Як відомо, найрішучішим і найсміливішим в Україні посадовцем є наш Президент Петро Олексійович. І дарма хтось відчув якусь нотку іронії чи сарказму у наших словах! Бо ж як тільки-но десь в Україні, а то й поза її межами щось трапиться, миттєво з’являється ціла низка заголовків: “Президент заслухав”, “Президент доручив”, Президент чекає звіту”, “Президент вимагає”. Коротше, є кому в державі нагнати страху! І, до речі, не лише простим клеркам, а й урядові, Генпрокуророві, міністрам, главам силових відомств.
Або приїзди на передову — вся охорона в шоломах та бронежилетах, і тільки Петро Олексійович і без головного убору, і без “броніка”. Бо, як кажуть досвідчені “окопники”, ворог буде бити зі всіх видів зброї лише після від’їзду Президента. І стільки — доки не виб’є всю добову норму боєприпасів.
А Іловайськ! Путін похідними колонами рушив від свого кордону углиб території України, а у нашого Президента та начГенштабу Муженка жоден м’яз на обличчі не ворухнувся. Вони мужньо відстояли на трибуні параду на Хрещатику, а потім, знову ж кажуть, що зокрема Муженко увесь вечір 24.08.2014 р. точно “обмивав” звання генерал-полковника.
І тут дуже вредні люди помітили одну закономірність: Петро Олексійович заслуховує, доручає, вимагає, коли МАЄ НА ЦЕ КОМПЕТЕНЦІЮ. Якої (тобто права щось вирішувати) доволі мало. І коли справа поза компетенцією, то Петро Олексійович і всі його підлеглі мовчать як “рыба о лед”…
Ось і після того, як програма “Гроші з Денисом Бігусом” оприлюднила шокуючі факти з приводу діяльності генерала Сергія Семочко на посаді керівника економічної контрозвідки, потім київського главку СБУ, а тепер вже 1-го заст. голови Служби зовнішньої розвідки України, була обрана тактика замовчування. Мовляв, “рассосется” — подій же в Україні тьма: то томос, якого поки ніхто не дав, але всі відсвяткували, то пожежа у Ічні, за яку міністр оборони Полторак вже отримав найвищий військовий орден нашої держави (а вибухи ще продовжуються). Словом, є чому витіснити зі свідомості суспільства тему Семочка.
Втім, цього разу все пішло не так. Бігус і Ко не лише не заспокоїлися, а й регулярно псували Петру Олексійовичу і його підлеглим обідню. Після гучного відео на Youtube “Спецагент СБУ: 8 мільйонів $, російські паспорти та 200 смертей /// Наші гроші №237 (2018.10.01), цього разу з’явилося кілька «нагадувань». У тому числі і «Скандал у справі Семочка: чому мовчать Президент, СБУ і розвідка /// Наші гроші №239 (2018.10.15)», і «Наші гроші №239. Мовчання спецягнят і чому Адміністрації Президента не існує (2018.10.15)”.
Зрештою Президент все ж відповів словами маловідомої блогерші Ані Оскоміної, яка «провела з ним день”. Цитуємо «Страна.ua», бо Аня оперативно всі свої акаунти з Інтернету вичистила:
«Еще один интересный момент. Вот уже неделю в Украине бушует скандал вокруг бывшего главы контрразведки СБУ, а ныне первого замглавы Службы внешней разведки Сергея Семочко. Журналисты его обвинили в целом букете преступлений, включая блокировку (из коррупционных мотивов) ввоза в Украину жизненно важной вакцины, а также в том, что его семья постоянно живет в Крыму и имеет российское гражданство…
И в этом плане очень занимательно, что первый (и, возможно, последний) раз комментарий прозвучал из уст президента в неофициальной беседе с неким блогером.
Порошенко фактически оправдал Семочко, рассказал о его героическом прошлом и подвергнув сомнению изложенные в журналистском расследовании факты. Правда, при этом он заявил, что внутреннее расследование ведется и, если будут найдены нарушения, то никто Семочко покрывать не станет».
Щодо інших контор і посадовців, то тут або повне мовчання, або відписка в три рядки, або відверта стометрова(!) втеча заступника секретаря РНБО Гладковського від журналістки «Грошей».
І ось 16 жовтня слізні прохання з Києва щось таки робити, таки народили команду показати Семочка народу. Схоже, рішення ухвалювалося там же, де й доручення показати світу відомих Боширова і Петрова (насправді полковників ГРУ і Героїв Росії Чепігу та Мішкіна). Втім, цього разу питання задавала не глава путінської пропаганди для зовнішнього світу Маргарита Симоньян (головред Russia Today), а журналіст нашого «опозиційного» ZIKу.
Що з того вийшло, у заголовку тієї ж «Страна.ua»: «Дико круто! Это практически Петров и Боширов». Интервью Семочко в «солсберецком» стиле взорвало соцсети» (17.10.2018 р.). А ось цитата: «Юрист Клим Братковский посоветовал Семочко больше не заучивать тексты:
«Иногда лучше молчать, чем читать текст как Семочко». Це натяк на те, що товариш генерал як усякий український розвідник, не володіє державною мовою, тому шпарив текст по телесуфлеру.
А ось ще одна цитата: «Дипломат-международник Олег Волошин увидел четкое сравнение интервью разведчика с аналогичным общением Боширова-Петрова: «История с «интервью» Семочко в жанре «солсберецкого собора» лишний раз подтвердила, что наша политическая культура на каком-то метафизическом уровне копия российской. Причём часто плохая копия. Все же «Петров» и «Баширов» бездарно врали не по поводу коррупции и работы на врагов России, и не своим гражданам.
Так что Порошенко может ещё сто раз сказать «прощай, немытая Россия», «до свиданья, наш ласковый Миша» и т.д.. Ментально он никуда от неё не уехал. Как и большинство в этой власти. Хоть с томосом, хоть без».
Після чого все стихло. Бігус провів Інтернет-стрім (трансляцію) із-під стін Адміністрації президента. Втім, чогось нового і від Петра Олексійовича, і від його команди ми не дочекалися. Бо ж є багато інших тем для піару! Не всі ще дорожні знаки відкрито, і не всі комунальні садочки. Не всі квартири за казенний рахунок передані дітям-сиротам. А стосовно томосу, якого ще немає, так тут у пропагандистському плані «пахать-не перепахать».
Зокрема, коли подивитися на сторінку Петра Олексійовича у Facebook, то за четвер там аж вісім великих та ілюстрованих постів. Словом, Президент не лише активно працює, але й відписується про свою роботу у соцмережах. А щодо Семочко (як і Муженка та багатьох інших в українській владі), то не його це компетенція. Не він призначав (формальний підпис в указі не рахується), не йому й знімати, і навіть коментувати…
Леонід Романовичов
