далі Цілиноград) у місто Нурсултан.

Назарбаєв, у свою чергу, залишив за собою кілька постів, у тому числі і глави Ради безпеки і оборони. Що прозоро натякає на те, що через кілька місяців, а може й рік і Токаєв попроситься у несподівану відставку. І тоді ви самі знаєте, хто автоматично стане президентом! Втім, Назарбаєв до цього, бач, вже не буде мати ніякого стосунку…

Згадана комбінація почалася після сумних новин із сусіднього Узбекистану. Там є своя крон-принцеса, дочка теж “вічного владики” Іслама Карімова — Гульнара. Втім, добрі люди подбали, щоб татусь запроторив дочку як загрозу своєму трону під домашній арешт ще у 2013 році. У 2016-му Карімов помер, а 6 березня 2019-го 46-річну Гульнару перевели в колонію загального режиму… Все ж інше у обох принцес однакове: невдалі шлюби (Гульнара з великими труднощами відсудила собі двох дітей у суді штату Нью-Джерсі), модні покази, спів із Енріке Іглесіасом чи “хоча б” у Большому театрі…

Схоже, аби із Даригою не трапилося те, що з Гульнарою, Назарбаєв і пішов на такий крок як відставка. Бо східні сатрапії, то справа не так тонка, як дуже жорстока…

А тим часом в Україні свіжий скандал. “Генпрокурор Юрій Луценко заявив в інтерв’ю американському HillTv, що під час першої зустрічі з ним посол США в Україні Марі Йованович передала йому перелік людей, щодо яких не можна проводити розслідування… The Hill — одне з провідних політичних видань США, яке фокусує увагу на роботі Конгресу та Білого Дому, часто з нього починають свій день американські політики… «Моя відповідь — неприпустимо. Ніхто в цій країні, ані наш президент, ані наш парламент, ані наш посол не перешкодять мені розслідувати, чи має місце злочин», — продовжив Луценко» (ВВС, 20.03.2019 р.).

Знавці кажуть, що таким чином — через довгий язик Луценка — Петро Порошенко намагається зробити реверанс у бік республіканської адміністрації Трампа. Адже Марі Йованович надіслана до України ще демократом Обамою, після чого й почалися всі сьогоднішні неприємності Трампа. Бо НАБУ і її глава Ситник дуже “своєчасно” оприлюднили “гросбух” Партії регіонів і там випливло прізвище, на той час, голови передвиборчого штабу Трампа Пола Манафорта. Який днями за це все отримав сім років американської тюрми.
Втім, ми не погоджуємося з тими знавцями. Луценко наїхав не на демократів, а на США і Держдепартамент. Тут коментар колишнього міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка буде доречним: “Грищенко о «списке Йованович»: Во внешней политике более нелогичного поступка наших властей я за последнее время и припомнить не могу» («Гордон», 21.03.2019 р.).
Втім, то Порошенко дипломований дипломат (вибачте за тавтологію). Луценко ж за освітою інженер-електронік, хоча завдяки батьку — 1-му секретарю Рівненського обкому — в електроніці не працював. Бо був то заступником голови облради у Рівному (у 29 років), а то вже молодим заступником міністра у Києві. Згодом він зрадив тата і пішов у соціалісти, потім перебіг від Мороза до Ющенка, далі зрадив Віктора Андрійовича і пішов до Юлі, а в 2014-му кинув пані Тимошенко і пристав до Петра Олексійовича. А зараз?..
А зараз, схоже, на українському напрямку розгорнулася битва двох «обкомів» — вашингтонського і московського. Московський вимагає від своїх київських васалів максимально зіпсувати стосунку зі Штатами. Що, як ми бачимо, і було зроблено. Новому президенту доведеться починати все не з нуля, а з мінуса…
І він, схоже, почав. Увесь тиждень Володимир Зеленський проводив зустрічі з дипломатами та журналістами Заходу. Вони від нього зрештою почули те, що й хотіли почути: Уляна Супрун — ляля, МВФ — наш вірний друг, з Путіним без США і Великобританії ніхто розмовляти не буде.
Причина такого різкого розвороту у порівнянні з позицією «95-го кварталу» та «Слуги народу», як на наш погляд, банальна. Рокфеллери, які стоять за фармацевтичною мафією (Супрун), і Ротшильди — королі всіх бангстерів світу (МВФ тощо), зупинять будь- кого, хто заважатиме їм грабувати, зокрема, і Україну. Через те у Зеленського (чи Коломойського) обрали тактику заговорити зуби, бо чи піде війною на нас Путін, аби зберегти на посаді Петра Олексійовича — не факт, а от згадані клани точно не допустять небажаних біля влади в Україні.
Зауважимо, що вкидання стосовно посла Йованович трапилося у дуже вдалий час. Їй потрібно давити на всіх, аби досягти прийнятного результату на виборах 31 березня, а вона змушена чекати відкликання на батьківщину та ще й, мабуть, давати свідчення у Конгресі. Не до наших їй виборів. Словом, домовчалася — місцеві “наперсточники” кинули і її.
І вже останнє. А чи лише московський “обком” устами Луценка втрутився у цю справу? А може й згадуваний Коломойський пообіцяв Юрію Віталійовичу свій “дах”, адже тому тікати просто нікуди. Через те він і створив дуже своєчасні проблеми для пані Йованович?

Леонід Романовичов