Ми неодноразово писали про звитягу запорізьких захисників, що мужньо боронять нашу землю від ворожої навали у багатьох куточках України. Гарним прикладом незламності духу служить 6-й окремий стрілецький батальйон (ОСБ), що був сформований три місяці тому виключно с добровольців.
З 12 по 28 травня підрозділ перебував безпосередньо в епіцентрі бойових дій — у місті Авдіївка Донецької області. Весь цей час батальйон фактично самотужки тримав лінію фронту протяжністю близько 3 км.
Нажаль, у зазначений період 6-й ОСБ зазнав важких втрат: 18 військовослужбовців загинули, 91 поранений — це фактично 20% особового складу. А ще 34 людини висловилися категорично: мовляв, чому б нам не захищати рідну Запорізьку область, яка сама окупована на дві третини?
До нас звернулися бійці 6-го ОСБ, які незважаючи ні на що продовжують боронити Донеччину від агресора. І, якщо узагальнити, сказали наступне:
— У сучасному війську головне — не сталеві м’язи чи відмінний окомір, а саме моральний дух. Ми люди не військові, а цивільні, йшли на війну добровольцями. І дух був би набагато вищим, якби керівництво країни й командування ЗСУ замислилися над питанням формування бойових підрозділів на територіях саме з місцевих мешканців? Адже вдома й стіни рідні допомагають, і краєвид знайомий — ефективність армії стрімко підвищиться.
До того ж, якщо воїн, наприклад, з умовного Оріхова чи Гуляйполя, він знає свою громаду краще, ніж немісцевий. Відповідно, не було б зайвих проблем з постачанням мастильно-паливних матеріалів до техніки, розміщенням бійців, тими ж харчами – всі питання вирішувалися б набагато швидше, земляки ж осторонь не залишаться! І навряд чи знайшлися б ті, хто сказав: «Ні, я не хочу воювати за свою землю», — кажуть запорізькі воїни.
А й справді, чи не слушна ця думка? І чому б її всерйоз не розглянути нашому вищому військовому командуванню?
Якщо ж повернутися до поточних справ у 6-му ОСБ, то наші хлопці продовжують самовіддано давати відсіч ворогові. Наразі у батальйон прийшло поповнення – 170 воїнів, але вони ще не мають жодного бойового досвіду, тож на їх підготовку потрібен час.
Також наші захисники чекають надходження важкого озброєння, аби ще більш гідно й ефективно бити окупантів, у розпорядженні яких є велика кількість танків, самохідних установок, літаки та гелікоптери.
Втім, і тим озброєнням, що має наразі 6-й ОСБ, він вправно відправляє «рускіх салдат» у відомому напрямку — і наближає Україну до перемоги!
