Ось що трапляється, коли принципово — і вже років п’ять — не дивишся телевізора! Ну, ніяк не міг збагнути, чому той же Facebook у четвер був засмічений стеце-кремлботами у кращих традиціях 1 січня 2019 року. Пам’ятаєте, як тоді підняте по тривозі угрупування останніх палало праведним гнівом на адресу Володимира Зеленського і каналу 1+1. Бо перший оголосив про висунення кандидатом в президенти, а другий показав це замість вітання Президента Порошенка.
28 березня фактично пройшло під двома гаслами, які в різних інтерпретаціях розганялися Інтернетом: 1. “Страшнее обезьяны с гранатой лишь Зеленский с булавой”; 2. “Не п`ю з каналізації, не їм зі смітника, не дивлюся 1+1”. Природно, що серед авторів подібних “нетлєнок”, де відверто хамських, а де й високохудожніх і лише з натяком на Зеленського, виступили записні стеце-кремлеботи на кшталт Тараса Чорновола і Карла Волоха у суміші з високодуховними Оксаною Забужко та Святославом Вакарчуком.
І лише увечері четверга здогадався, у чому річ! Тільки “Страна.ua” та й то в режимі “чего изволите?” в бік влади, видала два заголовки про початок третього сезону “Слуги народу”. Із Зеленським у головній ролі на каналі 1+1…
Перший виглядав так: “Разбор Слуги народа. Хунта, развал Украины и Зеленский-Де Голь”. Другий заголовок вже суттєво скорегований після дзвінка, самі здогадуєтеся, звідки: “Отдадим МВФ последнее, помирим Донецк и Львов. О чем на самом деле новая предвыборная серия «Слуги народа».
Всі інші найрейтинговіші Інтернет-ресурси серіал проігнорували. Це коли не зважати на демонстрацію “ярости благородной” з боку згаданих вище та й інших стеце-кремлеботів. Ну і на те, що Ігоря Коломойського внесли в базу даних сайту “Миротворець”. Разом із терористами, агресорами і “сєпарами”.
Тут вже не втримався волонтер і блогер Юрій Касьянов, який зазвичай дає прикурити і Коломойському теж: “Заявление. Убедительно прошу занести меня в «Миротворец». А то перед людьми уже неудобно» (Facebook)…
О, ледь не забули! Паралельно з усім іншим, у ЗМІ та соцмережах миттєво розігнали новину про незадекларовану віллу Володимира Зеленського в Італії. І навіть фото додали. Щоправда там будиночок, якого б соромилися жителі не лише київського Козина, а й запорізького Сонячного.
До честі команди Зеленського, вона негайно спростувала інформацію, заявивши, що вілла належить не їхньому кандидату, а заснованій ним фірмі, яку він, до речі, задекларував.
А тим часом не дрімали “приятелі” Петра Олексійовича. І в Україні, і за її межами. Нам вже доводилося писати про те, що Генпрокурор Луценко в політиці живе за принципом героя актора Арцибашева із фільму “Забытая мелодия для флейты”: “Пока вы в силе — я ваш!”
Бо ось такий заголовок з’явився вже на “Цензор.нет”: “Генпрокуратура завершила расследование дела против Курченко». Наводимо цитату з цього тексту:
«На сегодняшний день сообщено о подозрении 98 лицам, в том числе чиновникам (из них 12 высших должностных лиц министерств и ведомств, а также Национального банка Украины, 6 руководителей областных государственных администраций, 14 человек руководящего состава государственных компаний)», – сказано в сообщении.
По данным ГПУ, из них в отношении 42 лиц уголовные производства направлены в суд для рассмотрения по существу»…
Ця новина з’явилася о 17.55, а вже о 19.24 на тому ж “Цензорі” вже нове повідомлення! «Прокурор Кулик незаконно выписал подозрения ближайшему окружению Порошенко — Ложкину, Гонтаревой, Филатову по делу об аферах Курченко».
Ого! То особисто Генпрокурор Луценко пишається виписаними прокурорами підозрами (Курченко, нагадаємо, очолював бізнес сім’ї Януковича), а то його прес-секретарі вказують на порушення Процесуального кодексу стосовно згаданих на “Цензорі” персон. Екс-глави НБУ, екс-глави АП Порошенка, заст. чинного глави АП Порошенка, відповідального за те, щоб у судах все було “схвачено”…
Пояснення дав відеоблогер Олександр Дубінський. Виявляється у Трампа таки надавили на Луценка, аби вчергове використати Україну у своїй внутрішній міжусобиці. У 2016-му НАБУ знайшло “гросбух” Партії регіонів з прізвищем Пола Манафорта, і це ледь не коштувало Трампу президентства. Цього разу у справі Курченка фігурує екс-міністр екології Злочевський, в Наглядовій раді компанії якого отримує свої мільйони Хантер Байден. Останній — син колишнього віце-президента і майбутнього реального кандидата від демократів на виборах 2020 року Джо Байдена.
А тим часом не дрімали й товариші соціологи. Подавати їхню нісенітницю ми не будемо, бо там все “смешалось в доме Облонских” — відсоток підтримки, місця у рейтингу стали предметом відвертого жонглювання різними “інститутами”. Через те голосуйте розумом і душею, і ніяк не орієнтуйтеся на дані їхніх “опитувань”. Бо це брехня, покликана, щонайменше, прикрити наступну фальсифікацію виборів.
Автор якось вже наголошував, що ми не виживемо без наведення ладу у Мінюсті. Адже той станом на сьогодні фактично несе загрозу державності України корупційною складовою кожного закону і нормативного акту, катастрофічним падінням довіри до судів і недолугим виборчим законодавством.Так ось, другим пріоритетом є встановлення суворої відповідальності за маніпулювання громадською думкою.
Адже з 2006 року т.зв. українська соціологія є виключно маніпулятивною передвиборчою технологією на користь: а) влади (Тимошенко, Януковича, Порошенка); б) тих, хто заплатив (Ахметов, Фірташ, Пінчук). А це, коли уважно читати Кримінальний кодекс, щонайменше пособництво у насильницькому захопленні державної влади. Адже подібна “соціологія” навмисне дезорієнтує суспільство.
А тепер вже справжня соціологія. Останніми днями Петро Олексійович відвідав три міста. Ось лише заголовки від “Знай.ua” та “Страна.ua”: «Ганьба!» дикий шмон та снайпери: як у Тернополі зустріли Порошенка» (27.03.2019 о.); “Свиные головы, драки, газ. Как Винница встречала Порошенко» ( 27.03.2019 р.), «На встречу с Порошенко во Львове согнали курсантов, а центр города без разрешения мэрии забили спецтехникой и титушками» (28.03.2019 р.). Тобто у останньому випадку львівські бюджетники виявилися настільки неблагонадійними, що довелося мобілізувати курсантів та слухачів Національної академії Сухопутних військ ЗСУ…
Леонід Романовичов
