Принципово не дивлюся телевізор. І вже навіть футбол… Втім, спасибі Інтернету — все, що належить, обов’язково переглядаю. Зокрема черговий випуск #@)₴?$0 з Майклом Щуром.
Випуск, зазначу, такий собі — ведучі (окрім Майкла там ще жіночка без комплексів на ім’я Ярослава) просто розмазали по стінці улюбленицю ідіотів (пардон, мільйонів) Ольгу Фреймут. Дісталося і Славкові Вакарчуку, а ось чергові цінні поради вантажниці швидкої з Нью-Йорку на прізвище Супрун взагалі виявилися непоміченими.
Однак всі негаразди випуску компенсовані сюжетом за участю Петра Порошенка. Петро Олексійович вийшов на люди (знову ж просимо пардону — наш Президент останніми роками зазвичай з’являється лише перед телекамерою) і рішуче рубанув:
— Російські спецслужби застосували смертельну отруту при спробі ліквідації Сергія Скрипаля і його доньки… Така варварська поведінка Кремля у поєднанні з продовженням агресії та вбивств українців на Донбасі, окупації та порушення прав людини в окупованому Криму, отруйною російською пропагандою та втручанням у виборчі процеси інших держав переповнили чашу терпіння усіх. Україна, Сполучені Штати Америки, Канада та 14 держав-членів ЄС оголосили своє рішення вислати зі своїх територій близько сотні російських розвідників під дипломатичним прикриттям”.
Ми не будемо цитувати “стьоб” Майкла Щура з приводу швидкості дозрівання Петра Олексійовича до рішення про висилку дипломатів та інші гострі жарти. Ми лише про те, що УКРАЇНА, СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ і далі за списком таки дали Путіну по мордасах і прогнали його шпигунів, яких наш Президент так по-радянськи назвав розвідниками. Адже наш — це розвідник, а шпигун — то лише ворожий…
Зі сказаного виходить, що це Петро Олексійович започаткував моду на висилку (див. список вище) і американцям, і британцям. Останні, власне, й почали процес, через те, мабуть Петро Порошенко і забув їх включити до переліку…
Подивився цей виступ Президента України змучений війною та тарифами люд, і гордість почала розпирати його душу. Та якби не пан Порошенко, то США й Ко і далі тільки б шморгали носом…
А там часом в Україні п’ятий рік війна. Успішно діють Договір про дружбу з Росією та сотні міжурядових угод, і далі між нами відкритий кордон та повноцінні дипломатичні стосунки.
Втім, нам зараз скажуть, що якісь санкції все ж ввели? Формально так. Але до їхнього виконання коли й приступають, то лише тоді, коли нашим спецслужбам чи прикордонникам потрібно виконати план із затримань. Піймають когось за руку чи знайдуть партію продукції для ВПК Росії, відрапортують і… відпускають.
Ви в тому сумніваєтеся? Тоді трохи цифр: “Украина за январь-ноябрь 2017 года увеличила импорт товаров из России на 38,6% по сравнению с аналогичным периодом 2016 года — до $6,3 млрд, сообщил НБУ. Согласно его данным, экспорт товаров в Россию за указанный период вырос на 11,9% — до $3,06 млрд, а суммарный товарооборот увеличился на 28,6% — до $9,36 млрд.». (“Дело.ua”, 2.01.2018 г.)
А тепер без цифр! Ще у 2015-му — через рік після початку війни — були денонсовані українсько-російські угоди з військового і військово-технічного співробітництва. Кажучи простою мовою, російські війська в Придністров’ї мали б давно вимерти з голоду (або постачатися Молдовою?). Адже тунелю з Криму до Тирасполя, здається, ще не збудували? Втім, ті війська живі й здорові, і коли вірити головним панікерам України — з МО чи Генштабу, навіть нам чимось погрожують.
Але головне в іншому. Коли росіяни спроможні щось запустити в повітря чи в космос, то без українських комплектуючих та спеціалістів цього не може статися за визначенням. Втім, подібне співробітництво здійснюється вже не лише тихцем, але й відверто:
“Несмотря на разрыв экономических связей России и Украины, государственное предприятие «Антонов» продолжает обслуживание тяжелых транспортных самолетов Ан-124 «Руслан», принадлежащих российской авиакомпании «Волга-Днепр», и будет продолжать эту работу в дальнейшем… «Антонов» распространил заявление, в котором подчеркнул, что действует в рамках украинского законодательства, поскольку компания «Волга-Днепр» не находится под санкциями». (ВВС, 3.11.2017 р.)
Власне тут й інші відмазки використовуються. Коли корпорацію «Богдан», котра як і ROSHEN належить Президенту, піймали на російських комплектуючих для тролейбусів, то компанія заявила, що не могла нічого вдіяти, адже постачання деталей з РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ заводів відбувалося за раніше складеними контрактами.
Втім, не лише подібним співробітництвом у рамках начебто введених Україною санкцій характеризується наша міцна дружба з агресором.
“Регулярные авиарейсы в Сирию с боевиками российских «частных военных компаний» на борту осуществляются из аэропорта в Ростове-на-Дону. Компания-перевозчик — сирийская, а вот сами самолеты — вполне вероятно, с украинской пропиской… По информации Reuters, самолеты «Cham Wings» ранее принадлежали европейским и американским компаниям, а попали к сирийцам через сеть посредников. В частности, более 80 самолетов арендовали украинские авиакомпании «Хорс» и «Дарт» — с них как минимум 40 потом оказались в Ираке, Иране и Сирии, утверждают журналисты». («Реальная газета», 16.04.2018 р.).
Ну ви, мабуть, пам’ятаєте! З розвалом Союзу, ФСБ/ГРУ створили цілу мережу авіакомпаній в республіках пост-СРСР зі змішаними екіпажами. Тобто Росія незаконно переправляє зброю якимось повстанцям чи одіозним режимам, і аж раптом американці когось упіймають. Але літак -грузинський, екіпаж — прибалтійський, і які до росіян претензії?
Нині така ж ситуація. І ніяка війна й агресія, і ніякі санкції у виконанні Петра Олексійовича тому не шкодять.
І вже останнє. Під час спільної прес-конференції канцлера Німеччини і Президента України, Петро Порошенко знову ж грізно заявив, що слідом за США введе санкції проти російських олігархів. І що тут точно дістанеться й Олегу Дерипасці теж. Ну і що? Минув тиждень — ви щось чули про введення тих санкцій? Швидше за все це США незабаром введуть санкції вже проти України через нахабне співробітництво з росіянами із американського санкційного списку.
…А як же у нас все майже весело починалося з гумору Майкла Щура…
Леонід Романовичов
