Минулими днями фанатські маси Петра Олексійовича Порошенка втішалися активним зростанням його рейтингу. Втім, як з’ясувалося пізніше, те зростання відбулося лише у фантазіях “112 каналу”. Канал, нагадаємо, належить куму Путіна і найближчому діловому партнеру Президента Порошенка Медведчуку.
Тим часом звільнена з-під варти “агент Медведчука” Герой України і народний депутат Надія Савченко у четвер дала інтерв’ю каналу “112”. Очевидно, що жоден популярний Інтернет-ресурс України не помітив її двогодинного перебування в ефірі. Вічна опозиція будь-якій владі сьогодні не в моді.
А ще із доповіді американського спецпрокурора Мюллера стало відомо, що Пол Манафорт вже в 2016 році працював над ідеєю створення Донецької автономії (окупованих територій) у складі України на чолі… з Януковичем. Одночасно очолюючи передвиборчий штаб Трампа…
А до вечора у четвер з’явилися відразу чотири важливі новини. Перша: “Россия запретила экспорт на Украину нефти и нефтепродуктов. Также РФ расширяет запрет на ввоз некоторых украинских товаров, сообщил премьер-министр Дмитрий Медведев» (ТАСС, 18.04.2019 р.).
Новина №2: «Росія заборонила імпорт труб з України» (ЕП, 18.04.2019 р.).
Тут ми змушені вставити свої п’ять копійок коментаря. Як ви помітили, ситуації, коли “Прощай, немытая Россия” і коли заборонені “Однокласники”і “Вконтакте”, російські нафтопродукти як їхали з Росії, так і продовжують їхати. І українські труби у зворотньому напрямку теж допомагали Путіну будувати всі його “Потоки” в обхід України. І ось, ймовірно, йде з посади Петро Олексійович і росіяни оперативно передають привіт вже новому президенту. Якому, схоже таки доведеться диверсифікувати постачання критичного імпорту, який — незважаючи на війну, ми й сьогодні отримуємо з Росії. Бо за п’ять років ніхто в цьому плані й не поворухнувся.
Новина № 3: “Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо націоналізації ПриватБанку. Суд визнав протиправним і скасував рішення про виведення неплатоспроможного «Приватбанку» з ринку за участю держави» (ЕП, 18.04.2019 р.).
З цього приводу Президент Порошенко скликав РНБО, на засіданні якого вимагав притягти до відповідальності суддів, котрі ухвалили рішення по “Привату” і зробити роз’яснення нашим закордонним партнерам. НБУ, в свою чергу, почав лякати народ інфляцією і пообіцяв подати апеляцію.
А ось заява Ігоря Коломойського стосовно того, чому “Приват” у 2016 році відняли:
“Гонтарева и Рожкова (глава НБУ та її заступниця. — Авт) доложили ему, что в залогах ПриватБанка есть акции «1+1 Продакшн». Но «1+1 Продакшн» — это не компания, на которой лицензия, а которая просто производит контент… Его неправильно информировали, он — дурак — не разобрался. Он до этого времени вел длительные переговоры с Суркисами о том, чтобы откупить у них 25% (телеканала — ЭП), которые принадлежат Игорю Суркису.
Сумма была солидная — около 200 млн долларов. Тогда к нему пришла Гонтарева и сказала: «Зачем вам, пане президент, деньги тратить? Давайте заберем ПриватБанк — там в залоге эти акции и купим не контрольный, но блокирующий пакет…
Когда разобрались, что это не то, за чем они шли, то Порошенко так орал на Гонтареву, что вызывали скорую помощь…» (ЕП, 18.04.2019 р.).
Сказане, можливо, й правда, та не вся. Бо у справу тоді чомусь втрутилося Посольство США і лише після бесіди з послом Марі Йованович Коломойський здався. А незабаром уряд сформував Наглядову раду ПриватБанку із людей Ротшильдів. Останні станом на сьогодні і є реальними власниками згаданого банку.
Через те миттєво з’явилася реакція Посольства США: «Национализация ПриватБанка была поддержана международными партнерами Украины и способствовала к усилению эффективности и стабильности всей банковской системы… Международные партнеры Украины будут внимательно следить за развитием событий в этой сфере» (“Корреспондент.нет”, 18.04.2019 р).
А знаєте чому така непевна реакція? Бо в Посольстві розуміють, що без Президента Порошенка, попри його “гнів”, ніякі судді рішення не прийняли б. Як і бачать те, що чинний Президент намагається помиритися з Коломойським. А той не пропускає нагоди покепкувати. У тому ж інтерв’ю “Економічній правді” Коломойський можливо і в жарт заявив: «Я считаю, что он (Порошенко) — моя марионетка. Будет делать все, что ему говорят. Чтоб искупить свою вину»…
Новина №4. Зеленський в ефірі програми “Право на владу” представив сою команду. Залишимо без уваги кількох красунь різного віку, які, начебто, будуть за щось в цій команді відповідати. У цілому ж двадцятка названих Зеленським — широко відомі у вузьких колах «общестенные активисты, живущие общественной активносттью». Серед знаних в Україні лише «Доктор Комаровский», тобто Євген Комаровський, та екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. «95-й квартал» представляє лише його керівник (і лідер партії «Слуга народу») Іван Баканов.
Скажемо й ще про двох. Анатолій Гриценко відмовився стати міністром оборони, порекомендувавши на цю посаду свого соратника Івана Апаршина. Є в команіді і наш представник! Це Михайло Федоров. Його репутація у місті не бездоганна, втім, у “команді Зе!” він фігурує як «інтернет-підприємець із Запоріжжя, засновник маркетингового агентства “smmstudio.com.ua”.
Що тут додати? Хтось із названих справді серйозно допоміг Зеленському на виборах (Баканов — керівник штабу, Разумков — речник, Федоров — відповідальний за “ботоферми” в соцмережах). Але більшість запрошених виглядають лише як символи проєвропейського курсу кандидата. І тут ми ще раз наголосимо: Зеленському потрібно вирішити кілька проблем! А саме: перемогти на виборах, отримати офіційне рішення ЦВК, не допустити загострення ситуації як в Україні, так і навколо неї, дожити до інавгурації та закріпитися на посаді. І вже після цього зробити необхідні призначення.
Бо ми ж зрештою не в США живемо, де хтось таки поважає вибір американців. Ми в Україні, де той вибір ще за три тижні до ДРУГОГО ТУРУ відверто назвали ідіотським. Так що обережність, поступовість і уникнення різких рухів можуть допомогти новому президенту і вижити, і щось зробити для України.
Леонід Романовичов
