У неділю на український інформаційний простір впало “озарение”. Бо ж війна далеко, пенсії — нудно, та й Петро Олексійович не знайшов нового дорожнього знаку, аби його відкрити. І ось Україною громом прокотилося зі всіх сучасних “репродукторів”: у Львові напали на табір ромів!

Роми, то по-нашому цигани, втім, коли Міносвіти скоро заборонить поняття “батьки”, “хлопчик та дівчинка”, то деякі суто українські назви тієї чи іншої національності просто приречені теж підпасти під заборону.

Втім, повернемося до нападу:

«23 июня в 23:25 в полицию поступило сообщение о том, что в лесном массиве на окраине Львова группа неизвестных лиц в масках напала на табор, в котором проживают граждане ромской национальности. На место происшествия немедленно выехала следственно-оперативная группа, работники других служб и подразделений полиции. Полицейские прекратили правонарушения и задержали семь человек, причастных к нападению». («Українські новини»).

Потім стало відомо, що нападники — то юнаки та підлітки 16-18 років з якоїсь хитрої організації “Твереза і зла молодь”. Тепер парубкам, як кажуть у поліції, загрожує довічне ув’язнення…

Розганяти новину, яка, здавалося, могла бути й наслідком побутової бійки, стали і в Росії, і в Україні. Зрештою акція таки досягла мети: “В Европе и США шокированы резней в лагере ромов во Львове», «Шок и ужас»: ПАСЕ назвала расистской атаку на ромов во Львове»…

Словом, Україна як держава, а українці як народ виявилися обляпаними з голови до ніг як расисти та нацисти.

Очевидно, що подібні речі так просто не робляться: і поліція раптом оперативно нападників піймала, і їхню «законспіровану» організацію встановила, і глава Нацполіції Князєв та міністр внутрішніх справ Аваков тут же на цьому успіхові попіарилися…

Звернемо увагу, що це вже третій напад на циганський табір в Україні. Раніше вони мали місце 22 квітня на Лисій горі в Києві та 7 червня у столичному Голосіївському парку. У першому випадку діяла організація С14, а в другому — “Національні дружини”.

Останніх вважають аваківськими тітушками з “націоналістичним присмаком”. Бо ж “шпацірують” вони  Києвом в одностроях колишнього “Беркуту”, а знайдіть просто так 600 комплектів зимової форми МВС!

Коли Захід поморщив носик, Аваков почав віднікуватися, і тут озвався командир полку “Азов” Білецький. Мовляв, то він створив ті “дружини”. Втім “Азов” — то вже точно структура МВС!

А тепер про С14. У нас цієї “компашки” майже ніхто не знає, а в Росії на Путін-TV про них розповідають ледь не щодня. Бо ж рідненький братик останньої “Правий сектор” десь зник, а Україна без “фашистів” та “бандерівців” (як кажуть московські пропагандисти) ніяк не може.

Пишуть, що С14 заявила про себе ще на Майдані:

“11 грудня 2013 року члени сотні утримували КМДА під час нападу «Беркуту»… 18 лютого 2014 року сотня самооборони Січі, на прохання медиків, захопила Центральний будинок офіцерів. Брали участь у боях біля Маріїнського парку та на Кріпосному провулку. Під час подій 18-21 лютого 2014 року, коли розпочалася стрільба з вогнепальної зброї, С14 відійшли з Майдану й переховувалися в посольстві Канади. Згодом Євген Карась пояснював це тим, що члени організації вважали тоді, що Майдан приречений”. (“Вікіпедія”).

Іншими словами, С14 — класичні провокатори. Потрібно було владі, щоб хтось захопив київську мерію — будь ласка, потрібно Будинок офіцерів — та без проблем! А ось коли “Беркут” почав стріляти, С14 (“Правий сектор”, до речі, теж тоді зник) опинилася… в канадському посольстві. Не полінуйтеся, гляньте карту Києва: щоб дістатися від Будинку офіцерів і до того посольства (під час фактичних бойових дій!) потрібно було мати купу спецпропусків або транспорт якоїсь впливової спецслужби.

Читаємо “Вікіпедію” далі: “В листопаді 2017 року колишній активіст С14 Дмитро Різниченко звинуватив одного з лідерів організації Євгена Карася в роботі на СБУ. За словами Різниченка, 18 лютого 2014 року, коли Карась дав наказ іти з Майдану, щоб сховатися у посольстві Канади, йому подзвонили працівники СБУ. Євген Карась заперечує це і стверджує, що взаємодія з СБУ в них відбувається лише під час полювань на сепаратистів”.

Що маємо у сухому залишку? Перше: комусь дуже потрібно створити Україні образ оазису расової нетерпимості. І цей хтось — Путін! Друге: проявів у нас практично немає, а крім того євреїв чіпати не можна (МОССАД встановить винуватих за півдня), через те знайшли циган. Які звично захоплюють територію парків, звично розводять там антисанітарію тощо. І третє: тут же знаходяться “герої”, близькі до СБУ часів Януковича (тобто ФСБ Росії) і до структур МВС…

А далі потрібно підібрати групу підлітків (бажано у “бандерівському” Львові), щось їм заплатити і попросити “шумнути” у циганському таборі. Під час гармидеру, що стався, хтось штрикає ножем убитого (16-річні на таке здатні?), і ось ми маємо топ-новину світового рівня.

Пізніше з’являється пояснення, що то начебто поляки все Путіну організували. Ось “Інформаційний супротив” повідомляє: “Атака на ромов – операция СВР РФ по раскачке ситуации в Украине… Налет совершила организация «Твереза і зла молодь», члены которой принимали участие в нападении на лагерь ромов 23 июня во Львове. Данная организация, в социальных сетях именуемая «Lemberg Jugend», является подразделением неонацистской организации Misanthropic Division…  Но куда ведут ниточки Misanthropic Division? А прямиком к продажному поляку, клоуну всея российского ТВ, Томашу Мацейчуку! Дело в том, что «Misanthropic Division» — это организация, которая вышла, скажем так, из под пера именно этого креативного поляка… Креатив Мацейчука в ФСБ оценили, и «Misanthropic Division» был взят на заметку российскими кураторами поляка». (25.06.2018 р.)

Втім, це все лише слова… Україні потрібна хоч якась спецслужба (про це в соте пишемо!). Яка б не лише займалася українськими патріотами та політичними й економічними конкурентами Петра Олексійовича і його друзів, а й ворогами України. І яка б довела у суді причетність СЗР Росії до подібної  інформаційної диверсії, яка дозволила спаплюжити Україну та українців на весь світ.

Хоча з ким це ми це зараз розмовляли?..

Леонід Романовичов