У вівторок посеред Києва збили 88-річного дідуся. Полковника і орденоносця підняла догори ногами на капот машина супроводу Президента Порошенка. Старенький, кажуть, сам винен — вийшов на “зебру”, не помітивши сигналу регулювальника. Кортеж не зупинився і промчався поряд з постраждалим на максимальній швидкості.
Після цієї пригоди нам показали, як те буває за кордоном. Ну в Росії не лише Путіна півгодини чекають на перехрестях. Вже і його фактичний “віце-президент з духовних питань” патріарх Кіріл (Гундяєв) так само змушує стояти в “корках” сотні машин.
Існують й інші традиції. У Британії колишнього прем’єра Кемерона можна було бачити у вагоні метро. Теперішній голова МЗС Об’єднаного Королівства і колишній мер Лондона Борис Джонс їздить або велосипедом, або електричкою.
У Японії все інакше, там три автомобілі супроводу прикривають прем’єрський автомобіль під час виїзду на головну дорогу. Тим часом співробітники охорони, котрі висуваються з вікон згаданих автівок, жестами просять автомобілістів трохи пригальмувати і пропустити їхній кортеж.
А ось Туреччина. Самогубець збирається стрибати з мосту, і випадковий проїзд президентського кортежу рятує йому життя. Президент Ердоган зупинився, вийшов з машини і вмовив чоловіка не стрибати вниз.
Невеликий сюжет із Колумбії. Їде вулицею папомобіль, і тут кінь поряд з людським натовпом зляку стає на диби і скидає жінку-поліцейського. Папомобіль негайно зупиняється, охорона біжить до постраждалої, а папа Франциск іде до неї пішки і схиляється над жінкою.
Ну, ви зрозуміли, кого у нас беруть за приклад…
Власне, коли б тільки “пекельні кортежі” нам загрожували. Бо ж в Україні те “население” лише всім заважає! Ось недавній газовий конфлікт з Росією. Через те, що лічильників на кордоні за 27 років встановити так і не змогли, все міряють тиском, який з російського боку впав на 20%. Згідно з арифметикою для третього класу, коли з однієї труби в басейн затікає менше, ніж витікає з іншої, оцінка вам — “2”. Втім, “ти в Україні, “дєтка” — і з нашого “басейну” на Захід попливло газу більше, ніж зайшло з Росії. За рахунок кампанії “прикрути” та закритих на додаткові “канікули” шкіл.
Тим часом нас поблажливо поплескали по плечу: “Україна довела, що залишається надійним транзитером газу”. П’ятий рік російської агресії проти Україні, а в Європі цього ніхто й не помітив — ми й надалі надійні транзитери. То навіщо канцлеру Меркель і тепер президенту Макрону допомагати Україні змусити Путіна припинити агресію? У них і так все добре…
Одним словом, ми тепер спостерігаємо не лише за шикарними кортежами, які проносяться повз нас, ми тепер сидимо в холоді і радісно плескаємо в долоні з того, що російський газ безперешкодно пропливає повз нас до Європи.
І не лише газ! Ось залізниця: російські нафтопродукти та вже й вугілля, ахметовські вантажі — і все це виключно в російських вагонах, — теж проносяться повз нас. Ще недавно найдемократичніші пасажирські залізничні перевезення стали мало кому доступні. Тобто і залізниця вже давно не виконує свою стратегічну, громадську та соціальну функцію, заради чого цар Микола II її активно й розбудовував. А значить зовсім незрозуміло, чому ми стоїмо на переїздах, чому нас давлять через необережний вихід на колії? Та й чому ми маємо слухати гуркіт чужих і навіть ворожих вагонів?
Втім, попри старання президентських кортежів, економічну політику Гройсмана, попри зачистку медицини зусиллями в.о. міністра Супрун, а ще дивну війну у виконанні генералів Муженка і Полторака все ще багато українців не вмерли і не втекли закордон. Це звичайно недопрацювання, але тут вже нічого не зробиш. Через те це “население” намагаються якось розважати, аби воно йшло на кладовище не просто веселим, але й з абсолютно пустою головою.
І на цьому шляху є успіхи! Не лише в плані дебіл-шоу т.з. українського телебачення. Найважливішою ознакою останнього сьогодні є вже не відвертий імбецил Віталька з ТЕТ, який мав зображати “простого українця з народу”. Тепер все трохи акуратніше. Бо “простий українець з народу” — це симпатичний, хоч і недалекий простак, ні на що не здатний невдаха, якого й власна дружина раз-по-раз б’є. А хто зупинив Путіна всупереч Медведчуку, Порошенку і Муженку, хто й сьогодні вмирає на фронті, дебіл-шоу ні “гу-гу”.
У цій ситуації нам багато хто намагається “допомогти”. Про Путіна, який напередодні власних виборів вчергове висловив нам співчуття, почитаєте в газетному варіанті нашого видання вже наступного четверга. Сьогодні ж про наших “доброзичливців” із Заходу.
“Заявление подписали бывшие послы США в Украине Уильям Миллер, Стивен Пайфер, Роман Попадюк, Уильям Тейлор и эксперты известных организаций… Экс-послы и эксперты США отметили, что несмотря на создание новых антикоррупционных органов, в том числе НАБУ, САП и НАЗК, их структура остается незавершенной… Они призвали Верховную Раду и правительство Украины к немедленным и срочным действиям в создании независимого специализированного антикоррупционного суда в полном соответствии с рекомендациями Венецианской Комиссии и условий программы МВФ»… («Антикор», 8.03.2018 г.)
Дякуємо, звичайно, за гарний заклик. Втім, до того часу, поки всі депутати ВР, котрі голосували за бюджети-2015, 2016, 2017 і 2018, не будуть позбавлені американської та шенгенської візи, поки проти них не будуть введені індивідуальні міжнародні санкції, ми не віримо згаданим послам та експертам. Бо ті бюджети — то суцільна корупція, втім в інтересах МВФ…
Тобто правильна корупція! Це означає, що новий Антикорупційний суд за сценарієм США буде американським аналогом фактично путінських “органів” в Україні. Останні ловлять якогось полковника ВСУ чи навіть СБУ і називають його шпигуном. Багато ж хто підозрює, що знешкодили ті “органи” чи не останнього патріота України у згаданих структурах.
Те ж саме тепер може бути і з Антикорупційним судом, який не зачепить жодного, хто справно знищує Україну в інтересах Ротшильдів, втім потягне до тюрми всіх, хто тому процесу хоч якось упирається. Бо вам, бач, наші “пекельні кортежі“ не подобаються!? То ви, схоже, ще взагалі без зеленки в лікарнях, без пенсій і без газу не жили! То незабаром поживете…
Леонід Романовичов
