Як писав колись англійський письменник Гілберт Кейт Честертон, «поети дивним чином мовчать про сир». Т.зв. українські ЗМІ якось довго мовчали про Віктора Медведчука…
Хоча Медведчук вже цілих 16 років “смотрящий” за Україною від Путіна. Щоправда в публічній площині йому якось не таланить. Ну ненавидить його народ, і презирає теж! І те , що він в рамках Акту беззаперечної капітуляції Кучми Путіну 2,5 роки, де-факто, служив в.о. президента України, лише додало тієї ненависті.
За прем’єрів Тимошенко і Януковича Віктор Володимирович не опускав віжки правління Україною. Невелика відпустка трапилася хіба що за прем’єрства Єханурова — це тоді, коли перший і останній раз в Україні і можна було, і хотілося жити…
А за президентів Януковича та Порошенка карта у Медведчука взагалі пішла! Втім ні квадратні кілометри білбордів по всій Україні, ні красуня — дружина, ніяк не додали йому народної любові.
Та “немає таких перепон, які б не долали більшовики”! І ось 29 липня Медведчук оголошує про вступ до партії “За життя” Вадима Рабиновича. Останній, попри біографію, яка б прикрасила будь-якого сидільця легендарної тюрми із фільму “Втеча із Шоушенку”, нарозказував по телевізору анекдотів на доволі пристойний рейтинг. До нього й причалив Медведчук.
Кажуть, що з прицілом на те, щоб хто там не виграв президентські вибори, спікер парламенту — наступний у черзі, коли з президентом щось трапиться. А з ним обов’язково трапиться, коли: а) “За життя” з Медведчуком у списках пролізе в парламент; б) коли в останньому буде створена якась коаліція і Медведчук точно стане спікером.
Почувши цю версію нардепа Сергія Лещенка, в деяких передвиборчих штабах трохи заворушилися. Так, Медведчук із-за ширми править Україною, втім залиште й нам якісь перспективи!
Слава Богу Медведчук відразу двічі підставився. Його агентура десь зівнула, і Держкіно затвердило сценарій фільму про поета-дисидента Василя Стуса. Де мав з’явитися епізод з адвокатом Медведчуком. Так, товариш адвокат допомагав товаришу прокурору посадити Стуса в пермські табори, аби він там помер…
Почитаємо “Вікіпедію”: “Сам Медведчук наполягає, що роль адвоката в таких процесах була мінімальною: «Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок»… Правничий аналіз справи, проведений адвокатами Романом Титикалом та Іллею Костіним у 2016 році, свідчить, що навіть за радянським законодавством Медведчук мав для захисту підсудного необхідні важелі, але ними не скористався і навіть порушив адвокатську етику, визнавши провину свого підзахисного за нього самого»…
Втім під тиском команди Медвечдука згаданий епізод із фільму зник. Дізнавшись про це, у Києві зчинили гвалт, але адвокати нашого героя висловили погрозу, що підуть до суду, і кіногрупа поки зупинилася в нерішучості.
Окрім того син Стуса — в «кращих традиціях» Тарасика Чорновола (сподіваємося, що так же “безкорисно”) — фактично зрадив пам’ять батька і виступив на боці Медведчука.
А далі ще й теледіва Оксана Марченко несподівано надумала потанцювати в популярній програмі каналу 1+1. Марченко — дружина Медведчука, а канал належить Коломойському. У рамках компанії створення якогось прийнятного образу Медведчука, 45-річна Оксана теж має зіграти якусь роль. Через те Коломойський, загнаний в глухий кут і Путіним, і Ротшильдами — за свою проукраїнську позицію 2014 року, змушений був погодитися з пропозиціями Медведчука.
Втім і цього разу зчинився галас. Колектив каналу проти (окрім його керівника Олександра Ткаченка, який просто виконує волю господаря), а найняті Медведчуком тітушки — за. Так Оксану Марченко учора, 16 серпня, і супроводжували до місця зйомок. Під вигуки «Ганьба!» і «Оксана, танцуй!».
Тут доречно процитувати черговий запис Юрія Касьянова у Facebook:
«А чего все так возбудились вдруг на этого Медведчука?.. Что случилось, чего мы раньше не знали?.. Истории с защитой Стуса не знали? — Знали. Участия Медведчука в дерибане бывшей социалистической собственности не знали? — Знали. Про его роль в убийстве Гонгадзе не знали? — Знали. На первом Майдане не кричали под его окнами в АП — Медведчук, выходи — подлый трус? — Кричали. Не видели, как он зажигает сепаратистские настроения своим «Выбором»? — Видели. Не ездили «Автомайданом» к его имению, не ломали ему ворота? — Ездили, ломали. И разве не на наших глазах и с нашего молчаливого согласия он стал представителем Украины в Минске? — С нашего. Как будто мы и не знали, что он кум Путина, которому позволено летать напрямую в Москву…
Что случилось?.. Что изменилось?.. Прозрели?.. Осмелились тронуть наместника Бога на земле?.. Потребовали от Пети ареста негодяя?.. Да вы что!.. Он же круче, чем сам Порошенко. Петя ведь кто?.. А Медведчук — “смотрящий” над ним. Никто его не тронет. Не посадит. Если только не мы». (11.08.2018 р.).
Тим часом не народ, а «население» і далі проклинає і з безтурботністю ідіотів радіє мукам у СІЗО «агента Медведчука» Надії Савченко. А тим часом гучний «артистичний шепіт» котиться Україною: “Лише б не сталося «реваншу старих сил»…
А вони, ці «старі сили» — ще не повернулися, вірніше — вони кудись тікали з Києва і околиць? Події навколо скверу Яланськкого у Запоріжжі — то вам ще не реванш? Або справа «Торнадо», коли у камері бійців останноьго — через тиждень після їхнього побиття «Беркутом» — «раптом» знайшли нацистський прапор? І про це урочисто оголосив відомий «полковник Ложь» Лисенко та інші подібні. То вам повернення ще якось іншого Януковича треба?
Або черговий перл начальника Генштабу: «Муженко: Добровольці на лінії вогню були за межами правового поля». Це він про тих патріотів України, яких разом з російським Генштабом фактично свідомо знищив під Іловайськом!
Що ще потрібно для того, аби всі зрозуміли, що реванш вже тут і зараз! Тільки поки що Медведчук офіційно не в.о. президента та й посол США Йованович вперто не висловлює навіть поганенької «обеспокоенности» з приводу того жахіття, яке творить в Україні сьогоднішня влада.
А значить “поети” і далі “дивним чином мовчать про сир”…
Леонід Романовичов
