Як знають наші постійні читачі, ми найбільше у світі віримо Генпрокурору Луценко…
Ну, не хіхікайте ви відразу!.. Через те, як тільки-но “Гордон.ua” опублікував заголовок “Луценко: Учитывая нападения на проукраинских активистов, не исключаю, что включается какой-то новый план по дестабилизации страны», ми відразу “приободрились”.
Ні-ні, ми не ті «злобные писаки», котрі відразу почали шпиняти Юрію Віталійовичу, що, мовляв, він на те і поставлений, аби подібний план ніхто не міг реалізувати. Тобто мав би провести рішучу чистку у власній конторі, посилив контроль за іншими правоохоронними структурами, жорстко реагуючи на їхній непрофесіоналізм, а часто і пряме “пособничество” саме тим, хто і реалізує “новый план по дестабилизации страны”.
Бо ми ж цінуємо, що Генпрокурор чітко окреслив проблему і задав нам напрям руху. Втім, тільки-но у вказаному напрямку рушили, то відразу (в 101 раз!) дійшли до висновку, що країні як повітря потрібна контррозвідка! Яка б проаналізувала всі події, зіставила б їх між собою і жахнулася б знайденому.
Ось візьмемо справу бердянського активіста Віталія Олешка, вбитого у вівторок. Вірніше, не так — це була публічна страта. Востаннє подібна в Україні відбулася 29 червня 2017 року, коли посеред Києва підірвали автівку з полковником військової розвідки Максимом Шаповалом.
Зважаючи на те, що жодна НАХАБНА публічна страта в Україні не розслідувана і НЕ РОЗСЛІДУЄТЬСЯ (фейкові повідомлення, наприклад, по вбитому в самому центрі Києва Денису Вороньонкову нічого не значать), вбивство Олешка було відповідним чином підготоване.
І перш за все в медійному плані. Зауважимо, що в Україні сидять 8200 “атошників”, тобто щодня саджають по сім осіб, а ви про це щось чули? Ледь не щодня в когось стріляють, когось підривають, хтось потрапляє в дивне ДТП чи не менш дивно позбавляє себе життя самогубством. Ви і про це щось знаєте?
З Віталієм Олешком зовсім інша справа — протягом якоїсь години інформація про чоловіка, про якогось навіть у області знали хіба що фахівці та колеги, буквально заполонила інформаційний простір України. Так, це трагедія! Для сім’ї, для друзів, може навіть і для всього Бердянська. Втім, такий шквал інформації про вбивсто у нас просто так не з’являється! Через те ось вам Юрію Віталійовичу і перша зачіпка: “откуда дровишки”, а вірніше, хто так активно розганяв новину і у ЗМІ, і у соцмережах?
До речі, найбільшим експертом з питань вбитих/побитих патріотів в Україні виступає “Страна.ua”. Тобто ресурс, який називають проросійським, а головред якого Гужва втік у Австрію. І цього разу “Страна.ua” не відмовила собі у задоволенні подати повне досьє на Олешка, педалюючи непривабливі сторони його біографії. А таке досьє могло потрапити до проросіського ЗМІ виключно із якихось “органів” України, ДО ТОГО Ж , найшвидше, що ЗАВЧАСНО — ЩЕ ДО ВБИВСТВА!
Ось вам, Юрію Віталійовичу, зачіпка №2!
Далі — вже через годину після вбивства з’явилася заява головреда “Цензор.нет” Юрія Бутусова під заголовком “Одной из основных версий в деле об убийстве Сармата должен быть заказ олигарха Пономарева или близких к нему криминальных структур, — Бутусов». («Цензор.нет»).
Бутусов — журналіст з репутацією порядної людини. Олігарх Пономарьов — це народний депутат Олександр Пономарьов, який тримає Бердянськ куди крутіше, ніж свого часу тримав Запоріжжя всім відомий Анісімов. Логічно, що т. зв. українські і т. зв. правоохоронні органи лише через добу з хвостиком щось пообіцяли перевірити стосовно Пономарьова.
А тим часом вже за п’ять годин після вбивства у Бердянську було затримано підозрюваного. Зазвичай будь-якого “сєпара” показують із розмитим обличчям. Цього ж разу з’явилося фото у повний зріст. Потім фото ще трьох підозрюваних, начебто затриманих біля Мелітополя. Без кайданок (наручників) і, вибачте, не мордою у асфальт….
Було б дивно, коли б ймовірного вбивцю не було опізнано! “Это Артём Матюшин, уроженец Донецкой области. В прошлом проходил службу в подразделении «Торнадо»… В 2015 году были задержаны семь бойцов Торнадо и командир Онищенко Руслан. Я как первый заместитель командира Торнадо возглавил батальон. С личным составом был выведен из зоны АТО в город Боярка, Киевской обл.
Со всем личным составом проводили беседы руководство МВД и лично Вадим Троян (перший заст. голови Нацполіції України. — Авт.) . Часть бойцов перешли в полк Миротворец. Артём Матюшин, Денис Зеленкин и Тарас Мовчан перешли в полк Азов. И не просто перешли, а ночью загрузили спортинвентарь в машину и с личным оружием покинули базу Торнадо.
Утром я обратился с рапортом лично к Вадиму Трояну об исчезновении бойцов и оружия. Рапорт Троян не принял. Сказал, что оружие у него, а бойцов он перевёл в подразделение Азов. На сегодняшний день их судьба неизвестна»…
Це запис Миколи Цокура у Facebook. Потім з’явилося повідомлення, що і ще двоє затримних, чиї фото були оприлюднені, теж чинні співробітники МВС.
Після цього інформація по Олешку фактично вмерла і у ЗМІ, і у соцмережах. Ледь не всі, як по команді, перемкнулися на вбивство трьох російських журналістів у Африці.
А 1 серпня з’ясувалося, що в Бердянську БУЛО ЗАТРИМАНО НЕ МАТЮШИНА, а місцевого жителя, а У ВАСИЛІВЦІ ще якихось чотирьох підозрюваних, які їхали на автівці з “євробляхами”.
Одним словом, “все смешалось в доме Облонских”…
На довершення — по факту провалу розслідуання — з’явився запис у Facebook запорізького журналіста Якова Носкова. «И хочу… отметить, что коллеги — «молодцы». Опубликовали фото подозреваемых задолго до очной ставки с очевидцами. Теперь адвокаты задержанных требуют признать очную ставку и опознание незаконными, поскольку ещё до юридической процедуры фото их клиентов «увидела вся Украина».
Якове, не переймайтеся! Колеги тут ні до чого! Просто і у Авакова, і у Луценка ніхто і не здогадується про існування такого собі Кримінально-процесуального кодексу…
Бо зараз не нього — тут в рамках «нової дестабілізації в країні» потрібно стільки роботи виконати: і Пономарьова з-під підозри вивести, і повісити все на “Торнадо”, і “ссучити” “Торнадо” і “Азов”, і “ввічливо” обляпати загиблого. А ще назвати підозрюваних херсончанами (яких чорти чомусь понесли не коротким шляхом на Мелітополь, а на Василівку) і бійцями АТО. Якраз напередодні акції протесту херсонських “атошників” у Києві. До речі, саме херсончани сьогодні найактивніші протестувальники в Україні…
І вже останнє. 2 серпня «Cтрана.ua» вийшла вже з таким заголовком. «Савченко и Рубан хотели разнести Раду из минометов на барже, а потом умчаться в Гидропарк на скутерах — версия следствия».
Ні, хлопці, це не анекдот із життя радянського воєнкома, це версія слідства! Просто слідство, яке закрило Надію Савченко 23 березня 2018 року, не знає, коли починається навігація і як у березні місяці кататися на скутері по Дніпру..
Але “то таке”…
Леонід Романовичов
