«НАКУЛЬГУЮЧЕ» МАШИНОБУДУВАННЯ ПЕРІОДУ «ВІЙНИ МОТОРІВ»
Допомогу у підготовці цього матеріалу надали представники департаменту промисловості та розвитку інфраструктури (ДПРІ) Запорізької ОДА. Ми щиро вдячні їм за співпрацю. Тож, почнемо з листа представників згаданого департаменту:
«Машинобудівна галузь промисловості забезпечує 12,8% обсягу реалізації промислової продукції області. Індекс промислового виробництва машинобудівних підприємств області за підсумками 2017 року, у порівнянні з 2016 роком, склав 106,9%, за підсумками 2018 року, у порівнянні з 2017 роком — 105,4%. У 2017 році підприємства галузі реалізували продукцію на 25,3 млрд грн, а за підсумками 2018 року — на 26,95 млрд грн».
Звернемо увагу читача на те, що торговець сировиною металургія реалізувала продукцію на 85,4 млрд грн, а машинобудування самі бачите скільки. Продукція, зазначимо, з високою додатковою вартістю, з великою інтелектуальною складовою тощо.
Але продовжимо: «Найбільш визначальні підприємства машинобудівної галузі: АТ «Мотор Січ», ПрАТ «Запоріжтрансформатор», ПрАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», ПрАТ «Запорізький завод важкого кранобудування», ТОВ «Азовська кабельна компанія», ТОВ «Техпровід», ТОВ «Крок ГТ», КП НВК «Іскра», ДП ЗМКБ «Прогрес».
Читачі, які цікавляться роботою запорізьких заводів, помітили у спису визначальних два товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» та «Крок ГТ». Вони виготовляють дроти та кабельну продукцію на базі нашого Правобережного проммайданчика.
Та запоріжців все ж більше цікавить ситуація на гігантах машинобудування. Ось що нам повідомили про «ЗАЗ».
«ПрАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» було провідним підприємством… На сьогодні виробництво… практично зупинене, ситуація в країні не сприяє відновленню виробництва легкових автомобілів, які є основною продукцією ПрАТ «ЗАЗ», та збуту достатньої кількості автобусів/запасних частин».
Ви зрозуміли. Сучасна війна (а Україна її вимушено веде вже шостий рік) це «війна моторів», і такі підприємства, як «ЗАЗ» мали б працювати у три зміни, забезпечуючи потреби фронту. Але фронт, схоже, не дуже цікавий Кабміну, і, як стверджують знавці, левову частку військових замовлень отримали дві корпорації «Богдан» та «Кузня на Рибальському», які ви самі знаєте, кому належать…
«При цьому, йдеться далі у листі, у попередні періоди на ПрАТ «ЗАЗ» були вкладені суттєві інвестиції в створення і модернізацію виробничих потужностей, що дозволяє реалізувати повний цикл виробництва автомобіля… Так, за інформацією представників ПрАТ «ЗАЗ», з квітня поточного року підприємство почне виробництво нової моделі приміського автобуса А08, а з вересня — автобуса підвищеної місткості ЗАЗ А18».
«АТ «Мотор Січ», продовжують у своєму листі представники ДПРІ, випускає надійні авіаційні двигуни та газотурбінні установки, які є конкурентними на світовому ринку. Підприємством здійснюються розробка та впровадження у виробництво сучасних технологій, які спираються на найновіші досягнення науки та техніки, професійний, висококваліфікований колектив, унікальну виробничу базу… Підприємство забезпечує робочими місцями більше 21 тисячі осіб.
На сьогодні, у зв’язку з втратою ринків збуту на ПАТ «Мотор Січ» знизилися обсяги промислового виробництва. Проте… протягом 9 місяців 2018 року продовжувалися роботи з впровадження інноваційного проекту «Вітчизняний багатоцільовий вертоліт злітною масою 7 8 тонн».
Ми ж, у свою чергу, звернемо увагу на кількість працюючих на «Моторі». Для порівняння, вся міська металургія — це близько 28 тис. осіб…
А далі перейдемо до ще недавньої гордості Запоріжжя. Коли в Союзі наше місто знали по Дніпрогесу та продукції «ЗАЗ» доволі сумнівної репутації, у світі візиткою слугував «Запоріжтрансформатор», який ще у 1990ті виступав прямим конкурентом таких світових електротехнічних гігантів, як Siemens, Mitsubishi та General Electric.
Втім, за Л. Кучми відбулася вельми хитра комбінація зі зміщення з посади директора заводу Леоніда Хаджинова і фактичної передачі «ЗТР» під контроль відомого російського підприємця, уродженця Запоріжжя, Костянтина Григоришина. І що маємо тепер?
«ПрАТ «Запоріжтрансформатор» забезпечує робочими місцями близько 3 тисяч осіб. Проте, у зв’язку з втратою традиційних ринків збуту, темп обсягу промислового виробництва знизився»…
Причиною представники департаменту називають прийняття Закону України від 23.11.2018 про податкові пільги при ввезенні імпортних трансформаторів до України. Це мало наслідки цінові преференції закордонним виробникам у 20%. З цього приводу представники ОДА пишуть листи до Кабміну, але, схоже, безрезультатно…
Як бачимо, і Григоришин (тепер він, кажуть, вже з українським паспортом), і Кабмін спільними зусиллями зробили «ЗТР» неконкурентним не те що на світових ринках, а й вдома. До нас дійшли чутки, що відомий запорізький учений Анатолій Овсяніков взагалі стверджує, що «ЗТР» просто «готують» до пуску нового трансформаторного заводу у російській Уфі. Туди, мовляв, «підуть» усі запорізькі технології і навіть фахівці. А. Овсяніков теж «бомбить» з цього приводу листами Кабмін, а у відповідь лише «відписки»…
Ще сумніші новини, судячи з листа представників департаменту, надходять із Бердянська та Мелітополя. Бо ще недавно доволі потужне в промисловому плані портове місто, тепер взагалі не фігурує як центр машинобудування, а по Мелітополю ось яка картина:
«Промисловий комплекс м. Мелітополя забезпечує 2% обсягу реалізації промислової продукції області. За підсумками 2018 року промисловими підприємствами м. Мелітополя було реалізовано продукцію на суму 4,3 млрд грн».
І дарма хтось із читачів махнув рукою, мовляв, що там той Мелітополь? Мелітополь — місто машинобудівників. І це не тільки двигуни для «ЗАЗ», а ще й холодильне обладнання для АЕС і підводних човнів, виробничі лінії для харчової промисловості, компресорне та гідравлічне обладнання, у тому числі для космосу. Тепер все перелічене в дуже далекому минулому…
Хоча погоджуюся з колегами, які наголошують на тому, що якщо б хоч маленька частка бездарно витрачених на субсидії грошей була спрямована на виробництво т.зв. теплових насосів, то саме Мелітополь був би для цього ідеальним проммайданчиком. Нагадаю, що тепловий насос це прилад, який, споживши 1 кіловат електроенергії, виробляє 4 або й 5 кіловат тепла.
«Оборонка»
«Основними підприємствами обороннопромислового комплексу області є ДП «ІвченкоПрогрес», КП НВК «Іскра», ДП «МІГремонт», ЗДП «Радіоприлад», йдеться у листі від представників ДПРІ.
Принагідно зазначимо, ще за часів Януковича таких підприємств у Запоріжжі було шість…
«За підсумками роботи у 2018 році ДП «ІвченкоПрогрес», КП НВК «Іскра» та ДП «МІГремонт» працювали прибутково та збільшили обсяги промислового виробництва у порівнянні з 2017 роком: ДП «ІвченкоПрогрес» на 64,1%, КП НВК «Іскра» на 79,6% та ДП «МІГремонт» на 18,6%».
Як ви помітили, згадані «фірми» із тих, на які теперішня війна ніяк не впливає. Просто є замовлення (найчастіше закордонні) є і робота. А головне, що стосовно «Іскри» припинили кадрові «експерименти». Адже всі пам’ятають, як за того ж Януковича сюди призначили директором начальника котельні якогось заштатного селища…
А ось інше підприємство було головним у Союзі в галузі мобільного зв’язку. Очевидно, що всі 28 років його намагалися знищити. Мова про «Радіоприлад», який ще живий, чого не скажеш про ВО «Гама» (елементна база електроніки), яке вдалося знищити ще у 1990ті…
«ЗДП «Радіоприлад» тривалий час перебуває у складному фінансовоекономічному становищі. Заборгованість підприємства із заробітної плати за станом на 01.01.2019 складала 8,4 млн грн, перед Пенсійним фондом України — 1,8 млн грн.
За інформацією представників ДК «Укроборонпром», в управлінні якого знаходиться ЗДП «Радіоприлад», у 2018 році підприємство залучили як співвиконавця робіт із виготовлення оборонної продукції, у результаті чого у 2018 році воно збільшило обсяги виробництва у 3,6 раза у порівнянні з 2017 роком».
Про що саме йдеться, сказати важко (виготовили не одну, а 3,6 радіостанції?), а ось майже 20річна заборгованість із зарплати дуже красномовна. А взагаліто, зв’язок це нерви армії. Та у Кабміні про це, схоже, теж не здогадуються…
Транспорт
Однією із ключових галузей будьякої держави є транспорт. Про стан справ у транспортній інфраструктурі області ми і продовжимо.
«Основним видом діяльності ДП «Бердянський морський торговельний порт» (БМТП) є транспортне оброблення вантажів. Середньооблікова чисельність працюючих 1041 особа, середня заробітна плата — 8715 грн.
Одне з проблемних питань БМТП проходження КерчЄнікальського каналу з затримкою, що призводить до дестабілізації роботи морського порту Бердянська у частині недотримання обсягів вантажів, які переорієнтовують на чорноморські порти України.
Разом з тим, для встановлення конкурентної ставки та залучення додаткових вантажопотоків представники ДП «Бердянський морський торговельний порт» запровадили нові технології перевантаження зернових та продовольчих вантажів з використанням наземного перевантажувального бункеру та телескопічного конвеєрного перевантажувача.
З серпня 2018 року в БМТП почали обробляти великогабаритний та важковаговий вантаж — комплектуючі для вітроенергетичного устаткування. За власні кошти підприємства здійснюється інвестиційна діяльність».
Тут мова про модернізацію та капітальні ремонти основного устаткування порту.
Як помітив читач, у листі ні слова про обсяги перевалки вантажів. А в 20152016 роках порт забезпечував до 200% своєї проектної потужності! Втім, навесні 2017го відбулася зміна керівництва, яку газети назвали підготовкою до «адресної» приватизації. А дехто взагалі бачить у блокуванні росіянами судноплавства на Азові ще один крок до приватизації маріупольського і бердянського портів у «правильні» російські руки, з наступним розпилюванням їх на металолом, як, наприклад, ЗАлК. Так тепер прибирають конкурентів…
Можливо, то вже надто трагічний сценарій, та сьогодні не можна дивуватися нічому…
Але продовжимо читати лист представників департаменту:
«Запорізька дирекція залізничних перевезень Придніпровської залізниці виконує перевезення вантажів і пасажирів у Запорізькій області, головним чином, на приміських маршрутах.
У 2018 році залізничним транспортом було відправлено вантажів на 2,9% менше, ніж за відповідний період попереднього року. Зменшилося відправлення коксу, кам’яного вугілля, будівельних матеріалів тощо. У той же час збільшилося відправлення чорних металів, руди залізної і марганцевої.
У 2018 році було виконано пасажирооборот в обсязі 2 491,7 млн пас/км, що більше показника 2017 року на 11,2%. З метою покращення обслуговування населення залізничним транспортом, у 2018 році впровадили шість нових приміських потягів (в основному, для обслуговування станції «Запоріжжя2», авт.)
Одне з проблемних питань Запорізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці — розкрадання вантажів».
Так, це проблема. Проблема бідності і безробіття, проблема того, що живемо ми в краю давніх махновських традицій. А ще є проблема, найкраще описана у заголовку УНІАН «В Запорожской области военизированная охрана «Укрзализныци» грабила поезда и терроризировала бизнесменов – СБУ» (18.12.2018 р.).
І вже наостанок всього одне речення із листа представників департаменту: «Актуальна інформація щодо філії «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» в департаменті відсутня». Схоже, представники «Укррічфлоту» все того ж К. Григоришина вже не вважають за потрібне навіть звітувати державним органам України? Чи ми щось плутаємо?
Світлана Третяк
