— Юліє, як започатковувався проект «ZpSpace»?
— У середині 2016 року в мене виникла ідея сортувати сміття у себе вдома. Захотілося щось робити, а не просто сидіти і нити, яка в нас погана влада. Ми з чоловіком почали сортувати сміття. Паралельно шукали інформацію в Інтернеті і знайомились з людьми, які цим займаються. На одному з міських сайтів побачили інтерв’ю з Ольгою Сладковою, яка на той час уже створила сайт про сортування сміття, і ми почали спілкуватися з нею. Власне, так започаткувалася наша команда «ZpSpace». Спочатку влаштовували виїзні акції за прикладом мобільного пункту прийому «Майстер добрих справ»: їздили по різних районах міста і приймали в людей вторсировину. Втім, це була більше реклама «Сортуй сміття, Запоріжжя!», бо такі акції не дуже актуальні: хтось побачив оголошення, хтось ні чи ми приїхали не в зручний для людини час.
— А якщо стаціонарний пункт прийому облаштувати?
— Саме його ми почали шукати. І якось все дуже добре співпало — знайшлась дівчина Влада Павлова, адміністратор «DREAM Hostel», яка запропонувала зробити роздільний збір вторсировини у них. Цей пункт прийому успішно працює і сьогодні. Спочатку самі з нього вивозили сміття, але швидко від цього відмовились. Ми все літо накопичували у своєму гаражі вторсировину, потім викликали машину з сортувальної станції (вона приїздить, тільки якщо ви зібрали мінімум 100 кг) — щось здали, щось не прийняли, і ми зрозуміли, що дуже важко все зберігати у себе. І в цей час прийшли на допомогу «Кольорові відра», з якими ми співпрацюємо, тепер вони вивозять з «DREAM Hostel» вторсировину.
— Сортування сміття — панацея від еколиха?
— Якщо тільки сортувати і крапка, то проблема не вирішиться! Слід скоротити кількість відходів, які ми продукуємо. Тому схиляємось до філософії «Свідоме споживання».
— Що це таке?
— Дуже часто ми використовуємо зайве — пакети, стаканчики, певні ресурси, навіть речі. Тому щоразу, купуючи серветочку, трубочку, статуеточку тощо, дайте самі собі відповідь на питання: «Це дійсно мені потрібно?». Ні, не слід ставати фанатиками і псувати своє життя. Якщо ви відмовитесь від певних предметів, якість життя не погіршиться, навпаки — гроші і час зекономляться.
— Відповідно до «Свідомого споживання» можна двічі в один і той же стаканчик купувати, наприклад, пиво?
— Звісно! Це reuse. Є «золоті» правила свідомого споживання, називаються «3 R» — reduce (скорочення споживання), reuse (повторне використання), recycle (переробка). Використаний предмет варто спробувати ще раз вжити. В мене теж є поліетиленові пакети, бо інколи щось вже запаковане продається. І ми з ними йдемо в супермаркет, це reuse. В соцмережі є фотка, де на один з наших пакетів наліплено з десяток стікерів з ціною. Ті ж одноразові стаканчики краще взагалі не брати, але якщо так сталося, попросіть продавця ще раз в нього налити напій. Це нормально! Ви ж не підібрали його з землі. Або взагалі помийте і ставте в нього олівці чи посадіть квітку.
— Зараз багато людей сповідують філософію «Zerowaste» (нуль відходів). Як цього досягти?
— Є відео американського блогера, в якому вона показує баночку, в якій знаходиться все її сміття за рік. Вона цього досягла, бо компост закопує, а пакети замінила торбочками і мішечками. Філософія «Zerowaste» полягає не у відмові від всього, а в скороченні споживання. Можна купувати банани, апельсини і клеїти цінник безпосередньо на них. Крупи ми купуємо у мішечки, які пошили власноруч.
— Як продавці ставляться до того, що ви купуєте в свою тару?
— У популярних закладах абсолютно нормально відносяться, без проблем наллють каву і воду. Але є місця, де людям дуже важко перелаштуватись, бо це щось незвичне, нове і незрозуміле. Ще одна проблема — інколи налити напій у вашу чашку неможливо, бо вона не «підлазить» під кавову машину. В деяких закладах продані напої рахують по стаканчиках. Це дуже погано, слід змінювати систему. В супермаркетах продавці порізному ставляться, в найпопулярніших, у принципі, відпускають без проблем. Але нам самим буває інколи незручно, бо мішечок, яким ми замінили пакет, важить 2080 грамів, судочок ще важчий, баночка взагалі 200300 грамів. Ми ж не хочемо за це сплачувати? Тобто нам треба якось «обнулити» ваги. Ну, з цим ще можна розібратись: ти «обнуляєш», ідеш набирати товар в торбинку, а в цей час хтось підійшов до цих ваг зі своїм товаром… Тож, ми постійно вигадуємо нові способи зручно «занулити» вагу тари.
— Ніколи не відмовляли класти в вашу тару?
— Інколи таке було. Але можна поговорити чи написати керівництву. Не всі розуміють навіщо, кажуть: «Беріть пакет, він же безкоштовний!». Але ж не в тому справа. І от саме наш флешмоб «Купуй у своє» налаштований на те, щоб багато людей зайшли в супермаркет зі своїми торбами, судочками, баночками і купували у своє. Якщо, наприклад, 10 осіб попросять «занулити» ваги чи покласти ту ж рибу в свою тару, це створить попит, і ми зможемо впливати на сталу систему. Окрім того, ви стаєте дисциплінованим — складаєте список покупок, аби взяти необхідну кількість тари для товарів, і не купуєте зайвого.
— Є стереотип, що стаканчики зпід кави розкладаються, бо вони з паперу. Які ще предмети побуду хибно вважаються безпечними?
— Ви ж розумієте, що це міф! Внутрішня сторона стаканчика зпід кави має поліетиленовий шар, вологі серветки взагалі не розкладаються і не переробляються. Таких стереотипів багато. Наприклад, картон — здати його не проблема, але якщо він зпід піци, весь в жирі і брудний, то його вже не перероблять. Не візьмуть на переробку і брудну пластикову тарілочку зпід шашличку і в соусі.
— Юліє, давайте проведемо «лікбез» для тих, хто не знає, як правильно здавати вторсировину.
— Найліпший спосіб — прийти до того пункту прийому, де ви плануєте здати вторсировину, і там все розпитати, бо всюди різні правила. А ще краще зв’язатися з власником приймального пункту, бо саме він приймальниці каже, як вона має збирати вторсировину. Наприклад, існує сім видів пластику, п’ять із них підлягають переробці і їх приймають, наприклад, на київській No Waste Recycling Station, а в Запоріжжі такі беруть тільки «Кольорові відра». Зазвичай приймають будьякий папір, у тому числі журнали. От як Євгенія Аратовська, засновниця громадського проекту «Україна БЕЗ сміття», вчила відрізняти глянець від паперу: для цього треба аркуш надірвати, якщо він рветься нормально, це папір, а якщо листок містить поліетилен, на аркуші буде тягнуча плівочка, яка не дозволить нормально розірвати листок. Звичайно, папір повинен бути чистий. Що стосується пластику, з ним взагалі в Україні проблема, бо мало хто розрізняє всі сім його видів. До речі, «3» і «7» взагалі не переробляються, а «4» і «6» у звичайні пункти важко здати, тому ми зберігаємо його «на майбутнє», якто кажуть. Скло, метал, алюмінієві баночки, кришечки з пластикових пляшок легко здати. Що стосується поліетилену, то важливо його також відрізнити від пластику. Поліетиленовий пакетик, якщо ви його починаєте надривати, тягнеться. А от «шуршик» більш щільний і відразу рветься. В таких упаковках переважно продають хліб, чіпси, макарони, крупи. Якщо ви хочете здати «шуршик» — його тільки зараз почали приймати, він повинен бути маркований, в трикутничку має бути цифра «5» або літери «PP», до того ж «шуршик» не має бути металізованим чи багатошаровим.
— А м’яка упаковка зпід кефіру…
— Це звичайний поліетилен (перевірте, як тягнеться), його необхідно сполоснути і здавати разом з пакетиками. А от що стосується пластикової пляшки зпід йогурту, слід дивитися на маркування, відповідно до якого ви дізнаєтесь, куди його віднести. До речі, Запоріжжя — єдине місто в Україні, де приймають білий ПЕТ (зазвичай це пляшки зпід молочної продукції). Також в нас почали приймати тетрапаки. А от обгортки зпід морозива, цукерок і шоколаду часто немарковані або «металізовані», їх неможливо здати.
— Тобто обгортки з морозива практично неможливо здати…
— Здається, лише одне морозиво я бачила в паперовій обгортці. Всі інші металізовані чи містять поліетилен. Те ж саме з обгортками для пельменів — дивишся, ніби все «ОК», а коли починаєш детальніше розглядати, розумієш, що там є пластик. Стікери від кави і цукру взагалі всі різні і незрозуміло з чого зроблені.
— Тобто багато що з повсякденного вжитку неможливо здати?
— Коли починаєш сортувати сміття, розумієш, що більшість не переробляється. Тоді починаєш думати, як це замінити. Ось так і приходимо до свідомого споживання. Крім того, в «ZpSpace» починають продавати повсякденні речі багаторазового використання — металеві трубочки для напоїв, термокухлі, лотки для яєць тощо.
— Що ще можна замінити?
— Вологі серветки. В баночку зпід крему я кладу вогкенький носовичок. Дезінфікую руки і рот спреєм власного виробництва — наливаю в пляшечку воду з ефірною олійкою, інколи додаю соду. А ще замість пластикового «спорядження» для вуличної їжі — ложечки, виделочки, тарілочки, стаканчики та інше — можна взяти багаторазові з харчового пластику «5» («PP»). ПЕТтарілочка, яка ламається, тількино ти береш її в руки, не переробляється. Ну, теоретично це можна зробити, але вона настільки дешева і неякісна, що це невигідно.
— Як в інших містах України склалась справа з сортуванням сміття?
— У Запоріжжі далеко не найгірша ситуація. Нам пощастило, бо маємо сортувальну станцію в с. Тепличне, якій належать міські пункти прийому вторсировини, вони приймають папір, пластик, скло, навіть поліетилен. І ця мережа досить розвинута. В інших містах таких пунктів обмаль або взагалі немає. Ну, і знову ж таки, в нас є «Кольорові відра», які багато що приймають. В нас на сайті (zpspace.com.ua) є карта, де позначені абсолютно всі пункти прийому вторсировини в Запоріжжя. В інших містах України з’являється все більше ініціатив, молодь намагається створити інфраструктуру для правильного ставлення до відходів.
— Якщо людина бажає сортувати сміття в себе вдома, що їй для цього потрібно?
— Зазирніть в свій смітничок і проаналізуйте відходи. В одного багато скла, у іншого картону, у третього — пластику. Коли розберете, зрозумієте, скільки баків ставити. Я починала з того, що вдома складала вторсировину в мішечок, коробочку зпід взуття, відерце. А вже потім облаштувала два баки — для макулатури і всього іншого. Другий бак у гаражі ми досортовуємо. Деякі види пластику та інші предмети щоденного вжитку, які наразі не приймають, ми зберігаємо, бо пару років тому про сортування сміття мало хто говорив, і за цей час створилась така інформаційна «двіжуха». Тому є сенс зберігати щось, щоб здати потім. Наприклад, ми дуже довго зберігали тетрапаки, бо їх приймали тільки в Харківській області. І ось цього року у Запоріжжі почали їх приймати, як і пластик з маркуванням «5».
— А якщо до вас звернуться по допомогу в сортуванні сміття, ви зможете допомогти людині?
— Звичайно! Знаходьте нас у соцмережах, пишіть, ми радо відповімо на всі питання! Ми хочемо створювати соціальний попит на сортування сміття. Дуже часто пишемо різні інформаційні запити в мерію, даємо зрозуміти, що сортування сміття нам необхідне. Якщо багато людей покажуть, що воно нам треба, тоді і представники влади та бізнесу замисляться.
Іванка ВОЛОЩУК, фото Юлії Калоші
