Не чекати, поки хтось допоможе, а починати працювати — це, можна сказати, девіз Михайлівської ОТГ, яка утворилася менше року тому. Втім, створення об’єднаної територіальної громади — це формальність, адже модернізували свою територію місцеві мешканці давно. Наприклад, сімейний лікар у Михайлівці з’явився ще у 1999 році, а 10 років тому тут почали переводити житлові будинки на індивідуальні пункти опалення. Які ще зміни відбулись і відбудуться в ОТГ, нам розповів голова Михайлівської селищної ради Олександр Ракша

Про Михайлівську ОТГ

Селище міського типу Михайлівка розташоване за 70 км на південь від Запоріжжя. У квітні 2018 року місцеві мешканці вирішили створити об’єднану територіальну громаду, до складу якої входять Михайлівка, Бурчак, Тимошівка, Вовківка, Жовтневе, Нововолодимирівка, Першотравневе, Петрівка. На території ОТГ проживають близько 16,5 тисячі осіб, переважна більшість яких (десь 60%) — пенсіонери.

Освіта

На території ОТГ функціонують 6 шкіл і 4 дитячих садочки. За словами Олександра Ракши, в закладах освіти вже давно замінили вікна/двері, каналізацію і внутрішні комунікації, а також зробили ремонти і придбали необхідне обладнання.

Наразі школи заповнені не повністю, втім, закривати жодну з альма­матер поки не планують.

—  Як буде далі, залежить від того, чи буде молодь залишатися тут. На жаль, наразі ми маємо тенденцію з відтоку молоді до міста. Так, є непогана інфраструктура, але із забезпеченням робочими місцями ­ проблема. Тому наше перше завдання —  навчитися заробляти гроші шляхом створення нових робочих місць на території громади, — підкреслює Олександр Ракша.

Що стосується дитячих садочків, то минулого року відкрили 2 додаткові групи, і наразі черги до дитячих садочків немає.

Ми завітали до ДНЗ №2 «Теремок», який відвідують діти 2­7 років. За списком, садочок відвідують 300 діточок,  щодня приходять, в середньому, 200. У  закладі вихователі працюють над фізичним розвитком малечі, розказують про природно­екологічні аспекти, а також розкривають таланти дітей.

Під час оглядової екскурсії ми помітили, що в одному із залів є дошка для проектора. Також у садочку є дуже гарний спортивний зал. Дітки щодня роблять зарядку та виконують вправи з хулахупом і м’ячами,  у залі є два баскетбольні щити та шведські стінки. Загалом приміщення дуже просторе і світле.

Минулого року в садочку «Теремок» зробили капітальний ремонт харчоблоку — поміняли 2 електросковороди, встановили сучасне обладнання, виклали підлогу і стіни  плиткою. Загалом на модернізацію блоку було витрачено 100 тисяч гривень.

— Також  купили 2 морозильні камери для їжі, яка швидко псується, хоча наразі нам постачають охолоджену їжу. Дітки в нас харчуються тричі на день. Батьки платять 60% від вартості продуктів, — говорить завідуюча ДНЗ «Теремок» Любов Крюк.

Серед нагальних потреб дитячого садочка — заміна покрівлі й утеплення приміщення. Ціна питання — 3 мільйони гривень. Роботи планують розпочати у 2019 році.

Варто відзначити, що наразі голова ОТГ не знає,  який розмір освітньої субвенції вони отримають у 2019 році, адже Міністерство освіти і науки України в проект­бюджет на наступний рік передбачило нуль гривень на ці потреби. В міністерстві Олександру Ракші пояснили, що сталася помилка і наразі її виправляють. Втім, громада не може спланувати роботи на наступний рік, адже не має уявлення,  скільки коштів буде виділено.

Медицина

У  «Михайлівському центрі первинної медико­санітарної допомоги», який ми відвідали,  сучасне обладнання, в приміщенні чисто, помітно, що нещодавно зроблено ремонт.  У  цьому закладі 14 амбулаторій (майже кожна оснащена комп’ютером і мало не за всіма закріплено автомобіль). Медичну допомогу тут можна отримати 24 години на добу 7 днів на тиждень, цього вдалось досягти завдяки роботі Пункту невідкладної медичної допомоги. Штат закладу налічує 22 лікарі, до кожного закріплено 2 медсестри і молодшу медсестру.

— Нам вистачає фахівців, але проблема в тому, що з 22 лікарів — 9 пенсійного віку, а це вже критична ситуація, — говорить заступник головного лікаря Володимир Клєткін.  

Одне з досягнень михайлівців — вони перші в нашому регіоні почали впроваджувати сімейну медицину.  Дев’ятнадцять років тому в якості експерименту почав працювати перший сімейний лікар. Це новаторство сподобалось і місцевим мешканцям, і лікарям, які  на сьогоднішній день змогли напрацювати великий досвід і отримати знання в цьому напрямку. Втім, офіційним стартом впровадження сімейної медицини в Михайлівському районі вважається  1 квітня 2002 року. З того дня також почали модернізацію закладу і оновлення автопарку.

За шість місяців 2018 року населення уклало з лікарями «Михайлівського центру первинної медико­санітарної допомоги» 21 тисячу договорів.

— З нашими лікарями укладають договори люди з сусідніх районів. Ми акцентуємо увагу цих пацієнтів на тому, що доктор до них додому приїжджати не буде, але їх це не лякає. Єдина проблема цієї реформи — набрати 1800 пацієнтів для сільського лікаря складно, — говорить медпрацівник Володимир  Ігорович.

Програма «Доступні ліки» в Михайлівці працює доволі успішно. З 7 аптеками укладено договори,  згідно з якими люди мають можливість отримати ліки за рецептом з червоною печаткою. Проблеми з отриманням препаратів інколи виникають наприкінці місяця, коли ліміт вичерпано.  Пацієнт може отримати ліки в найближчій аптеці.

Також лікарі відзначають, що завдяки «Доступним лікам» люди, які раніше взагалі не вживали необхідні препарати, почали лікування, в них знижується ризик розвитку інфаркту та інсульту.

ЖКГ

У  Михайлівській ОТГ нас приємно вразив той факт, що там  лише одна комунальна установа, яка відповідає за всі комунальні проблеми громади,  і мешканці не бігають по різних КП в пошуках того, хто їм допоможе.

Михайлівське виробниче управління ЖКГ відповідає за водозабезпечення, каналізацію, прибирання вулиць, освітлення, ремонт доріг.

— Об’єднавши всі КП в одне, ми залишились у виграші. Чому? Бо деякі напрямки збиткові. Наприклад, каналізація в нас працює «в мінус», але за рахунок інших цехів недостача перекривається, це дає можливість нормально існувати підприємству, — говорить Олександр Ракша. — На території ОТГ 47 багатоповерхових будинків, але у нас не створено жодного ОСББ. На зборах люди говорили, що їх влаштовує робота КП і нічого змінювати вони не хочуть.

Що стосується автопарку, то машин вдосталь. Інколи взимку за потребою, говорять в КП, вони надають свою техніку Запоріжжю для розчистки доріг від снігу.

Варто відзначити, що в цьому населеному пункті, за словами Олександра Ракши,  відсутнє поняття «заборгованість». Справа в тому, що в Михайлівці відсутнє централізоване теплозабезпечення. Ще 10 років тому почали переводити житлові будинки під пункти індивідуального опалення. В кожного об’єкта ­  своя котельня. Люди мають змогу самі вирішувати, коли старт/закінчення опалювального сезону. Це не тільки зручно, а й економічно вигідно.

Дороги і транспорт

Проблеми з дорогами в Михайлівській ОТГ такі ж,  як і по всій Україні. Ремонти виконуються за кошти громади, силами власного КП. Олександр Ракша говорить, що вартість ремонту 1 м² доходить до 700 гривень. Втім, і цю проблему в ОТГ зможуть вирішити. Один з пріоритетних напрямів — придбання асфальтного міні­заводу і запуск лінії з  виробництва плитки для пішохідних доріжок, аби своїми силами робити ремонти.

Наразі між селами ОТГ пустили громадський транспорт. Депутат обласної ради Віктор Дудка взяв на себе левову частку витрат з придбання нових автобусів.

Що стосується перевезення пільгових категорій, то діти їздять безкоштовно, а вартість проїзду для пенсіонерів складає 2 гривні. Більшу частку витрат взяло на себе підприємство Віктора Дудки, тому в бюджеті громади на 2019 рік передбачена їм невелика компенсація по пільгах.

Завдання громади — розвиток

Під час відвідування Михайлівської об’єднаної територіальної громади ми пройшлися  площею Перемоги. Вона не гірша, ніж запорізька Театральна площа, яку  нещодавно відкрили. Всю територію вимощено плиткою, багато зелених насаджень,   встановили лавки, урни та освітлення.

У  місцевому будинку культури, який ми відвідали, проводять всі основні культурно­мистецькі заходи. В стінах цього БК займаються колективи, які мають звання «взірцевих», а колективи «Тавричанка» і «Калина» — «народних». Вони беруть участь в обласних конкурсах.

Минулого року, говорить Олександр Ракша, у будинку культури замінили покрівлю, а цього року приміщення перевели на альтернативне паливо. З нагальних потреб — заміна підлоги в залі.

* * *

Наприкінці  нашої екскурсії Олександр Ракша сказав, що на посаді голови Михайлівської селищної ради він  вже 26 років і не чекає наказів «зверху», а починає модернізувати заклади освіти, будинки культури і комунальні підприємства в залежності від потреб мешканців.

Місцеві ж мешканці говорять, що в них такі ж проблеми, як і у всіх — з дорогами, водозабезпеченням, освітою, культурою і так далі. Але вони вже чітко визначили пріоритетні напрями, над якими варто працювати.

—  Транші, субвенції і допомоги — це тимчасове, а основне завдання громади — навчитися заробляти кошти на втілення задуманих проектів. Тому, не чекаючи об’єднання, ми запустили автобусні маршрути між селами, організували вивіз твердого побутового сміття з території нашої громади. Саме об’єднання не дає гарантії, що завтра буде краще. Навпаки, виникає ще більше проблем, і ми до них  готові. Ми впевнені, що в нас все вийде!

Одне з побажань жителів Михайлівської ОТГ — аби можновладці не змінювали «правила гри», як це відбувається зараз, а чиновники не заважали модернізації громади.

Згідно з перспективним планом, громада планує будівництво сонячної електростанції, вантажного терміналу, автозаправної і переробної станцій, але це ще не все. Також планують максимально розвивати переробну промисловість в рамках сільського господарства. І, спостерігаючи  сьогоднішні зміни громади, віриться, що все вдасться.

Іванка Волощук, фото автора

В Энергодаре 2 октября состоялась очередная сессия горсовета. Быстро одобрили принятое накануне исполкомом решение о выделении 10 млн на областной онкологический центр. Возражали лишь немногие депутаты. Анатолий Анохин назвал это пиаром и заметил, что деньги не с депозита снимаются, а отнимаются у программ образования, забираются из статей на ремонт крыш. Запорожье с миллионным населением выделяет на онкологический центр 15 млн гривен, а Энергодар – 10 миллионов

«Это как же надо было погрязнуть в коррупции, что теперь область вас так взяла за кадык?» ­ с риторическим вопросом обратился в зал депутат Анохин.

К слову, в зале были и представители Запорожья, посетившие в этот день Энергодар. Депутат Запорожского горсовета Михаил Прасол похвастал в «Фейсбуке» своим фото в кресле энергодарского мэра и машиной, которую якобы (по его же словам) «подарили жители города» депутату облсовета Ярославу Гришину. Гришин горячо похвалил отзывчивость и высокий потенциал Энергодара с трибуны сессии. Правда, некоторые горожане, по его словам, мешают этот потенциал осваивать. «Врагами» назвали Ивана Самойдюка, общественных активистов и некоторых депутатов. Попутно, так сказать, «под шумок» избавились от тех, чье мнение идет вразрез  с действиями нынешней городской власти. Так, решением горсовета вывели из состава исполкома Татьяну Балябу. Причем внятные аргументы так и не прозвучали.

После этого решили часть земельных вопросов, предоставив участки отдельным гражданам и организациям, но положительное решение получили не все.

Среди прочего обсудили состав госпитального совета, призванного контролировать развитие медицины. В совет войдут заместитель городского головы Андрей Терентьев, начальник отдела охраны здоровья Энергодарского горсовета Мирослава Климчук­Новачкевич и глава СМСЧ №1 Людмила Кульпина. Анатолий Анохин предложил вместо чиновников ввести в совет представителей общественности. Но депутатское большинство решило, что чиновники вполне справятся и проконтролируют себя сами.

В ходе дебатов сгустились тучи над руководителем медсанчасти. Депутат горсовета Игорь Бессонов возмутился качеством обслуживания в медсанчасти и обвинил ее руководителя в провале медицинской реформы. В ответ депутат Сергей Холод напомнил, что в мае уже объявили виновной в провале реформы экс­заместителя городского головы Яну Дабижу, которую уволили с подобной формулировкой. Но городской голова Павел Музыка возмущение Бессонова поддержал. Мэр объяснил, что в состав совета Людмила Кульпина должна входить, так как, «к сожалению, сейчас возглавляет медсанчасть», но заверил собравшихся, что это временно и «изменения будут».

Александр Брежнев

Энергодарцы, пытающиеся приобрести медикаменты по программе «Доступные лекарства», жалуются, что в аптеках им отказывают в продаже препаратов, несмотря на правильно оформленный рецепт

Начальник отдела охраны здоровья Энергодарского горсовета Мирослава Климчук­Новачкевич рассказала МедиаЦентру, что на реализацию программы катастрофически не хватает денег:   «Финансирование программы осуществляется за счет государственной субвенции. С начала года на Энергодар выделили всего 1 миллион 702 тысячи гривен. При этом администрация СМСЧ № 1, не посоветовавшись с городом, заявила, что не сможет освоить эти средства,  и в результате с Энергодара сняли из этой субвенции 255 тысяч гривен. Оставшиеся деньги распределяются между 15  городскими аптеками, подписавшими договор об участии в программе. Этих средств не хватает, а цены на лекарства быстро растут»,  ­ комментирует ситуацию Мирослава Степановна.

Представители отдела охраны здоровья Энергодарского горсовета готовятся обратиться в областной департамент с обоснованными цифрами – реальными потребностями горожан по программе «Доступные лекарства»,  возможно, в будущем финансирование будет увеличено. А пока советуют горожанам по возможности планировать покупку лекарств на первые числа месяца.

Больше всего горожане с рецептами обращаются в аптеку №5, расположенную рядом с поликлиникой и медсанчастью. Заведующая Мария Косенко рассказала нам, что финансирования по программе не хватало с самого начала ее реализации, а сейчас месячная норма расходуется в считанные дни: «Мы 1 октября отпустили препаратов по программе «Доступные лекарства» на 8 тысяч гривен, 2 октября –  на 13 тысяч, а на нашу аптеку выделили 68 тысяч гривен на весь месяц».

Александр Брежнев

Пока представители управляющей компании «Місто для людей Енергодар» усиленно проводят  в массах, так сказать, «идеологически просветительскую» кампанию и убеждают людей, что с ней можно иметь дело, оплачивать услуги МДЛ нужно по умолчанию. Качество услуг управителя очень даже «на высоте», поэтому энергодарцы продолжают получать «незабываемые впечатления» от его работы.

Так, 8 октября уже поздним вечером в МедиаЦентр обратилась жительница дома №15 по ул. Лесной Наталья Головатенко. Женщина, которая на следующий день должна была ехать в Запорожье на сложную операцию, попросила нас передать публичный пламенный привет и компании МДЛ, и городской власти, которая «осчастливила» всех таким управителем. А также рассказать о проблемах, с которыми столкнулись жильцы этого дома. Что мы и делаем.

Эпопея с МДЛ возникла у Натальи Александровны и ее соседей еще в начале сентября, когда в домах на неделю отключали горячую воду в рамках подготовки к отопительному сезону. На Лесной, 15 воды не было две недели – возникли проблемы с завоздушиванием системы. Ладно, бывает, подумали люди. Можно и потерпеть. Но очередное отключение произошло 2 октября. На следующий день водоснабжение возобновили, но в  ее подъезде воды не было, рассказывает женщина.

3 октября Наталья Головатенко подала заявку в «Місто для людей Енергодар». Тут же получила смс, в котором говорилось о том, что «срок выполнения заявки – до 10 октября». Что характерно,  не было ни слова о том, по каким причинам установлен столь длительный термин.

Не удовлетворившись таким ответом, энергодарка попыталась прояснить ситуацию у городских властей и позвонила в исполком. Но там, по словам Натальи Александровны, ее шокировали агрессивным и даже хамским отношением. «Со мной начали разговаривать на повышенных тонах. Какая-­то женщина возмущенно спросила: «Вы что, лучше всех? Из­-за вас должны другие заявки отложить?» ­ рассказывает Наталья.

Возмущенная и обескураженная таким приемом со стороны властей Наталья Головатенко отправилась в центр, где находится отделение МДЛ. Это было в пятницу, 5 октября.  Там долго не могли найти ее прежнюю заявку. В итоге снова прислали смс, только срок выполнения сдвинулся еще на 2 дня – до 12 октября.

Тогда энергодарка отправилась в главный офис компании. Это было 8 октября. Там ее встретил какой­то мужчина. Выслушал. Тоже не смог найти ее заявку, но обнаружил ту, что оставляли соседи. Он кому­то позвонил, а потом со словами: «Идите домой, сегодня к вам придет сантехник» отправил восвояси. До позднего вечера женщина прождала напрасно ­ никто так и не пришел. И тогда она обратилась в МедиаЦентр.

«Я не понимаю, как мы до такого докатились. Раньше было КП «ПКС». Да, иногда возникали проблемы. Но такого, чтобы несколько недель ждать, когда придет сантехник и просто повернет вентиль в подвале, не было никогда! После всего этого я решила для себя – платить МДЛ не буду! А за что?! Их представителям я об этом сказала. Мне также непонятно, почему власть города не только не наводит порядок, а еще и покрывает это безобразие», ­ говорит пострадавшая.

В общем,  утром энергодарка, так и не дождавшись горячей воды, уехала в Запорожье на операцию. Накануне ей пришлось греть воду в кастрюлях, чтобы помыться.

Есть ли надежда, что в мэрии Энергодара найдется человек, который способен навести порядок и думает не о выполнении команды сверху и личной выгоде, а о людях, которые, собственно, платят ему зарплату? 

МедиаЦентр Энергодар

На сегодняшний день на рынке нефтепродуктов сложилась критическая ситуация, связанная с увеличением количества нелегальных автозаправочных станций и автогазозаправочных пунктов, которых, по разным оценкам, работает более 1500, а доля теневого рынка топлива составляет 20-50%.

По данным Счетной палаты, из-за существования теневого рынка топлива в 2016-2017 годах только государственный бюджет недополучил около 25 млрд. грн акцизного налога с горючего. «Кроме того, функционирование нелегальных автозаправочных станций и автогазозаправочных пунктов создает значительные угрозы жизни и здоровью граждан, поскольку не проходят обязательных контрольных процедур и обычно размещаются в неустановленных местах в непосредственной близости от жилых общественных зданий. В связи с этим, вопрос противодействия нелегальной деятельности АЗС и АГЗП находится на острие внимания Генеральной прокуратуры Украины и региональной прокуратуры», – сообщили в пресс-службе прокуратуры Запорожской области.

В частности под руководством прокурора Запорожской области проведено оперативное совещание и принято решение о создании специальной «горячей линии» для безотлагательного реагирования на факты данного вида незаконной деятельности.

«Поэтому, обращаемся ко всем гражданам, которым известна информация о деятельности нелегальных автозаправочных станций и автогазозаправочных пунктов, с просьбой безотлагательно сообщать о данной противозаконной деятельности на телефон «горячей линии» прокуратуры Запорожской области: 225-10-99», – говорится в сообщении.