Ну що, у Росії починається чемпіонат світу з футболу? Через те Путін не лише приміряв на собі лати Гітлера 1936 року (тодішня світова закуліса дозволила провести Олімпіаду в Берліні), а й випустив з ІТУ Олексія Навального.
Кажуть, що шість тисяч тих, хто уник свого часу мобілізації, їдуть до Росії дивитися футбол. Щиро сподіваємося, що хоча б один із тисячі буде путінською владою затриманий, звинувачений у всіх можливих злочинах і отримає чесно зароблені 20 років сибірської колонії…
А тим часом, нагадаю сказане філантропом від Ротшильдів Джорджем Соросом у німецькій газеті Cicero: Сорос: «Европа выиграет, даже если от Украины останется пепелище и горы смердящих трупов. Судьба украинцев никого не волнует». (6.01.2018 р.)
Додамо, що саме цей головний підручний сім’ї Ротшильдів ПО УКРАЇНІ фінансує щорічні гей-паради у Києві та інших великих містах України. Навіщо? Бо українців потрібно привчити жити поряд зі згаданою вище «толерастією» і не пручатися…
Власне, коли б то лише у Сороса були думки, що стікаюча кров’ю Україна — то запорука стратегічного успіху Європи в її давньому протистоянні з Росією. Ось Трамп. Економічна правда опублікувала нарізку перлів американського президента під час останнього саміту “Великої сімки”:
“Президент США Дональд Трамп заявив лідерам «Великої сімки», що Крим є російським, оскільки усі, хто живе на півострові, розмовляють російською… Під час вечері Трамп також цікавився, чому лідери стали на бік України. Президент США сказав очільникам держав, що «Україна – одна з найбільш корумпованих держав світу», — зазначає джерело. Видання BuzzFeed News наголошує: не зрозуміло, чи були коментарі Трампа озвучені жартома, чи вони сигналізують радикальний відхід від сьогоднішньої зовнішньої політики США.
Білий дім не відповів на прохання прокоментувати цю інформацію». (14.06.2018 р.)
Тепер вас ще дивує політика МВФ стосовно України, посольства США в Києві, різних Amnesty International та іншої підтанцівки Путіна? Втім, про згадану політику детальніше на сайті у неділю, а у вчорашній газеті хоч сьогодні. Ми ж перейдемо до непересічної події цього тижня — публікації закону “Про Антикорупційний суд”.
Ми вже звертали увагу читача, що за чотири дні після голосування у Верховній Раді, ще невідомо про що проголосовано?! І ось настав четвер і з’явилися відгуки на документ:
«Тут на днях разгоняли рекламу по Интернету, что это лично Петр Порошенко собрал 315 голосов за Антикоррупционный суд. Я тогда возмущался, а теперь изменил мнение — Порошенко стоит дозаказать баннеры с уточнением, что это он же и внес поправку, которой решили выставить грустными клоунами МВФ и Евросоюз…
В подписанном законе путем явных фальсификаций появилась норма о том, что нынешние подсудимые по делам НАБУ после приговора будут обжаловать свои вердикты не в апелляции Антикоррупционного суда, а будут носить чемоданы в наш любимый нынешний апелляционный суд на Соломенке.
Уже сейчас слушается в первой инстанции дело Насирова. Начинают слушать дело Мартыненко. Надеюсь, скоро передадут Труханова. И, поскольку Антикоррупционный суд появится нескоро, эти ребята ловко порешают не только первую инстанцию, но и апелляцию”… (Сергій Лещенко, народний депутат, Facebook).
Взагалі-то, фальсифікація вже проголосованого закону, то є, напевне, найважчим у державі злочином. Та не у нас. “Свідки 145 реформ Порошенка” просто замовчать той факт, що і новостворений на вимогу МВФ Антикорупційний суд виявився таким же фейком, як НАБУ та інші численні “абевегедейки” з “антикорупційним присмаком”.
Втім, у нас на тижні не лише вихвалялися створенням Антикорупційного суду. “Порошенко: Річниця дії безвізу – відповідь усім «зрадофілам». Президент України Петро Порошенко нагадав, що за безвізом у ЄС з’їздило понад 555 тис. українців». («Гордон. ua», 11.06.2018р.)
Юрій Бутусов і собі вирішив прогнутися. Він, нагадаємо, сьогодні найкращий військовий експерт, втім Юрій ще й головний редактор «Цензор.нет», і йому потрібно годувати колектив, а значить годити владі. Ось його позитивна стаття про безвіз:
“Год безвизового режима дал потрясающие результаты — запущен самый эффективный механизм интеграции в Европу. 24 года Украина была полностью вовлечена в российское информационное и культурное пространство, причем зависимость от РФ во всех сферах жизни стремительно возрастала. Парадоксальная была ситуация — Украина направляла трудовые ресурсы во враждебную страну, где культивируется ненависть к украинцам как к людям «второго» сорта», где РФ ведет масштабную нацистскую пропаганду против украинцев как «недочеловеков»,..
А безвизовый режим открыл ворота интеграции в другом направлении. Теперь на Донбассе украинские власти неофициально помогают и стимулируют трудовую миграцию в Польшу. Уже спустя пару месяцев работы большинство жителей Донбасса сообщают своим землякам, что вместо ужасов Евросоюза, которые живописует российская пропаганда, на самом деле в Европе на порядок более высокий уровень жизни, чем в РФ. И за несколько месяцев вопросы о правильности выбранного Украиной пути отпадают начисто. Более того — безвизовый режим эффективно ослабляет экономику врага, в которой украинцы за многие годы стали играть весьма заметную во всех сферах экономики…
Открытие Европы заметно повысило конкуренцию на рынке рабочей силы в Украине — во многих отраслях возросли зарплаты, потому что конкурировать за квалифицированную рабочую силу теперь надо с ЕС»…
Спасибі, звичайно, за гарні слова. От ще б влада не стимулювала би трудову міграцію закордон, не не руйнувала далі власну економку, “соціалку” та й взагалі самі підвалини держави…
Втім, тут і інше: безвіз, окрім повій, чиновників, депутатів та натовпів заробітчан, був відкритий, аби ТРУДОВІ РЕСУРСИ т.зв. “ДНР-ЛНР” зайшли собі застосування у Польщі. Бо ж більшість українців з 250 доларами середньої зарплати та 50 доларами пенсії сидять вдома і не рипаються.
Втім, Сорос, Гітлер і Сталін думали про інше. А саме, як нав’язати народам думку з радянської пісеньки: “Завтра будет лучше, чем вчера”. І то фігня, що сьогодні життя в Україні майже нікому немає — ось в в перспективі, як на нашій крові ПОТІМ розживеться Європа, як на тому, можливо, підніметься держава Україна. А сьогоднішній людський матеріал під назвою українці можуть і потерпіти, не переший рік і не перше десятиліття терплять…
Леонід Романовичов
