Вчителі мають навчати, а лікарі — лікувати

1360
0

Допускати чи не допускати дитину до школи без щеплень — ось у чому питання! Шекспіру навіть «не снилися» такі пристрасті. І поки дорослі з’ясовують, хто правий, а хто винен — страждають діти. Малеча не ходить до школи через колізію між наказами і Законом України. Одна з мам, яка проживає в Запорізькій області, вже 2 роки судиться, аби її невакцинована 8­річна дитина сіла за парту, бо вона і досі не пішла до 1 класу
Починаючи з 2 вересня, до директора департаменту освіти і науки ЗОДА Тетяни Озерової надходять дзвінки з Бердянського, Пологівського, Вільнянського районів, пгт Михайлівка, м. Енергодар. Батьки жаліються на те, що їхніх дітей не пускають до школи, бо малеча не вакцинована. Аби розібратися в ситуації, у приміщенні ЗОДА організували зустріч батьків з директором обласного департаменту освіти та директором департаменту охорони здоров`я.

Стало зрозуміло, що батьки не просто так відмовляються вакцинувати малечу. Чиясь дитина внаслідок щеплення стала інвалідом, чиясь, на жаль, померла після вакцинації, тому батьки відмовляються ставити «експерименти» на інших своїх дітях.
Та відмова від щеплення теж має наслідок: невакцинованих дітей зараховують до школи, але не розподіляють у класи і не допускають до занять. Посилаючись на ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», дирекція школи говорить, що невакциновані діти становлять загрозу для інших дітей, бо можуть створити небезпечні умови у закладах освіти. Особливо зараз, коли в Україні спостерігається ускладнена епідемічна ситуація та 2 роки триває спалах кору.
Також батьки обурені тим, що в закладах охорони здоров’я їм не видають довідки учнів загальноосвітніх навчальних закладів про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду форми 086­1/о, якщо дітям не зробили профілактичні щеплення. У разі, якщо батьки все ж таки отримують на руки довідки, в яких зазначено, що дитина не вакцинована, дирекція навчального закладу вимагає додаткову довідку про вакцинацію, хоча на це не має права.

ЧОМУ БАТЬКИ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ?

Звичайно, є ті батьки, які відмовляються вакцинувати дітей з релігійних причин, або аргументують відмову: «Не хочу труїти дитину! Вакцина — це вірус, який у невеликій кількості вводять в організм дитини, аби в подальшому він знав, як боротися з вірусом». Деякі мами зазначали, що після вакцинації від кору та правця їхні діти переносили ці захворювання у важкій формі, тому вони не хочуть і далі наражати на небезпеку своїх дітей.
Багато претензій у батьків було до працівників охорони здоров’я. Вони не задоволені роботою медичних закладів — відсутня інформація про вакцини, які вводять в організм дітей. Звичайно, можна придбати за власні кошти іншу вакцину. Втім, є певні труднощі — знайти її в аптеках нелегко, до того ж її слід правильно зберігати та транспортувати, аби вона не втратила свої властивості.
Багато батьків налаштовано проти щеплень, бо вони хочуть бачити «сертифікат якості» вакцини, строк придатності та заздалегідь почути не тільки красиві фрази типу: «Вакцинація — це питання національної безпеки» (якщо це так, то чому за наслідки відповідають виключно батьки?), а й отримати інформацію про побічні дії щеплення. Окрім того, батьки хочуть мати вибір стосовно країни виробника вакцини. В мережі Інтернет одна з мам зазначає, що в комунальному медзакладі є тільки індійська вакцина, яка за медичними показаннями її сину протипоказана, а от бельгійською робити щеплення можна. Втім, останню треба довго шукати по всій Україні і купувати за власний кошт, а це не 100 і не 200 грн.

До речі, на індійську вакцину жаліється багато батьків. Втім, колишня в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун запевняє в протилежному: «Одним із найпотужніших виробників вакцин у світі сьогодні є Індія. Вакцини індійського виробництва рятують дітей від небезпечних захворювань у понад 140(!) країнах світу. У цього виробника ми закуповуємо вакцини проти дифтерії, правця і кашлюка».
Та найбільш батьків обурює той факт, що сімейний лікар не бере на себе відповідальність за наслідки щеплення. Вона лягає «на плечі» батьків, які дають письмову згоду на проведення вакцинації дитині. Тобто МОЗ України закуповує вакцину, медсестри роблять ін’єкції, а за наслідки відповідають батьки. Інакше кажучи, питання «національної безпеки» лежить «на плечах» мам і тат, яким не дають право обрати виробника.

ЧИ МОЖЕ ДИТИНА ХОДИТИ ДО ШКОЛИ БЕЗ ЩЕПЛЕННЯ?

У серпні на прес­конференції колишня в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та екс­міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявили: «Невакциновані діти, за винятком тих, які мають медичні протипоказання до вакцинації, не зможуть відвідувати дитячі садки та школи з іншими учнями… Перебування таких дітей в організованих колективах створює ризик виникнення спалахів інфекційних хвороб… Дітей, які мають протипоказання до щеплення, мусить захищати колективний імунітет. Даючи згоду на вакцинацію, ви долучаєтеся до формування колективного імунітету і дбаєте про здоров’я інших людей».
Також варто згадати, що у червні 2016 року до суду звернулась мати нещепленої дитини з вимогою не чинити перешкоду її дитині у здобутті дошкільної освіти. За 3 роки суд різних інстанцій змінював рішення на «можна/не можна». Крапку у справі поставив Верховний Суд, який постановив, що індивідуальний інтерес людини (відмова від щеплення) не можна ставити вище за загальний інтерес суспільства — не хворіти інфекційними захворюваннями.

ПОЗИЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ І НАУКИ ЗОДА

— Заборонити дітям відвідувати заклади освіти ми не можемо, бо не існує механізмів, які дають право відрахувати дитину чи змусити батьків перевести її на іншу форму навчання (екстернат, домашнє дистанційне навчання) через відсутність щеплення, — зазначила пані Озерова. — Інформація про щеплення – це персональні дані, які оберігаються Законом України. Тільки сімейний лікар має знати про стан здоров’я дитини, щеплення і т.і. Тож, він має працювати з батьками дитини і слідкувати за епідеміологічною ситуацією на конкретній території.
— Деякі керівники навчальних закладів перевищили свої повноваження, коли вимагали від батьків принести довідку про щеплення, яка НЕ передбачена порядком зарахування дітей в заклади освіти. Керівники шкіл самовільно писали листи в заклад охорони здоров’я, щоб перевірити справжність довідки. Були й випадки, коли директори писали листи і вимагали від лікарів скасувати надані довідки. Тому ми постановили — представники закладів освіти не мають права та можливості перевіряти достовірність довідок форми 086­1/о. Ми чітко розмежували повноваження: контроль за щепленням дітей ­ зона відповідальності сімейного лікаря, а вчителі мають навчати дітей. Я не бачу правових підстав, з точки зору освіти, щоб заборонити невакцинованим дітям навчатися, — підсумувала пані Озерова.

Наразі у закладах охорони здоров’я повинні проводити індивідуальну роботу з батьками, які відмовляються вакцинувати дітей, бо відсутність щеплення — проблема лікарів. Представники навчальних закладів у цей процес не повинні втручатися. Також пані Озерова підкреслила, що не має права написати лист чи видати наказ, мовляв «беремо всіх».

— Батьки запитують мене, чому я не караю директорів, які перевищили повноваження. Бо я не маю повноважень вплинути на керівництво навчального закладу. Це відповідальність засновника. Так, мене цікавить позиція кожного директора школи Запорізької області стосовно цього питання. Якщо керівник навчального закладу звинуватить мене в тому, що я бачу рішення цієї проблеми так, а не інакше, то це його право. Втім, мої повноваження — забезпечити доступ до освіти кожній дитині в нашому регіоні. У мене на столі 20 письмових скарг від батьків. На деяких «заявах до школи» від мам і тат не вакцинованих дітей директор школи написав: «Відмовити у зарахуванні в 1–й клас», що є перевищенням повноважень. Та коли директор зрозумів, що порушив Закон, додав: «Пропонуємо вибір іншої форми навчання», — зазначила Тетяна Озерова. — Є діти з медичними протипоказаннями до щеплення, які вчаться в школі і не становлять загрози. Батьки запитують: чому дитина, яка за всіма медичними показниками здорова та не має щеплення — це загроза, а дитина з медичними протипоказання до щеплення — не загроза? І в мене немає відповіді.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕ ВАКЦИНОВАНУ ДИТИНУ НЕ ПУСКАЮТЬ
ДО ШКОЛИ?

Якщо керівник навчального закладу освіти відмовляється приймати дитину, то батькам слід звернутися до керівника відповідного органу управління освіти. Спочатку буде запропоновано перевести дитину на іншу форму навчання. Якщо батьки категорично відмовляться від того, що їх здорова дитина буде знаходитися вдома і не буде соціалізуватися в суспільстві, то тут ми будемо говорити, що тільки індивідуальна робота і органи управління освіти будуть визначати подальшу долю учня.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОТРІБНО МАТИ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ
ДО ШКОЛИ?

Витяг з Наказу «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»:
1. копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти;
2. оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086­1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089;
3. оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності).

Іванка ВОЛОЩУК