21 листопада в Україні вчетверте відзначили День лицеміра. З квіточками та у місцях, де із народу були лише так і не покарані за розстріли “Небесної сотні” “беркутівці”.
Формально свято називають Днем гідності та свободи. Втім, гідність давно в Польщі або вбита на Донбасі, а свобода ж давно гниє у СІЗО, побита чи принижена тим же “Беркутом” чи взагалі похована черговим “дивним” ДТП.
Як і до всякого свого свята лицеміри підійшли з новими трудовими звершеннями. “Нардеп, экс-помощника которого арестовали по делу Гандзюк, хочет судить за клевету» (Inforesist, 21.11.2018 р.). І це не просто нардеп від президентської БПП Паламарчук, а це ще й поліцейський генерал, іконостасом з медалей на грудях якого не раз обурювався Facebook.
А далі саме 21 листопада “внефракционный народный депутат Надежда Савченко останется под арестом до 23 декабря» («Гордон.ua»). Втім, геть позбавлене гідності і мізків українське суспільство в котре лише задоволено причмокнуло.
І міністр оборони Полторак зі своїми спаленими арсеналами теж бадьоро відрапортував: «После тех событий, которые происходили у нас, начиная от Сватово, мы многое изменили. И к ответственности привлекали. Я привлек 75 человек к ответственности, в том числе — более 20 генералов. Это привело к другой проблеме — сейчас никто не хочет занимать эти должности. Почему? Потому что нет хорошего финансового ресурса. В современных условиях обеспечить надежную охрану базы арсенала очень трудно» (УП, 11.11.2018 р.).
Тобто на посади бездарного міністра і його злодійкуватих заступників тепер ніхто і ногою? Чи все закінчилося лише тим, що 20 генералам — під час розвішування на груди повністю здискредитованих масовими роздачами “високих” нагород, дісталася бляшанка трішки меншого розміру?
Не забув про торжество свободи і глава МВС Аваков. Саме 21 листопада “Аваков заявил о силовом варианте прекращения акций владельцев «евроблях» («Цензор.нет»). Словом, не Франція ми ж якась, де протестують, страйкують, блокують дороги через здорожчання бензину, у нас все як «Путин завещал» і навіть краще!
Слово журналісту Леоніду Швецю: «Словно в мстительном желании показать, что Майдан потерпел окончательный крах, Путин прислал в Украину кума, и тот нынче влиятельная величина в украинской политике». І тут же додає: «Однако это как раз свидетельство краха политики и политиков и полной правоты Майдана, который выявил их никчемность, просто вылечить эту беду не смог» (“Гордон.ua”, 22.11.2018 р.)
У тому й проблема! І сталося це не завдяки сирості, а завдяки побудові після Януковича ще більш потужної репресивної машини з добре проплаченим пропагандистським апаратом. А через те їм, лицемірам, сьогодні можна все!
Ось новини вже 22 листопада. “Бюджет-2019: миллиард на фонд Порошенко удивил даже некоторых нардепов президентской фракции” (ТСН). “Фонду Марины Порошенко увеличат финансирование из бюжета в три с половиной раза. В проекте бюджета на 2019 предусматривается выделение 708 миллионов гривен» («Страна.ua»).
Ну, по-перше, з такими БЮДЖЕТНИМИ ГРОШИМА можна любити народ перед виборами з потроєною енергією. А по-друге — давайте, друзі, подивимося, скільки той бюджет знайде грошей на нашу «будову століття» — запорізькі мости? І чи знайде взагалі!
До речі, бюджет зі згаданими “нюансами” вже прийнято! А перед тим внесені зміни до Податкового кодексу, і кажуть, що на вимогу МВФ. На чию вимогу призначено міністром фінансів “улюбленицю” програми “Наші гроші” Оксану Маркарову, дружину банкіра Волинця і креатуру колишнього міністра фінансів Наталії Яресько, поки невідомо. Найшвидше, що спільно і Путіна, і Goldman Sachs…
Втім, чого тут дивуватися? “Популярний блогер”, який “топить” за сьогоднішню українську владу, Карл Волох, днями продав їх усіх!
«Я, в свою очередь, добавил (и попросил подумать над тезисом), что та коррупция, которая сохраняется при нынешней власти (на порядок ниже, чем до 2014), является, во многом, вынужденной — главным образом, потому, что власти приходится воровать, дабы на эти деньги хоть отчасти информационно и организационно противостоять атаке объединённых путинско-олигархических информационных войск. И это, пожалуй, самая сложная украинская проблема, ибо поддержку главных СМИ в Украине (что означает, власть) могут иметь только те политики, которые лояльны к Кремлю и олигархам — то есть, откровенно антиукраинские».
ЗМІ відреагували на ці одкровення заголовками: «Какой ты патриот, если ничего не украл?» («Страна.ua», 18.11.2018 г.).
Аби збити суспільний інтерес і до подібних “дрібниць” теж, у Верховній Раді 22 листопада гучно ухвалили ще одне рішення: “Рада приняла в первом чтении законопроект о закреплении в Конституции курса на вступление в ЕС и НАТО».
Тобто знову згвалтували Конституцію, втім, цього разу виключно із шумовим ефектом. Бо НІКОЛИ І НІ ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН УКРАЇНА НЕ БУДЕ НІ В ЄС, НІ В НАТО. І не лише через те, що ЧИНОВНИКИ І ПОСАДОВЦІ ЗГАДАНИХ СТРУКТУР ПРО ЦЕ НЕ РАЗ ЗАЯВЛЯЛИ. Просто Путін має дати пряму команду Меркель і Макрону, аби ті кудись нас прийняли, а він від такого рішення все утримується…
Тим часом 22 листопада сталася і ще одна подія: «Здесь умирали люди. В Киеве протест против KFC в Доме профсоюзов. Людей разогнала полиция. Известному адвокату брызнули в лицо из газового баллончика» («Лига. Новости», 22.11.2018 г.).
Будинок профспілок спалив разом із людьми всередині спецназ СБУ; KFC — це ресторан, а відомий адвокат — це Масі Найєм, брат організатора першого Євромайдану 21 листопада 2013 року Мустафи Найєма.
Завіса, одним словом…
Втім, на закуску почитаємо відомого волонтера Юрія Касьянова:
“А чего так возбудились вдруг из-за открытия KFC в Доме профсоюзов?.. Не из-за того, что никого так и не наказали за штурм, за расстрел майдановцев? Не из-за того, что вернулись регионалы во власть? Не из-за того, что Медведчук представляет Украину?.. Не из-за того, что на Банковой сидит второй Янукович, а на Грушевского — молодой Азаров, не из-за того, что в Верховной Раде всё те же лица так же увлечённо распродают страну?.. Не из-за позорной и преступной торговли с агрессором? Не из-за Роттердама с плюсом? Не из-за мизерных, унизительных «прибавок» к пенсиям? Не из-за тотальных лжи и воровства?.. Ко всему привыкли. А вот KFC в Доме профсоюзов — это самое страшное преступление».
Власне це все сьогодні про найголовніше свято України — День лицеміра…
Леонід Романовичов
