Жители девятиэтажки №8-А по ул. Украинской Александровского района много лет обращаются в различные инстанции с просьбой решить их проблему — во время ливней затапливает их дом.

Увы, власть предержащие отмахиваются от просьб и требовований, а коммунальные службы, а теперь и частная управляющая компания якобы не замечают проблемы. При этом не забывая выставлять астрономические суммы за услуги по обслуживанию дома. Кстати, еще мэр Евгений Карташов перед выборами 2006 года обещал разрешить проблему. Позабыл, видимо.

Сегодняшний ливень (фото сделано спустя 5 часов после окончания дождя и вода немного ушла) снова затопил двор — ни пройти, ни проехать. Да что пройти — иногда нет возможности выйти из подъезда без использования резиновых сапог! Лишь мальчишкам радость — можно не ходить к Днепру, а купаться во дворе

Теперь запрет на покупку алкоголя в Бердянске действует с 23 до 8:00. Соответствующее решение приняли депутаты городского совета.

Предприниматели Бердянске не раз обращались к депутатам с просьбой пересмотреть решение о запрете ночной торговли алкоголем с 23 до 10 утра. На сессии городского совета депутаты рассмотрели этот вопрос, таким образом сократив время запрета. С сегодняшнего дня оно действует с 23 до 8:00 утра.

Напомним, решение о запрете ночной торговли алкоголем приняли на сессии городского совета 24 мая.

В Запорожье после сильного ливня значительно затопило участок Северного шоссе в районе остановки Макаренко. Там — в низине — образовалось мини-озеро, которое автомобилистам приходилось, скрепя сердце, пересекать на своих не вездеходах.

Отметим, что на этот участок автолюбители уже давно обращали внимание не только мягкими нареканиями, но и бранными словами, однако, пока ситуация не изменилась и, пожалуй, в ближайшее время, не поменяется, поскольку на данном участке расположены заводские ж/д пути для передвижения грузовых составов.

В прошлом году там «подлатали» масштабные ямы, а вот выравнивать впадину, «поднимая» дорогу, никто не планировал.

1 из 9

Чи важко переобладнати свій побут під збір вторсировини? Як відмовитись від пакета з пакетами? Чи вигідно здавати макулатуру та порожні пластикові пляшки з­під води? Цими питаннями я задалась близько двох місяців тому, коли відвідала всеукраїнську стратегічну сесію «Майстерня українських сортувальних ініціатив», а згодом поспілкувалась із співзасновницею проекту «ZpSpace» Юлією Калошею, яка вчить правильно сортувати сміття. Після цього я вирішила провести свій власний експеримент тривалістю 2 місяці. Отже, його результати

Папір

Перше, що я зробила — визначила, якої вторсировини в мене вдома найбільше накопичується. Виявилось, що назбиралось багато макулатури — старі журнали, газети, листівки з магазинів, різноманітні привітання, запрошення і подібне, що кидають до поштових скриньок. Всього цього добра накопичилось майже 9 кілограмів. Загальна сума, на яку я здала макулатуру, — 17 гривень 50 копійок. Вартість кілограма — 2 гривні. В принципі, експеримент можна вважати вдалим. Тож я продовжую збирати її.
Умови для здачі макулатури:
► Макулатура приймається лише у зв’язаному вигляді, без мішків та пакетів;
► Картон має бути сухим і чистим;
► Архівні документи приймаються без файлів та швидкозшивачів;
► Яєчні лотки, шпалери та тетра­паки не приймають.
ПЕТ-пляшки
Другий матеріал, якого в мене «хоч греблю гати» — пляшки з­під газованої води. За 2 місяці назбирала 2­літрових — 18 шт. і стільки ж 1,5­літрових. Найбільша складність у зборі цієї вторсировини — де все це «добро» зберігати?
Лайфхак: відразу після того, як пляшка спорожніє, по­перше, сполосніть її (це позбавить вас від неприємних запахів у квартирі), по­друге, зімніть її, це допоможе зекономити місце в квартирі для накопичення вторсировини.
Складала я зім’яті пляшки у звичайний сміттєвий пакет великої місткості. Етикетки з ємкості не знімала, а в пункті прийому дізналась умови для здачі:
► Пляшка повинна бути без кришки;
► Вторсировина має бути повністю запакована в пакет;
► 5­ і 19­літрові пляшки не приймають;
► ПЕТ­пляшка не повинна містити рідину, повинна бути чистою та сухою.
Загальна сума, на яку я здала 36 ПЕТ­пляшок, а це 1 кілограм 300 грамів, — 3 гривні і 90 копійок. Вартість 1 кілограма — 3 гривні.
На замітку: до пункту прийому можна здати прозорі, чорні й жовті ПЕТ­пляшки. Також приймають пляшки з­під хімії: шампунів, миючих засобів, порошків, а також з­під соняшникової олії. НЕ приймають вторсировину з­під машинних мастил, молока і енергетичних напоїв.
ПЕТ-кришки
Оскільки в мене багато пляшок було, то й кришок багатенько назбиралося. Вартість 1 кілограма ПЕТ­кришок — 6 гривень. Втім, за два місяці експерименту мені не вдалось накопичити і півкіло — вони дуже легкі. Тож експеримент продовжується. Додам лише одне: збирати кришки дуже зручно, адже вони невеликого розміру і їх можна складати в картонну коробку з­під чіпсів або в ПЕТ­пляшку.
Відзначу, що кришки можна також безкоштовно віддати до Запорізької молодіжної громадської організації «Небо без кордонів». Контактні дані організації можна знайти у Facebook.
До пунктів прийому також можна здати: жерстяні банки — 20 коп./шт..; скло біле — 45 коп./шт..; скло кольорове — 40 коп./шт..; поліетилен — 7 грн. 50 коп./кг; стрейч­плівку — 5 грн./кг.
Важливо: у пунктах прийму купують плівку тільки термозбіжну і чистий прозорий стрейч.
Наостанок додам: перш ніж нести вторсировину, поцікавтесь у працівниці пункту прийому стосовно правил здачі і що вони можуть прийняти. Адже всюди різні правила.

Збір небезпечних відходів

Якщо із вторсировиною щоденного вжитку все більш­менш зрозуміло, то з небезпечними відходами, до яких відносять батарейки, люмінесцентні лампи, термометри, що містять ртуть, ліки, медичні відходи, пляшки з­під шампуню, лаків і не тільки, все складно.
Юлія Калоша, співзасновниця проекту «ZpSpace», розповідає: «Відповідно до «Zerowaste» (авт. ­ тобто «нуль відходів») це все треба заміняти. Екоблогер Влада Павлова, наприклад, власноруч робить зубну пасту, шампунь. Спочатку здається, що це складно, а потім звикаєш до нового способу життя. Влада каже, що коли весь свій побут перелаштувала, то почала сильно економити гроші. Це спочатку виглядає складно — пасту приготуй, свічку звари. Але вона якось так налагодила, що це ні часу, ні грошей багато не займає».
Та поки я не готова самостійно варити шампуні і свічки. З усіх вищезазначених небезпечних відходів у мене час від часу накопичується невелика кількість батарейок. Втім, здати їх ­ не проблема. На сьогодні в супермаркетах «Апельмон», «АТБ» і «Ашан» стоять невеличкі бокси, куди можна здавати батарейки.
Лайфхак: майже всі батарейки, які мені потрібні для пультів і годинників, замінила на звичайні акумулятори, які підзаряджаю час від часу. Це дає мені змогу економити кошти.
Втім, відкритим залишається питання, куди здавати лампи та інші небезпечні відходи:
— Це величезна проблема, — говорить Юлія Калоша. — Ми масово надсилали інфозапити стосовно небезпечних відходів. В ефірі одного з міських каналів заступник міського голови Володимир Волобуєв на моє пряме запитання стосовно поводження з небезпечними відходами відповів: «Наразі система в Запоріжжі не налагоджена», і все! Взагалі з лампочками і батарейками складно на всеукраїнському рівні. Дехто з наших екологів говорить, що лампочки взагалі не переробляють в Україні. В будь­якому разі дуже дорого небезпечні відходи зберігати, транспортувати і тим більше переробляти. З батарейками та ж історія, їх варто зберігати у герметично закритому пластику. В нас немає серйозної системи, а буде тільки тоді, коли масово будемо вимагати і коли з’явиться законодавча база, яка зобов’яже виробників відповідати за свої товари. Щоправда, тоді товар подорожчає, бо у вартість пакування буде вкладено переробку. Ця схема працює у всьому світі, та коли в Україні з’явиться закон, який зобов’яже виробників переробляти пакування та небезпечні відходи, невідомо.

Як відмовитись від пакетів?
Поліетиленові пакети вже давно стали великою проблемою у світі. В деяких країнах за їх використання можна не тільки отримати штраф у розмірі декількох сотень доларів, але й сісти у в’язницю. В Україні боротьба з пакетами на стадії «зачаття»: 3 липня петиція «Пакет не потрібен», яку написали учасники громадської організації «ReThink», набрала понад 25 тисяч підписів і була подана до Президента, Уряду та Верховної Ради.
«На даний момент (авт. ­ 5.07.2018) петиція була передана головою Верховної Ради Парубієм А.В. у Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і перебуває на розгляді. Реакція комітету очікується протягом 10 днів», — йдеться на офіційній сторінці «ReThink» у Facebook .
Та поки в Києві міркують над петицією, кожен може відмовитись від пакетів вже сьогодні. Чому це потрібно? Поліетилен забруднює Світовий океан, вбиває, у прямому сенсі цього слова, дельфінів й інших водних мешканців; на суші парки, ліси, пляжі просто переповнені цим сміттям.
Насправді відмовитись від пакетів не так вже й важко, я в цьому переконалась на власному досвіді. Для початку, йдучи в магазин, завжди беру з собою декілька сумок, аби не купувати на касі пакети. Навіщо платити за пакет щоразу по 2­3 гривні, якщо можна придбати сумку за 20 гривень і використовувати її щонайменше рік?! Крім того, купуючи овочі та фрукти, намагаюсь не використовувати пакети, а клеїти стікери прямо на товар.
Нещодавно знайшла сторінку в одній з соцмереж, де можна придбати мішечки для сипучих товарів, овочів та фруктів. Вартість 3 мішечків (розмір 30х20; 30х35; 30х40 см) — 99 грн. Втім, такі можна пошити і самому вдома. Також на сторінці можна придбати «авоськи» за 240­390 грн. Так, сумки, які були популярні в 90­ті роки ХХ сторіччя, зараз модний тренд, тож якщо в шафі залежалися «авоськи», можете сміливо їх діставати і користуватися. В магазині можна придбати пакети для сміття з кукурудзяного крохмалю за 120­130 грн. в залежності від кількості пакетів і від того, на скільки літрів вони розраховані, а також пакети для собак — 60 грн. Їхні особливості полягають в тому, що вони виготовлені з їстівної рослини, повністю розкладаються за 130 днів, а також розчиняються у гарячій воді і повністю безпечні для навколишнього середовища.
З власного досвіду можу додати, що доволі економно купувати воду чи слабоалкогольні напої у власні пляшки, адже в магазині тара коштує 3 грн. Віднайшла в шафі я також старий пластиковий лоток для яєць і відмовилась від лотків, які не приймають в пунктах прийому.

Підсумки експерименту

За 2 місяці на здачі вторсировини я заробила 21 гривню і 40 копійок. Улов, як то кажуть, невеликий, втім, планую здавати макулатуру і ПЕТ­пляшки й надалі.
Основні складнощі, з якими зіткнулась в процесі збору вторсировини — перелаштувати себе. Перші тиждень­два рука так і тягнулась викинути макулатуру і пляшки у сміттєвий бак, бо так я робила довгі роки. Втім, потім змогла себе опанувати. До того ж, не докладаючи великих зусиль, здобула невеликий прибуток. Згодна, 21 гривня (за 2 місяці) ­ недостатньо навіть для того, аби заплатити за вивіз сміття «ВЕЛЬТУМом», але копійчина гривню береже. Тож наразі експеримент зі збору вторсировини переріс у звичку.
Скоротити вдвічі використання поліетиленових пакетів було доволі просто. Головне ­ не забути взяти з собою сумку для покупок. Насправді вся справа у звичці, яка з`являється десь за 2 тижні.

Плани «ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя»
«ВЕЛЬТУМ» незабаром знов почне встановлювати антивандальні баки для збору вторсировини — скла і пластику. Вони будуть колокольного типу із замком і їх зможе підняти тільки спеціальна техніка. Це вже друга спроба. В 2008 році тоді ще фірма «Ремондіс» встановлювала сітки, і все це працювало до 2014 року. Саме тоді відмінили ліцензію на прийом вторсировини, почали масово відкривати пункти прийому, а люди розпочали спустошувати сміттєві баки з вторсировиною і здавати її, аби заробити гроші.
Наразі пілотний проект з установки баків для вторсировини розпочнеться з Комунарського району, потім ­ Вознесенівський, Шевченківській і так далі. За словами генерального директора ТОВ «ВЕЛЬТУМ­Запоріжжя» Ігоря Бурчака, планують в цей проект вкласти великі гроші, відповідно, хочуть отримати результат. Також чоловік запевнив, що містяни на 70% готові сортувати сміття.
Ще одна новина від «ВЕЛЬТУМа» — винос контейнерних майданчиків з дворів:
— На сьогодні біля висотних домівок знаходяться 2­3 контейнерних майданчики, ми плануємо зробити 1 на кілька будинків. Це посприяє тому, що сміття в місті стане менше, — говорить Андрій Бережний, директор ТОВ «ВЕЛЬТУМ­Запоріжжя».
— На 1 контейнерному майданчику буде встановлено 4 або 6 баків для сміття, два з яких ­ для збору вторсировини, — говорить директор КП «Комунсантрансекологія» Юрій Дорошенко. — Нам слід реконструювати 1651 майданчик, на це потрібно 66 мільйонів гривень, яких у бюджеті немає, тому проект розраховано на кілька років. Перші 49 майданчиків з’являться на «Пісках». Ми їх протестуємо, можливо, будуть якісь зауваження від людей. Після всіх коригувань будемо встановлювати в інших районах.
Також Андрій Бережний розповів, що до 2020 року планують оновити весь автопарк. Цьогорік планують закупити 6 сміттєвозів, це ­ необхідність, адже кількість відходів у Запоріжжі зросла на 15%. А потім замінять решту — 32 машини.
Чи запрацює збір вторсировини в Україні?
«Якщо поставити самі баки, це не вирішить проблему. Спочатку слід вирішити дуже багато питань одночасно, потрібен комплексний підхід. Треба зробити просвітницьку кампанію серед населення, як правильно сортувати сміття, — говорить Юлія Калоша. — У жовтні 2017 року прийняли «Національну стратегію поводження з відходами», де йде мова про те, що ми маємо сортувати, спалювати і переробляти сировину. Але стратегія ­ це лише стратегія, лише слова. Її слід підкріпити певними законами: хто за цим слідкуватиме, хто штрафуватиме і в якому розмірі. Зазвичай сортування сміття працює через гаманець. Мені всі кажуть про Європу: «У Швейцарії все сортують! Які молодці!». Вони молодці, тому що в них була набагато більша проблема зі сміттям, ніж у нас зараз. У Швейцарії зробили всю необхідну систему повільно. В деяких країнах/містах минули десятиліття, поки люди почали сортувати. Я знаю, що в Софії взагалі була велика проблема, там міське сміттєзвалище з’їхало в єдину річку, звідки люди беруть воду. І все одно народ не хотів сортувати. Тобто дуже важко перелаштувати населення. Ну, і це дуже дорого коштує. Якщо в нас зараз підвищать в 10 разів тариф, це ж не сприйметься нормально. А без цього ніяк».
Наостанок додамо, що в деяких країнах, наприклад, у Німеччині, можна не сортувати сміття, але тариф буде вищий.

Іванка ВОЛОЩУК

Запорожский курорт Кириллову заполонили медузы. Фото и видео публикуют в Сети отдыхающие.

Прозрачные зонтики можно увидеть и на берегу, и в воде. Опасности для человека корнерот (медуза Черного и Азовского морей) не представляет. Возможны незначительные аллергические реакции в виде покраснения кожи, да и то в случае, если вы дотронетесь к щупальцам, сообщает РИА Мелитополь.