Цього року Запоріжжя не втратило на війні жодного журналіста. Мабуть, це головний результат 2023-го, другого року повномасштабної війни Росії проти України. Все ще невідома доля запорізького журналіста-розслідувача Олега Шемчука, який воював у лавах Збройних сил України, і зник безвісти у вересні 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута Донецької області. Продовжують нести службу по захисту країни запорізькі медійники: власний кореспондент 1+1 Яков Носков, редактор і журналіст Богдан Василенко, журналіст Суспільного Запоріжжя Герман Дубінін.
Втім на тимчасово окупованих територіях російські загарбники продовжують переслідувати, арештовувати українських медійників та нарощувати масштаби пропаганди, націленої на дітей, молодь і, власне, всіх жителів тимчасово окупованих територій, розвиваючи власні медіахолдинги і крадучи українські проєкти. Після тяжкого першого року війни через окупацію і інтенсивні бойові дії область втратила величезну кількість ЗМІ. Ті, хто залишився на підконтрольній території, стикався в другий рік війни зі своїми викликами: величезний кадровий голод, небезпека, на яку наражаються журналісти через свою професійну діяльність і атаки російських загарбників, дефіцит грошей для утримання редакцій.
Однак в регіоні в 2023 році відкрилися два ЗМІ, SODA і Відбудова.Запоріжжя, а більшість запорізьких медіа знайшли ресурси і можливості для розвитку, не дивлячись на фінансові проблеми, дефіцит людей і небезпеку. А ще в Запоріжжі вже рік пропрацював хаб Інституту масової інформації “Медіабаза.Запоріжжя”, який допомагає журналістам обладнанням, робочими місцями, електрикою, інтернетом, навчанням і продовжить це робити наступного року.
Ми ретроспективно глянули на рік, що минає, і поговорили з медійниками, з’ясовуючи, з якими найголовнішими проблемами цього року вони зіткнулися, що зуміли досягти і які мають плани на 2024-й.
Запоріжжя і тимчасово окуповані території
Найбільшим болем для регіональної медіасфери є злочини росіян проти медіа і медійників на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. У 2022 році, в перші тижні і місяці окупації, російські загарбники вичавлювали українські медіа з окупованих територій, переслідували, викрадали і брали в полон медійників. У 2023 році вони продовжили полювати на тих, хто залишився в окупації.
Так, у травні 2023 року в тимчасово окупованому Мелітополі окупанти викрали місцеву журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Де вони зараз – невідомо до цього часу. Ірина та її чоловік вже декілька років перебували на пенсії. Ірина вже не займалась журналістською діяльністю.
З 20 серпня 2023 року окупанти тримають у полоні адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна” та звинувачують їх у тероризмі. У своїх пропагандистських сюжетах, які окупанти оприлюднили тільки після двох місяців з моменту затримання українців, назвали імена таких затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. Усіх їх звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі. Їх доля наразі невідома.
Одночасно з затриманням адміністраторів телеграм-каналів, в ніч на 21 серпня 2023 року, російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя. За інформацією міського голови Мелітополя Івана Федорова, одночасно з РІА-Мелітополь окупанти зламали ще кілька проукраїнських телеграм-каналів, які з першого дня війни “невтомно доносили жахливу правду про життя на ТОТ та постійно отримували погрози від окупантів”. Відомо, що редакція РІА Мелітополь (зараз РІА Південь) відновила свої ресурси, однак до цього часу google індексує саме зламаний телеграм-канал, в якому віднині російські окупанти транслюють власну пропаганду.
Одночасно окупанти активно розвивають на тимчасово окупованій території власну мережу пропагандистських медіа. Найактивніше вони робили це в перший рік війни, втім, цю роботу вони продовжили і в 2023 році. У лютому 2023 року, на додаток до існуючих ЗМІ, окупанти запустили чергову газету – щотижневик “Голос Новороссии”. Фінансувалися пропагандистське видання з “Президентського фонду культурних ініціатив” РФ. Пропагандисти мали намір “писати про новини та повсякденне життя нових регіонів Росії, про їхню інтеграцію в єдиний культурний, економічний та цивілізаційний простір Російської Федерації”.
А за кілька місяців окупанти вкрали бренд місцевої мелітопольської газети зі сторічною історією, яка випускалася до початку повномасштабного вторгнення. У перші дні окупації міськрайонна газета “Новий день” припинила друк. Тоді редакторка видання повідомила, що з моменту повідомлення про припинення виходу газети, будь-які інші видання з такою назвою не є продуктом їхнього редакційного колективу. “Якщо десь з’явиться видання під назвою “Новий день”, це означатиме, що хтось свавільно використовує наш логотип, а редакція не має до змісту матеріалів жодного відношення. З окупантами не співпрацюємо. Слава Україні!” – написала вона. Після закриття газети окупанти “націоналізували” й закрили приміщення редакції газети.
Але 12 червня 2023 року вони випустили перший “спецвипуск” газети, вкравши логотип, дизайн і стиль видання. Тепер вони демонструють газету, яка не має жодних вихідних даних, на виставках, розповідаючи, що вона “отримала нове життя” пів року тому на своє сторіччя і тепер виходить російською.
Крім цього, пропагандисти, зокрема Олександр Малькевич, який створив на тимчасово окупованих територіях медіахолдинг “За!Медіа” з центром в Мелітополі, продовжують активно вербувати українців за допомогою численних медіаресурсів і різних організацій. Зокрема, їх фокус зосереджений на молоді і дітях. Втім, медіахолдинг є тільки частиною великої пропагандистської машини.
Запоріжжя і безпека
Безпека журналістів залишається одним з основних завдань для збереження медіаресурсу області. Запорізькі і іноземні журналісти їздять робити репортажі в зони бойових дій, сірі зони і це продовжує залишатися небезпечним. У 2023 році ІМІ зафіксував обстріл журналістів у Запорізькій області під час виконання професійних обов’язків. Так, знімальна група шведського телеканалу TV4 потрапила під обстріл російського безпілотника у Запорізькій області 19 вересня. Команда TV4 збиралася зняти сюжет про український контрнаступ. Відвідування зазначеного району було сплановано та організовано місцевою поліцією. Під час нападу було знищено автомобіль, у якому вони їхали, та знімальне обладнання.
У жовтні головний редактор видання “Заборона” Даниил Леховіцер постраждав унаслідок ракетної атаки на Запоріжжя. Журналіст родом із Запоріжжя знаходився у будинку в центрі міста, в який влучила російська ракета. Під час атаки він перебував на третьому поверсі будинку. Після влучання ракети четвертий поверх обвалився, і його заблокувало в зруйнованому будинку. Рятувальники кілька годин розбирали завали і намагалися його витягти його врятувати. Наразі він у безпеці.
У серпні внаслідок російського обстрілу міста Оріхів була знищена квартира директорки Асоціації регіональних видавців України Оксани Бровко. Окупанти поцілили в багатоповерховий будинок, де розташована її квартира. В результаті повністю згоріли і квартира, в якій вона із сімʼєю мешкала в дитинстві, і будинок, у якому до війни жила її мама.
Запоріжжя і перешкоджання професійній діяльності
У 2023 році продовжилась криза комунікації медійників з обласною і міською владою. Зміна очільника Запорізької військової адміністрації не принесла, а, скоріше, додала проблем запорізьким медійникам. Юрій Малашко, новий голова ЗОВА, призначений на початку лютого 2023 року, уникав журналістів, також, скаржилися журналісти, фактично блокувалася інформація про ракетні обстріли з боку Росії від представників ЗОВА.
У результаті, у травні частина запорізьких журналістів і журналісток з різних медіа відмовилася підтримувати комунікацію з представниками Запорізької військової адміністрації через неефективність та неспроможність адекватно інформувати регіональні медіа щодо російських атак по Запоріжжю і області, а також їхніх наслідків. Журналісти вбачали у комунікативній стратегії обласної влади зумисне замовчування й ігнорування прав журналістів і громади на інформацію, а також розглядали такі дії як сприяння колаборантам та їхнім пропагандистським медіа поширювати фейки про події в регіоні.
Втім після публічного розголосу, в том числі, за підтримки ІМІ, чиновники доклали зусиль, аби конфлікт був вирішений і поступово вибудували більш-менш задовільну комунікацію з журналістами. Як би там не було, а саме після призначення нового керівника ЗОВА журналісти почали отримувати відповіді на запити, які ігнорував попередній голова облдержадміністрації Олександр Старух. Так, у травні 2023 року регіональна представниця ІМІ отримала відповідь на запит, який відправила в ЗОВА ще у вересні 2022 року. Також відповіді на запити, надіслані до року тому, отримали і інші журналісти. А ще в обладміністрації по п’ятницях почали проводити щотижневі брифінги і у журналістів тепер є змога задати питання безпосередньо Юрію Малашку.
Разом з цим, чиновники з Запорізької міськради, навпаки, продовжують грати з положенням про воєнний стан і незаконно відмовляти журналістам у доступі до інформації. Так, департамент муніципального управління Запорізької міськради у серпні відмовив журналістам Запорізького центру розслідувань надати акти виконаних робіт щодо ремонту доріг у Запоріжжі, які були проведені з початку липня до кінця серпня 2023 року. Відмову аргументували тим, що така інформація може завдати шкоди національній безпеці. Втім редакція звернулася зі скаргою до Уповноваженого і за два місяці чиновники міськради таки надали журналістам запитувану інформацію. До слова, в.о. мера Запоріжжя Куртєв тепер робить преспідходи після сесій і журналісти також можуть поспілкуватися з ним безпосередньо, чого не було в перший рік повномасштабної війни.
Запоріжжя і прогнози
Ми поговорили з медійниками про головні складнощі 2023 року, перемоги і плани. Серед ключових проблем – гроші, кадри, безпека. Серед надбань – збереження колективів і просування в соцмережах, серед планів – розвиток і зростання.
Проблеми року
“Головними складнощами у цьому році були фінансова нестабільність і відвідуваність сайту. Значне погіршення економіки в Україні внаслідок збройної агресії рф негативно вплинуло і на доходи сайту. У цьому році додатковою проблемою стало зниження відвідуваності сайту. Однією з причин є перетік читачів у телеграм-канали, і зміна портрету читачів новин. Їх дедалі більше цікавить стислий контент, який можна швидко отримати та прочитати”, – говорить Олександр Чубукін, головний редактор сайта Акцент.
Його колега з “Першого Запорізького” Андрій Вавілов теж називає фінанси ключовою проблемою 2023 року. “У 2023-му «Перший Запорізький» не мав постійної грантової підтримки, але ми активно подавали свої пропозиції до участі у різноманітних короткострокових стипендійних проєктах і конкурсах. На щастя, деякі з цих заявок отримували позитивну відповідь, що давало можливість нашій команді працювати далі і готувати контент для читачів та підписників”, – говорить він.
Ерік Бринза, головний редактор inform.zp.ua, також говорить по дві головні проблеми року, де є складнощі з фінансами, бо реклами майже немає, гранти дуже короткі по часу і їх кількість зменшується із місяця в місяць, і кадри, бо важко знайти журналіста, SMM-менеджера та програміста.
Про проблеми з кадрами, точніше, їх відсутність, говорить і Сергій Сидоров, керівник Запорізького центру розслідувань, а ще додає, що до цього додалася проблема вигорання медійників.
Головна редакторка Суспільне Запоріжжя Альона Наталуха також наголошує на великій проблемі з фаховими кадрами, бо знайти кореспондента з вищою освітою, який має бажання працювати, виявилось складно. “Багато журналістів через повномасштабну війну виїхали, багато просто не готові працювати в нових реаліях”, – говорить вона. Другою проблемою є закритість влади, яка не хоче коментувати, часто не відповідає на офіційні запити, неоперативно надає інформацію стосовно обстрілів, які трапляються в місті та області.
Ельміра Шагабудтдинова, заступниця редакторки 061.ua, говорить про ключову проблему фізичної безпеки, бо журналісти видання готують матеріали з прифронтових громад Запорізької області, а подекуди ще Донецької та Дніпропетровської областей. Друга проблема – це просідання за кількості переглядів та проблеми з SEO-оптимізацією в другій половині року.
Перемоги року
“Ми утримали колектив і продовжили співпрацю з міжнародними донорськими організаціями. Впродовж листопада-грудня нам також вдалося значно покращити показники відвідуваності сайту”, – ділиться перемогами року Олександр Чубукін.
“Ми збільшили кількість аудиторії в соцмережах на 25% і наполовину оновили команду” – це досягнення редакції inform.zp.ua.
“Збільшення кількості глядача, слухача та читача на наших платформах – це головне і найважливіше наше надбання. Дуже круто отримувати фідбек, знати, що ми можемо допомогти і розповісти на всю країну, як живуть на ТОТ, в прифронтових громадах, та в самому Запоріжжі”, – говорить головна редакторка Суспільного Запоріжжя.
А ще, додає вона, надбання – це наші кореспонденти та редактори, яких попри кадрову кризу, нам вдалось знайти: “Вони – космос. Безстрашні, самовіддані, енергійні. Кореспонденти запорізької філії висвітлювали події, що відбувалися на донецькому напрямку, на Херсонщині та в Запорізькій області”.
“Нам вдалося відновити довоєнну команду редакції, посиливши її професійними журналістками. Ми значно збільшили кількість і якість контенту. Головна приємність наприкінці року – повернення нашої сторінки з «тіньового бану» Facebook. Після зняття обмежень ми знову відчуваємо активність на сторінці і значне збільшення охоплення публікацій”, – ділиться надбаннями року Андрій Вавілов, головред “Першого Запорізького”. А ще 2023-му році «Перший Запорізький» завдяки допомозі партнерів (передусім, ГО «Інтерньюз-Україна» та інших організацій) отримав додаткову фінансову та менторську підтримку своїх медійних ініціатив. “Завдяки цьому ми реалізували кілька важливих спецпроєктів: про відбудову Запорізької області, екологічні наслідки вторгнення, стійкість регіону у боротьби з актуальними викликами” – говорить він.
“Нам вдалося зберегти у повному складі редакцію нашого медіа, в тому числі, завдяки донорам. Друге – ми намагалися також створювати корисний контент та залишатися регіональним ЗМІ, яке відповідає на запити аудиторії”, – підсумовувала перемоги року Ельміра Шагабудтдинова, 061.ua.
Плани-2024
На 2024 рік запорізькі медійники планують продовжувати вирішувати фінансові проблеми, писати і вигравати гранти, укріплювати і збільшувати колективи, розвивати соцмережі. А ще – оновлювати свої ресурси і адаптовувати їх під вимоги Google, вдосконалювати SEO-розвиток сайтів, шукати вузьких спеціалістів, розвивати SMM-активність, експериментувати з формою подачі інформації на сайтах, спробувати не вигоріти, приймати участь в суспільно-важливих проєктах, проводити літературні читання чи екологічної толоки, стати майданчиком, де кожен може розповісти про свій вклад у перемогу. Власне, жити.
Наталія Виговська, регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області
