Минулого разу ми трохи пожурили нашого голову ОДА Костянтина Бриля за поїздку до Білорусі. Тим більше, що сталося це через кілька годин після публічного попередження міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, що Білорусь є потенційно небезпечною для поїздок громадян України.
“Мы понимаем, что на территории Беларуси действуют российские властные структуры», — сказал министр». А експерт українського Майдану закордонних справ Олександр Хара додав:
«Это страна, в которой похитили Павла Гриба. Без участия КГБ, ФСБ не могли бы забрать нашего гражданина. Да, Лукашенко не намерен на нас нападать, но это не значит, что территория не может использоваться для агрессии. Беларусь стала удобной площадкой, где могут работать российские спецслужбы» (Обидві цитати з «Кореспондент.нет», 29.10.2018 р.).
Але тепер перед паном Брилем ще доведеться й вибачатися! Бо окрім нього “более 250 украинских предпринимателей и около 60 компаний приняли участие в выставке, которая была частью Форума регионов” (Там же).
О Господи, та до Гомеля, виходить, взагалі цілий поїзд представників України заїхав! А очолював процес віце-прем’єр Геннадій Зубко. Як ми здогадуємося — креатура секретаря РНБО України Олександра Турчинова.
Далі — більше! Бо Гомель відвідав і Президент Петро Порошенко, який зустрівся зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком.
Повернемося до вже згадуваної нами публікації “Корреспондент.нет” під заголовком “Странная дружба. Договоренности Украины и Беларуси»: «Порошенко поблагодарил Лукашенко и отметил, что «частица Беларуси остается в его сердце». Лукашенко тоже в долгу не остался и завел традиционную песню “про братские народы”.
І тут озвався «батько» всіх українських стеце-кремлеботів Віктор Уколов, який (а ще Олег Медвєдєв, котрий взагалі є спічрайтером Порошенка) сам виступає лише в надважливих випадках. Зазвичай він доручає розганяти якусь «лінію партії» в соцмережах комусь із менш впливових ЛОМів (лидеров общественного мнения).
Словом, Уколов на Facebook розмістив репліку, яку білоруське опозиційне видання “Хартия’97” подало під заголовком “Украинский журналист: Надо было видеть кислое лицо нашего усатого белорусского «брата» (26.10.2018 р.). Цитата мовою оригіналу:
«Після протокольного виступу «бацьки», що в традиційній російській манері почав лицемірно нудити про дружбу трьох братніх народів, які можуть розібратися між собою без посередників, Порошенко несподівано взяв слово не за протоколом удруге.
Він блискуче відбив аргументи Росії, що прозвучали від білоруського президента…Треба було бачити кисле обличчя нашого вусатого білоруського «брата».
Якщо до запису «журналіста» Уколова додати ще й заголовок «Обозревателя»: »Я на украинском, вы по-белорусски»: вице-премьер Украины возмутил россиян» (26.10.2018 р.), то взагалі стає незрозуміло — Порошенко «сотоварищи» їздив до Гомеля дружити чи хамити? Тут відразу уточнимо, що заголовок із віце-прем’єром Зубком стосується не росіян, які були присутні в Гомелі, а московських ЗМІ.
Хоча… А де гарантії, що росіян там не було? Між білоруським Гомелем і російським селищем Красний Камєнь — 47 км. Тобто кращого місця — подалі від кордону з агресором — для палкої українсько-білоруської дружби не знайшли? Тим більше, що і кордону тут немає, ще раз підкреслимо — у Білорусі та Росії діють спільні прикордонні та митні правила, але лише по периметру Союзної держави.
Стоп, а що ми там вище про Турчинова говорили? Що тепер він секретар РНБО, а з 22 лютого по 7 червня 2014 року цей добродій був в.о. Президента України, а Зубко — 1-м заступником глави його Адміністрації. А куди за цей час встиг виїхати з візитом Турчинов? Та до “братерської” Білорусі! Тобто до офіційного СОЮЗНИКА російського агресора! 29 березня 2014 року, якраз після здачі Криму, в селі Лясковичі Гомельської області відбулася його зустріч Лукашенком.
Нам вже доводилося аналізувати цей факт, і особливо те, що зустріч відбулася в Лясковичах — на рівній відстані вертольотом з Мінська, Києва і від російського кордону. І ми висунули тоді версію, що на той саміт прилітав і Путін чи хтось найвпливовіший з його оточення. Аби утрясти всі деталі здачі Донбасу, Харкова, Одеси, Запоріжжя… Бо звідки “добрим людям” було знати, що Коломойський поламає всі їхні плани?
Лясковичі, додамо, ідеальне місце — фактично до села ведуть дві дороги посеред лісів і боліт, які легко перекрити, аби зайві очі не побачили, хто там насправді був. Гомель, зауважимо, теж непогано — там транзитний аеропорт, в якому наші депутати та всі інші “патріоти України” приземляються на 20 хвилин. Натреновані ж білоруські прикордонники лише забігають і миттєво проштамповують усі паспорти, а далі літак бере курс… на Москву.
Через те, виключати вже новий саміт Порошенка із кимось із Росії ніяк не можна. Тим більше, що у Стамбулі, на саміті вже “Стамбульської четвірки” (Росія, Німеччина, Франція. Туреччина), Путін був помічений днем пізніше. І чи не саме тією черговою зустріччю (щоб її прикрити) викликані намагання “посваритися” з білорусами і Зубка, і Уколова. Бо хіба в Мінську не знають, що останній за “журналіст” і де він зарплату отримує?
І ще одне. Якось дуже своєчасно — в кулуарах 20-го щорічного Форуму з питань внутрішньої та глобальної безпеки міжнародної організації Crans Montana Forum у швейцарській Женеві — сталося одне рукостискання. Втім, спочатку Юлія Тимошенко отримала тут нагороду «За служіння людям, політичну мужність, лідерство у відстоюванні європейських цінностей і захист незалежності і національних інтересів України». А далі до неї з поздоровленнями підійшов «некто».
І знаєте, як висвітлили цю подію т.зв. українські ЗМІ? «Тимошенко встретилась с каталонским сепаратистом-беглецом Пучдемоном» (ТСН, 26.10.2018 р.). Іншими словами, хтось потурбувався, аби той Пучдемон, який за російські гроші ледь не відділив Каталонію (Барселона) від Іспанії, підійшов поручкатися з Тимошенко і розмістив відповідне фото в Інтернеті. І хто ж то потурбувався, аби одну обляпати, а від іншого цілою серією подій і заяв відвести підозри? Є така організація — ФСБ називається, котра, здається, свій вибір в Україні вже зробила?
Леонід Романовичов
