З чого б то його почати? З того, що Україні, як повітря потрібна контррозвідка, прес-служба Президента, і, можливо, навіть “Мінстець”. Яких немає і в перспективі не видно.

Ті з читачів, хто здивовано підняв брови, не кидайте знайомитися з матеріалом, ми все пояснимо! Бо ж проти України ведеться цілеспрямована інформаційна війна, втім, ніхто ні гу-гу.

Адже ще за Януковича ФСБ Росії взялося дискредитувати українські стадіони та футбольні клуби. Для цього наймалося кілька десятків заробітчан, котрі в потрібну мить піднімали якесь расистське гасло на стадіоні у Львові, або били чорношкірого уболівальника на матчі київського “Динамо”. І протягом кількох годин “випадкове” відео злочину вже було в штаб-квартирі ФІФА. А те вже негайно вводило жорсткі санкції.

А ось 2018 рік, фінал Ліги чемпіонів УЄФА. Всі спортивні журналісти Європи протягом тижня сидять до гри у Києві і бачать все, що відбувається в Україні. А там МВС несподівано проводить обшуки в низці ФУТБОЛЬНИХ клубів на предмет договірних матчів. І всі про це написали, скривилися, і попри високу організацію власне фіналу неприємний осад залишився. А після вже ніхто про “договорняки” і не згадав…

Роком раніше у нашій столиці відбувся фінал Євробачення. І заради того, аби за підсумками блискуче проведеного форуму Путіна з’явилася нагода заяивти, “що Україна не здатна проводити заходи такого рівня”, на сцену вийшов пранкер Седюк. Ця відверта тварюка (давайте називати речі своїми іменами) вже прославилася своїми провокаціями по всьому світу дскредитуючи Україну по повній! Ось і в Києві він показує зі сцени свою оголену п’яту точку.

І мало того, що охорона і “органи” зівнули Седюка! Коли його все ж пов’язали, налетів натовп “правозахисників” — чи ніхто права того Седюка не порушує? Тобто всім цим мерзотникам глибоко начхати, як сьогодні повільно вбивають Надію Савченко, а ось цим пранкером вони, бач, “озаботились”.

Так ось, була б у нас хоч якась контррозвідка, то побачила б у всіх описаних подіях як мінімум версію змови, навмисних дій ФСБ Росії та її агентури по дискредитації України. Втім, ніхто нічого не побачив і бачити не хоче…

Або ось томос. Подія, яка не лише увійде в історію, а яка просто зобов’язана підняти на ноги всю путінську рать. І через те хтось має слідкувати, аби ніщо не кидало на неї тінь. І ось ДВІЧІ в кадрі з вищими посадовими особами держави під час вручення томосу красується кримінальний авторитет з Дніпра на прізвисько Нарік. Ні-ні, то волонтер із Житомира, каже нам угрупування стеце-кремлеботів у соцмережах. Та ні — Нарік же, стверджують всі, хто знають цього бандита по Дніпру.

А тут є рецепт: якщо у вас “гібридна війна”, то хтось має подбати, щоб поряд із Президентом чи спікером парламенту хто завгодно не стояв. Та ще у таку історичну мить! А коли соцмережі з Наріком помилилися, то має бути прес-служба Президента, яка в 24-годинний термін офіційно оголошує: ні, не кримінальний авторитет! Коли ж всі мовчать, значить Україна впевнена: там таки Нарік…

Або фото. Все, томос отримано, виходять на люди Президент Порошенко, Вселенський патріарх, глава Православної церкви України… Тільки одна неприємність: Петро Олексійович відтісняє широким плечем дідуся Варфоломія, і міміка його обличчя не викликає сумнівів. Тут самовдоволення і зневага. Щоправда не зрозуміло, чи то до Варфоломія, чи до Путіна з Кирилом, чи всього лише до конкурентів по передвиборчих перегонах.

Це “фотошоп” — тут же знайшлися стеце-кремлеботи. А ось на іншій фотографії, де з обличчям все в порядку, але такий же відтіснений плечем дідок Варфоломій, тут теж фотошоп?

Значить вже “Мінстець” мав би офіційно оголосити, що мова таки про фотошоп, а не передоручати це все своїм ботам.

Втім, там подібними речами ніхто сьогодні не переймається: масовий психоз, який вдалося розігнати в телевізорі, все спише? Та чи надовго, коли вже й до самого томосу все більше запитань…

А ще до того, що всі оракули “путінського нападу” продовжують і далі залякувати українців. На що опоненти відразу парирують: “Війна, десять діб, як завершено воєнний стан, а до Стамбула вилетіло все вище ВОЄННЕ керівництво періоду війни”. Так, Верховний головнокомандувач, міністр оборони і можливий в.о. верховного, коли щось трапиться, тобто спікер парламенту. Коли рік тому Путін дав гарантії, що всім керівникам України можна спокійно летіти на Мальдіви, Сейшели чи хоча б в Дубай, то тепер виходить, що він же дозволив отримати томос?

І вже останнє. 4 січня з’явився такий заголовок: “Порошенко призвал всех кандидатов в президенты придерживаться стандартов свободного и честного волеизъявления» («Цензор.нет»). А далі в тексті: «Призываю все политические силы и кандидатов на высший государственный пост засвидетельствовать это своим примером», — написал Порошенко».

На що відразу відповів мер Львова Андрій Садовий. Який чи не найбільше відчув ті “новації” на собі, епопея з “львівським сміттям” — то і є “стандарт” діяльності команди Петра Олексійовича. Так ось Садовий пише:

«Я це підтримую і сподіваюсь, що такий самий приклад покаже і сам пан Порошенко. А отже:

Не здійснюватиме купівлю голосів, як це робив один з керівників його штабу Сергій Березенко на виборах в Чернігові у 2015 році; пояснить, яким чином судова реформа в тому вигляді, в якому він її пролобіював, забезпечить незалежність судів та покарання за спроби підкупу виборців; прикриє свої численні ботоферми, які створюють штучну атмосферу ненависті та зневаги до всіх, хто пропонує інший шлях розвитку країни, ніж «життя по-новому від БПП»; припинить покривати відвертий реванш проросійського криміналітету на Сході і Півдні України за участі БПП і місцевих «феодалів»; припинить використовувати ОДА та силові структури на місцях для формування власних виборчих штабів та переслідування неугодних; підпише указ про звільнення Семочка, якого він призначив в керівні органи СБУ, адже присутність таких елементів на топ-посадах в органах нацбезпеки і створює реальну загрозу Україні загалом і виборам зокрема”.

Втім, хто там сьогодні на якогось Садового увагу звертає. У нас поки томос, томос, томос, і тепер вже можна й не обідати. І так зійде…

Леонід Романовичов