В парку чи сквері між ТЦ “Україна” та цирком — протистояння. Бо ж першою ознакою будь- якого тутешнього “крутого” є право забудувати хоч поганеньку зелену зону безбожно задимленого Запоріжжя. Ви тільки погляньте, що лишилося зі скверу на проспекті Соборному біля Малого ринку: то одне, то друге побудували, розширили і вже з того скверу ні ріжок, ні ніжок не залишилося.
В часи, коли тодішній власник кафе “Наутилус” був у владі, а значить і в силі, якось тихо збудували той “Наутилус” напроти “України”. Потім розширили і перепродали. Так почалася експансія і у сквері Яланського. Тобто в чи не найпривабливішому для забудовників місці Запоріжжя, яке, бач, просто гуляє і не дає прибутку.
Ми не будемо розбиратися, чи законно виділяли ділянку в цьому сквері під забудову, чи фіглювали з відпустками мера, чи справді наймали тітушок для силового тиску на протестувальників, чи поліція, як їй і належить, завжди стоїть на боці порушників? Ми про інше: сквер Яланського — це лакмусовий папірець того, що ВИБОРІВ У ЗАПОРІЖЖІ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ!
Пам’ятаєте, як в суворі часи Януковича, коли в місті й області всім заправляла зв’язка Кальцев-Петров, першого пронесли на вороних? Адже навіть при тотальних “каруселях” та інших виборчих “хитрощах” епохи “донецьких”, Запоріжжя проголосувало не так за Олександра Сіна, як проти Володимира Кальцева. Вже при теперішніх “вінницьких” чи тих же “донецьких” (у Запоріжжі — точно!) подібний номер не пройде.
Через те хай там хтось у сквері протестує, щось пишуть ЗМІ, киплять пристрасті в соцмережах, а Костянтин Іванович Бриль знає точно: Петро Порошенко в Запорізькій області отримає не реальний 1% голосів, а призначені з Адміністрації Президента не менше 22% в першому турі. То чого йому демонструвати, що в області є якась влада і діють якісь закони? Таке було, таке буде й далі — “піпл схаває” все! Бо ж “вибори” в об’єднаних територіальних громадах обкатали такі цінні кадри для вже нового пришестя “донецьких виборчих технологій”, що “мамо, не горюй”…
І Володимир Вікторович Буряк в курсі, що на майбутніх (як і на минулих, до речі) виборах все вирішать не дороги, не відсутність схем у наданні комунальних послуг, не людоїдські тарифи на останні! Він переконаний, що все визначать квадратні кілометри білбордів на вулицях міста та небезкорисливі “договорняки” з провідними “опозиційними” меру партіями. І чи буде там, у сквері Яланського, незаконна забудова — “то вже таке”…
Власне відсутність виборів як таких — то не лише запорізька біда. Та “периферійна демократія” для колоній, яку ЗАХІДНИМ ДРУЗЯМ Путіна вдалося впровадити й в Україні, вже перетворила нас в Сомалі, а попереду ще й статус “високорозвиненої” Руанди — без портів і залізниць, без науки і лікарень…
Хто поморщився від прочитаного, ось вам новина: “Совет Безопасности ООН призвал все стороны конфликта на Донбассе выполнять минские соглашения. Это первое решение Совбеза по Украине с 2015 года… Документ подготовила Франция при поддержке Германии.. Ему присвоен статус заявления председателя, что считается вторым по значимости официальным документом Совбеза после резолюции. Документ на заседании зачитывал постоянный представитель России при ООН Василий Небензя, который сейчас по ротации занимает пост председателя организации». (Корреспондент.нет, 7.06.2018 р.)
Що в сухому залишку? Рада Безпеки ООН за участю провідних держав світу — США, Китаю, Великої Британії, Франції та Росії, підтвердила (згідно із мінським «договорняком»), що НІЯКОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ на Донбасі немає, а є ВНУТРІШНІЙ КОНФЛІКТ. І Українська держава та ФАКТИЧНО ОКУПОВАНІ Росією райони Донецької та Луганської областей мають все вирішувати шляхом переговорів. А головне провести тут (під російським контролем) довибори у Верховну Раду, а також надати Донецькій та Луганській облрадам (обраним таким же чином) право вето на будь -які рішення центральної київської влади.
Ось в чому суть документу, який з допомогою путінських прихлібаїв — Німеччини та Франції (і за мовчазної згоди США та Китаю), посол Небензя проштовхнув через Радбез ООН).
Втім, головною метою власне мінського “договорняка” взагалі-то було інше: канцлер Меркель, президент Олланд і Путін у лютому 2015 року потурбувалися про одне-єдине: вбивство українців на фронті має бути безкарним і безкінечним! Бо то путінські наймити — терористи, і через те місія прикупленого Путіним же ОБСЄ їх не бачить і не чує. Вони можуть виїхати на будь-яку позицію і обстріляти українську сторону з гармат. ЗСУ ж всю важку зброю зобов’язана була відвести на десятки кілометрів в тил.
Ми про це вже писали: найголовнішим нормативом стрільб є згортання техніки та залишення позиції після їх виконання. Адже артилеристи чи ракетники і самі можуть стати мішенню для противника. Так ось, “сепари” відстрілялись, згорнулись, і поки командування ЗСУ “розчехлиться” (ніхто ж не хоче на себе брати відповідальності), поки вже наші гармати виїдуть на позицію, розгорнуться і відкриють вогонь у відповідь, на тому боці їх вже й слід простив. “Мінстецю” тільки залишається розповісти казку про важкі втрати “терористів”. А нам ховати своїх…
Потім приїздить Александер Хуг з тієї ж сліпої і глухої місії ОБСЄ і каже, що українська сторона взагалі-то не мала права стріляти у відповідь. Бо це забороняє той же “договорняк”. Словом, “сепари” чи росіяни можуть постраждати на цій безкінечній війні лише за умови, коли їхні гарматні розрахунки будуть у “стельку” п’яні і несвоєчасно покинуть позиції після вбивства наших бійців.
А це практично виключено — стріляють не “шахтарі і трактористи”, а добре навчені військові з Росії, які, схоже, здають на Донбасі полігонні заліки перед виїздом до Сирії. Місцева ж масовка має з того всього свій процент. Через те запорізькі курорти сьогодні своїми цінами заточені під Донецьк з Луганськом, звідки їдуть люди з подвійними пенсіями і кривавими зарплатами.
Ми не дарма звели в один матеріал два, здавалося б, непоєднувані епізоди. Адже сьогодні і запоріжці в своєму місті — ніхто і звуть їх ніяк, і Україна як держава стала просто пилинкою на шаховій дошці сильних світу цього. Президенту Порошенку залишається хіба що надувати щоки й купувати право фотографуватися з Трампом за 400 тис. доларів.
Ось така правда життя, малята…
Леонід Романовичов
