Головна артерія України перетворюється на зливну каналізацію. Тільки в Запоріжжі за минулий місяць мешканці міста двічі фіксували на камери факт того, що на поверхні води (на Центральному пляжі та в зоні відпочинку «Хвиля») плавають фекалії. У деяких місцях накопичення викидів,  за словами очевидців, досягали розмірів футбольного поля

Екологи та суспільство вже не перший рік б’ють на сполох через те, що р. Дніпро на грані зникнення. Щодня в річку потрапляють тисячі тонн промислових відходів і каналізаційних стоків, до того ж річка швидко міліє. Все це набуває катастрофічних масштабів. Нагадаємо, у 2003 році було запроваджене свято під назвою Міжнародний день Дніпра, його відзначають у першу суботу липня з метою спонукати людей берегти річку.

Стан води

За останні 8 років стан води значно погіршився, розповів Євген Тулушев, лікар з комунальної гігієни ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України» під час засідання круглого столу в «АРІ». На сьогоднішній день спеціалісти проводять дослідження води, проби якої беруть у 32 точках ріки. Крім того, проводять моніторинг у всіх зонах для купання людей.

— Більш­менш ми контролюємо ситуацію, але з реорганізацією нашого підприємства обсяги моніторингу і кількість точок дослідження істотно зменшилися. Мабуть, вони будуть скорочуватися і надалі, — відзначив Євген Тулушев. — Прослідкувавши тенденцію останніх 25 років, можна сказати, що процеси йдуть у двох напрямах. По­перше, у воді давно не визначають такі показники промислового забруднення, як радоніди, ціаніди і нафтопродукти, тому показники покращуються. По­друге, суттєво збільшується лужність води р. Дніпро і з кожним роком показник росте. Збільшується й кількість зважених речовин, це ми пов’язуємо з інтенсивним цвітінням води. Що стосується якості води: погіршуються мікробіологічні показники, таким чином у Запоріжжі зона відпочинку «Хвиля» вже не придатна для купання.

Євген Тулушев також зазначив, що промислові підприємства скоротили викиди  неочищених промислових стоків.  А змусила їх це зробити не ековідповідальність, а  економіка країни: підприємства закриваються або працюють не на повну потужність.

Втім, не промпідприємствами єдиними, як то кажуть. Хаотична і безконтрольна  забудова прибережної території Дніпра та малих річок призводить до того, що в річку потрапляють неочищені господарсько­побутові стоки.

— Практично не залишилось контролюючих органів, — зазначив Євген Тулушев. —  СЕС ліквідували, обсяги і масштаби моніторингу якості води скорочують. А представники Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, наскільки я знаю, взагалі не займаються оцінкою стану води в Дніпрі.

Небезпечні  для дніпра ТЕС і АЕС

— Найбільший «водокористувач» Запорізької області — електроенергетика, — зазначила Тетяна Жавжарова, незалежний журналіст, керівник громадської організації «Екосенс». — Запорізькі ТЕС і АЕС, на відміну від інших, постійно збільшують використання води. За даними екологічного паспорта нашої області, у 2017 році Запорізька ТЕС збільшила забір води на 124 мільйони кубічних метрів. Більше того, і  на ТЕС, і на АЕС використану воду зовсім не очищують. Вважають, що вона практично чиста, тому повертають її у Дніпро, але більш високої температури.  Як наслідок, гине риба, і виникає ряд інших проблем.

КП «Водоканал»

Дніпро забезпечує водою 85 відсотків населення України, і якщо вода у річці перестане бути питною, катастрофи не уникнути. Запоріжцям врятувати  головну річку країни життєво необхідно, адже вона ­ наше єдине джерело води,  на відміну від інших областей, які мають артезіанські свердловини. З кранів у наших квартирах тече дніпровська вода, яка попередньо була очищена на КП «Водонакал». За словами Євгена Тулушева, пити її безпечно.

—  Вода повністю відповідає санітарним нормам. Я рекомендую пити сиру воду, бо вона збалансована по мінеральному складу. Якщо у вас встановлений фільтр, він позбавить воду солей, які необхідні організму. Контролюють якість води не тільки на очисних станціях, але й у «кінцевій точці» — споживача. Що стосується дистильованої води, яку продають у магазинах, вона «мертва»,  «фізично» неповноцінна, ­ зазначив спеціаліст.

За словами Олени Мельник, головного технолога КП «Водоканал», декілька років тому на Лівому березі  Запоріжжя провели реконструкцію очисних споруд, що дає змогу  прибрати з води фосфор, азот та інші шкідливі складники. За словами спеціаліста, вода, яка ще не пройшла очистку, містить близько 15 міліграмів фосфатів, а на «виході» — 1 міліграм. Втім, на Правому березі все ще працює технологія радянських часів.

— Зараз ми консультуємось у представників датської компанії, щоб вирішити це питання. На сьогодні є два варіанти: або провести реконструкцію очисних споруд на Правому березі (на це потрібно близько 800 млн грн), або «забрати» правобережні і хортицькі стоки на Лівий берег, оскільки там є відповідні потужності на очисних спорудах. Останній варіант гарний тим, що не потрібно буде потім утилізувати мул (він утворюється в результаті очистки води) на двох берегах. А утилізація мула — велика проблема. Поки що ми шукаємо інвесторів, які профінансують цей проект, бо держава не допомагає вирішити це питання, — розповіла Олена Мельник.

До речі, підняття тарифу на послуги КП «Водоканал» жодним чином не пов’язане з реконструкцією очисних споруд. Причина інша ­ з 1 січня 2020 року набувають  чинності більш жорсткі вимоги щодо якості питної води.

Як вирішити проблему Дніпра

— Одна з причин розмноження синьо­зелених водоростей — фосфати, які містять пральні порошки.  Окрім того, глобальні зміни клімату, — зазначила Тетяна Жавжарова.

Не дивлячись на те, що спасіння річки є стратегічно важливим питанням, можновладцям не вистачає мужності чи політичної волі дати діям «хід».

— Стан річок Суха Московка і Капустянка недопустимий! А бруд з них потрапляє в Дніпро. Штрафи, які існують по ЗУ, у розмірі близько 186 грн, це просто насмішка, ­ зазначив Олександр Рильський професор, доктор біологічних наук, завкафедрою загальної та прикладної екології та зоології ЗНУ.

За його словами, науковці вже давно вирішили проблему очищення води, причому на найвищому світовому рівні. Перші кроки до вирішення проблеми із забрудненням Дніпра ­ заборонити в Україні миючі засоби, які мають фосфати та перекрити сіткою вихід малих річок до Дніпра.

— Річка Уж перекрита сіткою на виході з України до Словаччини, бо там сказали: «Нам не треба те лайно, яке пливе від вас». Там також регулярно очищують сітку, — розповів Олександр Рильський. — А що стосується Дніпра, то його не промивають навіть навесні, а вода в головній артерії країни стояча.

Зариблення вже не рятує

Один зі способів очищення Дніпра — риба. Втім, сьогодні і вона не рятує. Справа в тому, що з 1950 року  Дніпро став зарегульованим, і сьогодні ми зіткнулися з тим, що окремі ділянки річки перетворилися на водосховища. Як наслідок, річка втратила прохідність аборигенних видів риб.

— Частково проблему цвітіння синьо­зелених водоростей вирішували шляхом зариблення  білим товстолобиком, але забруднення стоками досягають таких масштабів, що біологічні меліоратори не можуть впоратися, — зазначив Олександр Марченко, іхтіолог Запорізької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок. — Близько 2,5­3 млн екземплярів рослиноїдних риб треба випускати в річку щороку, у нашому ж регіоні випускають 50­60 тисяч на рік. Зариблення проводять на волонтерських засадах, адже не залишилося нерестових господарств.

Іхтіолог відзначив, що на сьогодні у Дніпрі збільшилась популяція сріблястого карася. Якщо років 10 тому його чисельність складала близько 15 відсотків від загальної кількості, то зараз досягає 60 відсотків. Цей вид риби найбільш пластичний, невибагливий до якості води, тому і вижив у Дніпрі.

Як сьогодні виглядає Дніпро

Ми прогулялися вздовж Центрального пляжу і жахнулися. Якщо зайти в річку на півметра, можна побачити, що пісок вкриває шар мулу, яким неприємно ходити. Трохи глибше буйно квітнуть водорості. Та справжній шок ми відчули, коли зайшли у воду по коліна, і побачили, що повз нас пропливають фекалії. А бажаючих купатися о 8 годині ранку було не так вже й мало…

Згідно з проведеним моніторингом від 8 липня 2019 року спеціалісти ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України» зазначають, що стан води у місцях водокористування населення р.Дніпро: за мікробіологічними показниками із 23 проб ­ 12 відхилень за показниками індексу лактозопозитивної кишкової палички (СП «Джаз», Гребний канал, «Водограй», зона відпочинку «Хвиля»). На санітарно­хімічні показники: із 23 проб ­ 9 відхилень за показником водневий показник  рН (пляж «Правий берег», Гребний канал).

Прогулявшись вздовж берегової лінії Центрального пляжу, у воді ми побачили недопалки, обгортки з­під чіпсів, сухариків, бургерів, пляшку з­під пива, поліетиленові пакети тощо. Більше того, на наших очах з урни вітер здув пакет і відніс в річку.  До слова, за 7 років у рамках акції «Врятуємо Дніпро разом» з прибережної зони в 5 км було вивезено понад 100 тонн сміття!

Буйство цвітіння водоростей можна побачити, коли заходиш на причал. З висоти добре видно, наскільки багато їх у воді. В деяких місцях, де глибина досягає 2­2,5 метра, водорості лежать на поверхні води.

Робота для кожного з нас

Ми також вирішили поспілкуватися з однією з засновниць проекту «ZPSPACE» Юлією Калошею, яка вже давно веде екологічний спосіб життя. Дівчина наголоcила, що не є експертом у даному питанні, просто декілька років тому стала на екошлях.

— З уроків екошколи я знаю, що стан Дніпра на сьогоднішній день критичний через надмірне споживання. У людей історично склалося хибне уявлення про його невичерпність цього ресурсу, але навіть такий потужний «дідусь» не завжди може перетравити всі викиди без наслідків для нашого здоров’я. Річку забруднюють не тільки промпідприємства, але й ми з вами.  Щодня ми зливаємо в каналізацію десятки тисяч кубометрів брудної води. На жаль, наші стоки недостатньо фільтрують. Крім того, на сміттєзвалищах утворюється фільтрат — це така рідина, яка разом із осадами проходить крізь усі шари сміття, збирає токсини і потрапляє в ґрунтові води, а з ними — в Дніпро, — розповіла Юлія.

Дівчина пояснила, що навіть залишене на березі річки сміття страшенно шкодить мешканцям річок і птахам, які годуються з водойм. Так, пернаті приймають недопалки і жуйки за їжу і отруюються, а риби заплутуються у поліетиленових пакетах.

— Окремий вид забруднення — фосфати, які є у синтетичних миючих засобах, — розповіла Юлія. —  Вони пригнічують функції мікроорганізмів очисних каналізаційних споруд біологічного типу, а значить, без перешкод потрапляють до водойм і утворюють поверхневу плівку, яка перешкоджає природній циркуляції кисню і вуглекислого газу, підвищує температуру води, викликає надмірне цвітіння і загибель річкових тварин і риб. Саме тому буває, що їдучи греблею Дніпрогес, ми відчуваємо сморід — так річкова екосистема благає нас перейти на безфосфатні миючі засоби. На щастя, ця альтернатива є доступною, тому фосфатне свавілля нічим не виправдано. Деякі українські бренди виробляють якісні екологічні миючі і пральні засоби, які бувають навіть дешевшими за звичайні. Крім того, щоб прибрати в оселі, не потрібно багато різних хімічних засобів — мені зазвичай достатньо гірчиці (розведений у воді порошок гірчиці відмиває жир, краще будь­якого пінного гелю), оцту, соди і безфосфатного гелю для прання. Відкрию секрет: легкі забруднення і запилення, навіть на вікнах, відмиває звичайна вода. Так що давайте не будемо ускладнювати свій побут мільйоном пластикових пляшечок з яскравими етикетками і незрозумілим складом, а зробимо крок назустріч власному довкіллю і покращимо якість життя, спростивши щоденні звички!

Довідка: учені провели досліди і встановили, що «запускають» цвітіння води не стільки фосфатні добрива з сільськогосподарських угідь, як фосфати, які містяться в синтетичних миючих засобах. Якщо прийняти за 100 % усі джерела надходження фосфатів у водойми, то на частку фосфатних добрив припадає 5 %, а на СМЗ — 95 %.

Скільки коштують безфосфатні порошки?

Ми вирішили дізнатися, скільки коштує безфосфатний миючий засіб та як розпізнати екотовари. Зайшовши до першого магазину, ми були приємно здивовані, коли відразу ж знайшли їх. На товарах без фосфатів є спеціальні позначки (див. фото). Що стосується ціни, то, наприклад, гель для прання можна купити за 109 грн (900 мл) чи навіть за 59,90 грн (1000 мл). А поряд можна побачити рідкий засіб для прання «Tide» за 197,90 (1.235 л). Пральний екопорошок  вагою 3 кг коштує 62,90 грн, він також дешевший за фосфатний.

Засіб для миття посуду без фосфатів коштує 18,50 грн (550 г), звичайний від 11,90 (500 г), а якщо фірма розрекламована, то вартість товару стартує від 21 грн.

Тож, якщо миючі засоби без фосфатів коштують дешевше, навіщо платити більше?

Програма зі спасіння Дніпра

Наостанок хочеться підсумувати, що є  три забруднювачі р. Дніпро — промпідприємства, житлово­комунальна сфера (в тому числі заправки, кафе, МАФи) і електроенергетика.  Всі вони майже в рівних частинах забруднюють головну артерію країни. Тож, наприкінці засідання круглого столу журналісти попросили спікерів висловити пропозиції щодо програми з очищення Дніпра. Таким чином, щоб зберегти річку, треба:

► ввести системний підхід до вирішення цієї проблеми. І він не має зводитися тільки до штрафів, а має спонукати до реальних змін;

► заборонити скидати неочищені стічні води в річку та організувати жорсткий контроль, а за порушення запровадити великі штрафи;

► зробити економічно невигідним скидання стоків до річки Дніпро (наприклад,  конфісковувати будинки, якщо вони побудовані на березі річки);

► заборонити/мінімізувати використання фосфатів в пральних порошках та миючих засобах;

► розробити державну програму промивання Дніпра, адже біля кожної ГЕС є великий шар мулу, який піднімається все вище;

► оцінити якість стоків, які скидають великі водокористувачі у Дніпро;

► заборонити забудову прибережної території (наразі, згідно з ЗУ, охоронна зона 100 метрів, втім, ніхто цього не дотримується);

► стимулювати представників підприємств ретельніше очищати стоки, наприклад, ввести «зелений тариф» тощо;

► виносити на державний рівень питання очищення малих річок;

► відновити рибні господарства на державному рівні.

Іванка ВОЛОЩУК, фото автора

Сегодня утром работники и посетители Запорожской облгосадминистрации не увидели массивных заграждений — решетки демонтировали.

То ли перед ожидаемым визитом президента Владимира Зеленского решетки убрали, чтобы не позориться. То ли отставка главы ЗОГА Константина Брыля повлияла на демонтаж.

Напомним, решетки на входах в здания появились в феврале этого года. На возмущение общественности в команде тогдашнего губернатора Брыля дали ответ. Дескать, меры предосторожности — военное положение, террористическая угроза и т.д… Правда, военное положение в феврале уже больше как месяц не действовало.

Кот Саймон, который выпрыгнул с балкона 3 этажа, после 4 дней поиска нашелся. Хвостатый путешественник продела за это время немалый путь. Из района ул. Героев Украины ушел на Новый Мелитополь. За четыре дня без еды Саймон сильно исхудал, но главное жив и здоров.

Владельцы породистого путешественника благодарят всех неравнодушных горожан, за сопереживание и помощь в поисках, пишет РИА-Мелитополь.

— От всей нашей семьи и кота Саймона благодарим всех неравнодушных и отзывчивых людей нашего города за активное участие в поиске потеряшки. Особенно, хотим поблагодарить ЕЛЕНУ ЕВТУШЕНКО, которая работает продавцом в магазине по ул. Февральской, 231. Елена сообщила нам о находке и всячески помогала в поимке Саймона. С котом все в порядке, сейчас отходит от стрессового путешествия. Я В ОЧЕРЕДНОЙ РАЗ УБЕДИЛАСЬ, ЧТО ХОРОШИХ ЛЮДЕЙ ВОКРУГ ГОРАЗДО БОЛЬШЕ НЕЖЕЛИ ПЛОХИХ, — говорит Лариса Болтянская.

Облачный день с дождем пророчат синоптики запорожцам во вторник, 15 июля, передаёт Гидрометцентр Украины.

Температура воздуха будет колебаться днем от +23°С до +25°С. Ночью снизится до +15°С. Синоптики прогнозируют облачный день с осадками в виде дождя. Также возможны грозы.

По состоянию на шесть часов утра температура воздуха в Запорожье составляла около +17°С.

Температура воды в Азовском море в Бердянске и Кирилловке составляет около +22°С, в водоемах Запорожья – около +20°С.

В Енергодарі багатостраждальна 14-­поверхівка знову залишилася без робочих ліфтів. Не дивлячись на те, що ліфтові механізми у будинку нові – одному усього три роки, а іншому три місяці  – вони вже працюють неналежним чином

У згаданому будинку проживає багато людей літнього віку та інвалідів, а вагома частка мешканців – це сім’ї з маленькими дітьми. Усі ці люди щодня проходять відстань у чотирнадцять поверхів по декілька разів, бо сидіти вдома безвилазно більшість з них не має змоги: комусь треба до магазину, а комусь на  прогулянку з дитиною.

Є й ті, хто навіть змінив місце проживання, бо сил усе це переносити щодня вже просто не залишилось. Люди розповіли, що майже кожні два дні вони отримують новий «сюрприз» від цього підйомника. Зранку ліфт може працювати нормально, а вже ввечері з нього можна і не вийти.

Так, ми поспілкувалися з пенсіонером, який днями, повертаючись додому, просидів у ліфті декілька годин. Чоловікові пощастило ­ його благання про допомогу близько 22.30 почула сусідка. Та попри її старання зв’язатися з ремонтною бригадою, додому дідусь потрапив лише близько другої години ночі.

За яким принципом працює нова управляюча компанія – люди ніяк не можуть зрозуміти, тим паче, що офіс «Місто для людей» знаходиться у їхньому будинку. Та, не дивлячись на це, не додзвонитись, не дочекатись представників компанії не виходить.

Варвара Соболева

Фонари на монячних батареях установили в Коммунарском районе Запорожья, передаёт Информ.

В поселке Второмайске, которое расположено в Коммунарском районе Запорожья установили автономные. Они работают на солнечных батареях и не требуют затрат на электроэнергию.

Такие фонари — не только экологичны и экономичны, но и позволяют сделать освещение на тех участках частного сектора, где нет возможности подключить фонари по электросети.