6 вересня чи то в ресторан, чи то в державну резиденцію “Залісся” на запрошення Президента Порошенка прибули депутати фракції БПП. Кажуть, що там був і прем’єр Гройсман та кілька його підлеглих, а ось Луценко зустріч проігнорував, бо він же у нас “незалежний” Генпрокурор…
Під час неформальної зустрічі (читай: гулянки за президентський рахунок) говорилося про згуртованість БПП напередодні виборів, втім, про те, що Петро Олексійович на ті вибори йде, навіть не заїкалися. Щоправда слоган, котрий вже з місяць гуляє на білбордах і сіті-лайтах — “Армія, мова, віра!”, тепер точно стане офіційним гаслом кампанії Президента.
Цікаво, що вже з наступного дня стався перезапуск найвдалішої інформаційно-диверсійної розробки ФСБ Росії проти українців останніх чотирьох років. Котрі — в період до Іловайська і після — відверто говорили про зрадників. І у високих київських кабінетах, і у малих та великих армійських штабах. Через те ФСБ “подсуетилось” и народило вдалий мем “зрада”.
“Опять зрада”, “зрадофилы” тощо мали на меті перетворити обгрунтовані підозри українців до всіх ложкіних, клімкіних, муженок та голубанів в маячню “начитавшегося детективов подростка”.
Слід зауважити, що завдяки цьому мему мінімум три роки навіть адекватні люди і собі як папуга повторювали: “О, знову “зрада”…
Втім, з початку поточного року “предательство в фоме измены Родине”, тобто найважчий злочин періоду війни у будь-якій державі, окрім України, набуло такого розмаху, що “опять зрадою” вирішили далі не зловживати.
І ось днями стеце-кремлеботи з іменами і ті хто ховаються за різними безбарвними “ніками” (псевдо в соцмережах), як з цепу зірвалися. “Всепропальщики, зрадофіли, зрадогниди”, а далі навіть слово “зрадо” у поєднанні з відбірним матом — заполонили Facebook.
Якщо ви думаєте, що Петро Олексійович у притаманному йому стилі нагримав на тих, що зверху ботомережі (“Розжену! Ви у мене цента не отримаєте!”), то дарма ви так. З однопартійцями Президент, кажуть, говорив улесливо, намагаючись максимально дохідливо пояснити ситуацію.
Стосовно стеце-кремлеботів вона така. Так, більшість із вас миттєво перебіжить у стан ворога, тобто нового переможця. Втім, у мене все записано — хто, скільки, коли і за що отримував. І я мовчати не стану! Манафорта знаєте? Який Януковичу заради того, аби утримувати владу, допомагав нищити Україну? Так от він у США вже сидить, а хтось із вас сяде тут. Через те заради НАШОЇ перемоги всі мають виблискувати креативом і громити ворога всіма можливими і неможливими способами.
Ми, звичайно, не були присутні на звітній зустрічі, втім, хід думок мозкового центру Президента, мабуть, десь такий. І підлеглі, особливо зважаючи на рейтинги головних конкурентів і власне Петра Олексійовича, зрозуміли, що потрібно добре ворушити поршнями. Тим більше що все це “за деньги, девочки, и за большие деньги”…
Ми ж тим часом проаналізували, на що тиснуть всі відомі підлабузники і ті, хто ховається за “ніками”, гукаючи: “Чому я голосуватиму за Порошенка?” Мова про “безвіз”, “відроджену з нуля армію”, “за нас сьогодні весь світ!” і “ми отримаємо томос”.
По всіх цих напрямках позиції Президента не назвеш міцними. “Безвизом с ЕС воспользовались почти 1,3 млн украинцев — Порошенко». (ЕП, 3.09.2018 р.). І це за умови, що лише “Бориспіль” обслужив 2017-го 10,55 млн пасажирів. Тобто виходить, що для якоїсь частини людей, котрі і так не вилазили із Європи, з «безвізом» все стало трохи зручніше.
Армія. 50% техніки на фронті (по Ю. Бутусову) несправна. Ремонтується вона за кошт власне бійців або волонтерів. На п’ятому році війни в країні немає патронного заводу, а два найпотужніші арсенали вдалося ще минулого року спалити. З травня всі волають, що ми втрачаємо Азовське море. І тільки днями до Бердянська прибула “грізна сила” — два катери на автомобільних трейлерах. Бази немає, екіпажів немає, і коли те все запрацює, можна лише здогадуватися…
«Нам допомагає увесь світ». Як допомагає нам МВФ, ми не раз писали. Німеччина і Франція — локомотив і головна рушійна сила Євросоюзу — відверто виступають союзниками і адвокатами Путіна у світі. І не лише через “Північний потік-2”, а й взагалі.
Втім США і Великобританія справді взялися за Росію добряче. Втім, починаючи з вересня 2015 року, не ми є причиною їхніх дій. Бо то Сирія, то втручання в американські вибори, а тепер отруєння шпигуна Скрипаля стали приводом для все жорсткіших санкцій проти Путіна. Петро Олексійович, звичайно, намагається довести нам, що його думкою хтось у світі цікавиться, але очевидно, що це не так. Тим часом, головним нашим інвестором цього року стала Росія…
Томос. Схоже, ситуацію зі створенням Української помісної церкви взяли під свій контроль ті ж Штати. І тут думка Петра Порошенка, патріарха Філарета та й усіх українців теж нічого не значить. Тобто патріархат може бути й Київським, втім, хто його очолить і хто визначатиме політику, сказати важко. Хоча спасибі вже, що це не буде російський олігарх, український депутат і молодший партнер Ахметова Новинський. Який зараз керує і спонсорує УПЦ Московського патріархату…
І ще про томос. Він мав будуватися в Україні — всіма від Кравчука до Порошенка. Це коли не реєструють УПЦ, а так, як є насправді — Російську православну церкву в Україні. До храмів якої можуть вільно ходити прочани, бо у нас же свобода віросповідання. Але коли під час війни в країні діє церква ворожої держави, то не прості люди, а чиновники втрачають право надавати їй режим найбільшого сприяння. Особливо за державний кошт! Бо ж вилетять з посади, і ніякий Печерський суд їм не допоможе.
Але церква сьогодні — це “просто бізнес і нічого особистого”… Який в країні класичної “властесобственности” (як і у Росії, по М. Солоніну) просто неможливий без активного співробітництва з владою. І посипалася б та РПЦ в Україні сама по собі. Це по-перше. А по-друге, її думка в Константинополі — як іноземної церкви в Україні, нікого б не цікавила. Як не цікавить думка католиків, мусульман та іудеїв…
Втім, для цього нам потрібна одна “дрібничка” — всього лише українська влада в Україні…
Леонід Романовичов
